Так далі жити ми не можемо і маємо зробити вибір. Або ми йдемо по висхідній, консолідується країна, рухаємося до європейських стандартів, або нас притискають до Кремлівської стіни, з усіма отими «перевагами» Митного союзу, з тією системою цінностей. Так заявив Анатолій Гриценко, голова комітету Верховної Ради з питань національної безпеки й оборони, лідер партії «Громадянська позиція», в ефірі Радіо «Свобода».

В Росії прекрасно розуміють, що відновити статус супердержави без України їм не вдасться. Грузія, Азербайджан відійшли від Росії. Білорусь вони зараз справді поглинають. Тому Україна – ключова для Кремля.

Росія – самостійна держава. Звісно ж, вона має право провадити ту політику, яку для себе визначила пріоритетною; і послідовно нарощує свої м’язи – економічні, енергетичні, консолідуючи суспільство навколо цієї ідеї. Для цього використовуються усі важелі – політичні, економічні, дипломатичні, військові, навіть церковні.

«Але ми теж є самостійною країною, яка має право на власну політику, має право будувати відносини з іншими державами, виходячи з нашого інтересу, – каже Гриценко. – І тут інтереси не збігаються. Якби ще там була система цінностей, яка є в країнах західної демократії, де був би нормальний суд, де була б повага до людини, нормальні вибори, не було б такої пронизаної спецслужбами системи управління держави, то можна було б про щось думати. Але, на превеликий жаль, вони не живуть в країні демократії, і там немає перспективи руху до стандартів Європи».

Ми підійшли до рубежу. Це відчувають люди. На жаль, ми підходили до нього 20 років. Поляки це зрозуміли швидше, литовці – ще швидше. Так-от, зараз у суспільстві є понадконституційна більшість. Якщо брати опитування серед усіх громадян, понад 60% налаштовані на Європу. Це великий плюс. Опозиція, включаючи партію «Громадянська позиція», завжди виступала за Європу.

У Москві бачать, що українці масово невдоволені соціальною політикою Януковича. Для Росії це шанс. «Дешевий» газ вигідний Києву, а також власникам хімічних і металургійних підприємств. Але справжню ціну «дешевого» газу ми вже скуштували після Харківських угод і оголошення позаблокового статусу. Росія свого домоглася: ЧФ у Криму – forever, НАТО – never. А Україна? Знехтувані всі спроби змінити кабальний газовий контракт і формулу ціни; немає просування обіцяних у Харкові крупних проектів у авіації, космосі…

Показовим є приклад Білорусі, яка погодилася на найвищий ступінь інтеграції – створення з РФ союзної держави. І що? Скандали, інформаційні війни, бар’єри в торгівлі, тиск і перекритий вентиль.

Гриценко переконаний зараз навіть не на 100%, а на 200%, що якби Янукович міг повернутися в часі у квітень того року, він вже не підписав би отой зрадницький «харківський пакт». Тому що Президент тоді, можливо, наївно вірив: якщо здасть Севастополь, флот, якщо Україна прийме позаблоковий статус, якщо він допустить росіян у вітчизняну банківську сферу, в авіаційну чи в космічну, то Росія буде ставитися до нього по-дружньому.

Жодного кроку назустріч Україні Кремль не зробив. Жодного! І це вже навіть Янукович побачив. Уряд не може внести бюджет у Верховну Раду, доки не буде ціни на газ. Підприємці це відчувають постійно, тому що газ для підприємця зараз вже продається за понад 600 доларів, і це знищує нашу економіку.

Треба чесно сказати, хто її знищує. Нашу економіку вбиває Росія своєю політикою. Тому що так до стратегічних партнерів не ставляться. Не ставлять на коліна стратегічного партнера. А країну поставили і в 2006 році, перекриваючи газ, і в 2009 році, перекриваючи газ, і коли Янукович підписував «харківський пакт». Так, чинна влада тепер виступає за Європу. І Янукович – особисто. І Азаров, й інші! З різних причин, але вони не хочуть йти до Митного союзу, не хочуть бути підлеглими Путіна.

Два місяці тому Анатолій Гриценко написав статтю в журналі «Forbes. Україна»: «Україні російський газ не потрібен. Україні потрібен протигаз», де переконує читачів: країна має надлишок власних енергетичних ресурсів. Їх Бог дав більше, ніж нам потрібно.

Власний газ 20,5 мільярдів кубів, який ми добуваємо, плюс можливість збільшення цього видобутку на шельфі, плюс запаси сланцевого газу, який не ми, а американці оцінюють у 150 років для потреб України. Вугілля в нас – на понад 400 років. Найбільші в Європі атомні реактори. Одні з найпотужніших в Європі річки, які дають гідрогенерацію. Далі – стратегічна транспортна магістраль. Транспортуючи російський газ до Європи, ще в 2004-2005 роках ми отримали плюс 25 мільярдів кубів! Тільки за те, що транспортували. Поки там не з’явилися «РосУкрЕнерго» й інші посередники, де «наварювали» гроші не для народів України і Росії, а для якихось ділків, наближених до влади. Прізвища вже відомі зараз. І найголовніше: ми маємо величезний потенціал зменшити своє споживання всіх енергетичних ресурсів, тому що на виробництво будь-чого в країні ми витрачаємо у три, в чотири, а то і в шість разів більше енергії, ніж середньоєвропейська країна.

Гриценко запропонував, що слід робити, зокрема й Президенту, аби навести порядок: для початку провести ревізію усіх газових свердловин. А також нелегальних копанок, яких у Донецькій і Луганській областях десятки тисяч.

Буде чимало відкриттів. Виявиться, що з окремих свердловин газ не добувають взагалі. У той же час торгують газом. Звідки? Виявиться, що газовий лічильник на вході з Росії в Україну стоїть не на території України, а на території Росії. Хто і як його контролює – не знає ніхто. Виявиться, що право на оренду свердловини дає насправді ліцензію, щоб потім показати, чому не з’явився газ. Його не треба добувати взагалі. Частина нашого газу йде на експорт за цінами, у кілька разів вищими. А нещодавно уряд вніс і парламент своєю більшістю під диригування Чечетова прийняв рішення: дав право Юрію Бойку наш газ, який ми добуваємо, спрямовувати на експорт.

«Доки буде Бойко міністром палива і енергетики, людина, яка була біля витоків «РосУкрЕнерго», яка при всіх трьох президентах була там, доки цей бізнес-партнер Фірташа керуватиме галуззю, доки він проводитиме переговори, ніяких надій немає на те, що державний інтерес, інтерес народу України буде відстояний», – переконаний лідер «Громадянської позиції».

А як же вдалося, наприклад, такій маленькій державі, як Болгарія, відстояти свій інтерес у переговорах із «Газпромом»? А там немає Бойків і Фірташів у владі. Їхні міністри відстоюють інтерес Болгарії. А наші – власний і ще незрозуміло чий.

Путін і його команда сподіваються, що вони таки дотиснуть Україну і проковтнуть, як удав якогось зайця… Не вдасться – Україна вистоїть! Вони лише консолідують українців. І роблять це краще, ніж навіть ми самі.

Зупинити бульдозерну владу можна тільки на трьох рубежах. Це консолідована опозиція. Це незалежна преса, яка б чесно повідомляла про успіхи і про злочини як влади, так і опозиції. І нарешті – це консолідоване суспільство, громадянське суспільство, яке знає свої права і вміє їх захищати, а не сидітиме в хаті скраю й чекатиме, що хтось його захистить.

Голова Івано-Франківської
ОО ПП «Громадянська позиція»
Микола ЛАДОВСЬКИЙ