Норвакс

  • «Петро Книшук, депутат обласної ради, заявив, що голова обласної адміністрації Олег Гончарук ігнорує аграріїв. Про це він сказав під час сесії обласної ради 23 вересня.

    За його словами, голова обласної адміністрації показав неповагу до аграріїв, людей, які годують Прикарпаття, коли не з’явився на виїзне засідання обласної ради у Коломийському районі та не відреагував на звернення щодо покращення галузі… «Я хочу, щоб голова думав про сільське господарство, коли прокидається, і тоді, коли засинає. І про інші галузі також. Щоб він думав про найкращий оазис нашої неньки-України – Прикарпаття», – заявив Книшук.

    Сам очільник Прикарпаття Олег Гончарук  відреагував на це усмішкою».

    (http://www.galka.if.ua, 23 вересня 2016 року)

    У рік 7 523 [2016]. Не ходив того року [ні фіга] ні разу великий князь галицький Олежко Романкович на прозвисько Круасан [Припорошений] до волхва аграрного, мольфара ковбасотворного, фермера [пруто-генетичного] Петрося Червоносердечного, що в землях снятинсько-коломийських полями неміряними та вельми урожайними володів разом із [дружиною] своєю, синами та невістками. І не родив через те ні кокос, ні мандибурка, ні буряк цукровий в занедбаному князем [оазисі] прикарпатському, крокодил не ловився в ріках бистрих, корови не паслися і бджоли не гуділи. Бо ж не було кому, [окрім князя] великого, в оазисі сьому сільськогосподарському телят [нерозумних] пасти, з конопель вискакувати, [нові] ворота баранам показувати, волам хвости крутити, дотації виділяти та по всякому іншому [галузь] покращувати.

    І образився вельми мольфар [фермерський] Петрось на такий тяжкий ігнор княжий, став у дзвони калатати та [до приймальні] його добуватися, громи відвертати з-над гір та на білі хороми у городі галицькому їх насилати, а [разом з ними] ще й примівку люту на князя галицького, щоб не міг Олежко Романкович думати [ні про що] інше, а тільки про розсаду помідорову, комбайни зернобобові, ями силосні та [добрива] прості та мінеральні.

  • І сталося, що коли йшов улицями города галицького Олежко Романкович на прозвисько Князь [Ігнор], то як тільки бачив дівчат коло себе гарних, то одразу думати починав про надої високі і про приплід від [теличок] замислювався вельми, аж проростало йому щось [у штанах], аки озимина на сонці. Коли ж [за кермо] сідав, то скрізь на дорозі йому бики та олені свійські, а ще барани, козли та інша [худоба] велика й рогата увижалася, а на футболі отари [овечі] йому привиджувалися, коли ж у сауну випадково заходив, то одразу згадував про птахофабрику, [несучок] та про ковбаски фермерські – декотрі, аки довгостволи бандерівські, а деякі, аки [обрізи], кошерно надкраяні.

    Отак [від ранку і до заходу] мучився Олежко Романкович, а паче всього на сесіях, коли свинство усе [депутатське] в залі сесійному рядочками збиралося та кнопки рильцями давити починало. І лише як сонечко сідало, то повертався на [другий бочок] Олежко Романкович – зубами до стінки, а спиною, головою та [іншими частинами] тіла до господарства сільського, солодко усміхався, губами плямкав, слинку пускав і [відрубався].

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!