Норвакс

Літопис Галицький

«Мер Івано-Франківська прокоментував ситуацію з затопленими вулицями, підвалами й дворами, запевнивши містян, що комунальники, надзвичайники і муніципальні вартові вчора працювали в посиленому режимі. Допис з цього приводу Руслан Марцінків розмістив на своїй офіційній сторінці у Фейсбук.

«Вчора Івано-Франківськ зіткнувся зі стихійним лихом: протягом кількох годин випала більш, як місячна норма дощових опадів. Попри це ми тримали ситуацію під контролем… Навряд чи мудро звинувачувати в стихії політику. Тому нам потрібно згуртуватись і працювати разом, допомагати один одному. Попереду новий виклик, адже вже на сьогодні метеорологи мають нове штормове попередження для нашого міста», – завершив мер».

(http://mi100.info, 4 вересня 2017 року)

У рік 7 525 [2017]. Розверзлися того року [небеса] над городом галицьким за допустом божим, вельми сильним дощем пролилася вода немилосердно й неміряно із усіх отворів горішніх та пролилася і на двори боярські, і на [хороми білі], і на дахи діряві, позаливала усі улиці городські, котрі були віднедавна дбайливо [дружиною] свободною щільно плиткою забруковані, і підвали кам’яниць, смердами бомжуватими давно обжиті, і переповнила колектори каналізаційні, [споконвіку] ніким не чищені,  і поплили тоді вози [автомобільні] дорогами, аки баржі з кавунами херсонськими, і вигрібали паче всього пішоходи ні за що, ні про що від розгільдайства сего [комунального].

Замислилися ж тоді [пророки] тутешні, сухого місця собі шукаючи, за що така кара і напасть звалилася на город галицький, бо ніяких ознак [політичних] для бича божого не було: і укроп опозиційний без поливу рясного ріс собі привільно, аки рейтинг [партійний] перед виборами, і самопоміч сама собі помагала, як могла, сміттєвого [смерда] сонцесяйного врешті позбувшись на околицях города галицького, і лицарі [свободні] привільно липи рубали, аки голови гідри корупційної, і хрести тверезості воздвигали, і ліфти освячували, і навіть храми [казкові] та бородайкові на валах гетьманських розбудовувати дозволяли.

Аж винирнув нарешті лицар свободний Руслан-Марципан а прозвисько [Мер Франківська] на катамарані підводному, акваланга освяченого вдягнувши, аки [вартовий] муніципальний та рятувальник малібушний, і заглибився при цьому у суть проблем [каналізаційних], та ухопив він там, аки бога за бороду, суть проблеми стихійно-комунальної та почав тримати її [під контролем] так надійно, що полегшення велике відчули [всі та одразу] – і фірмани, що у воді погрузли, і пішоходи, що на третій [розряд із плавання] склали, і городяни прості, що відрами воду носили, аки в решеті. Коли ж забулькав Руслан-Марципан на прозвисько Рятівник-Підводник [у мегафон] свій чудодійний та помічний, щоб згуртувалися всі жителі города галицького, то стали [вони] як один від Опришівців до Вовчинців та походом факельним через город галицький пройшлися і [всю землю] гуртом осушили.

Досягнувши ж глибин проблеми [каналізаційної] і стикнувшись лобом із лихом стихійним, пробив нарешті Руслан-Марципан [головою] в бруківці отвори для водостоку стихійного, і зійшла вода із суші города галицького [на віки віків], амінь.

НОРВАКС