Норвакс

«Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків повідомив у мережі про зміну автомобіля.

“У світлі останніх подій повідомляю, що оформили з дружиною кредит на “Skoda Оctavia” в Кредобанку. Так як ми любимо подорожувати, прийняли це рішення. Також отримав перший завдаток за продаж машини “Део Ланос”, який є у моїй власності. Кредит розрахований на 3 роки. До речі, завжди оформляю на себе, а не на дружину чи родичів”, – написав міський голова на своїй сторінці у Фейсбук.

В коментарях франківці поцікавилися ставкою по кредиту. Поки що Руслан Марцінків цю інформацію не розголошує».

(http://kurs.if.ua, 5 грудня 2016 року)

У рік 7 523 [2016]. Було того року в городі галицькому в кожного своє Део [Ланос] і свій джип Чирокі, та ще всяке різне добро рухоме і нерухоме у [деклараціях електронних] бояр та князів тутешніх ретельно записане, і навіть у лицаря [свободного] Руслана-Марципана на прозвисько [Мер Франківська] у світлі подій останніх, аки каденція його на посаді, також була така-сяка [тарадайка] задекларована.

Бо ж вельми любив [він], аки пластун давній та старанний, походи у гори далекі та високі, поїздки до озера синевирного в автобусі туристичному для відпочинку [на іменини], круїзи до банкомата вельми незручного у візку інвалідному для [піару] політичного на вибори грядущі та інші подорожі [пізнавальні]. І хоч не сам ходив Руслан Марципан, а водив за собою челядь, [дружину] та братію свою, що кожен крок його уважно фейсбучили, але ніколи нічого [не записував] він на других, щоб ні з ким не ділитися славою звитяжною.

Та куди б не пішов він, усюди чмирили його у [світлі подій] останніх, аки перед кінцем світу, через [транспорт] його нереспектабельний, насміхалися, хіхікали та ржали, аки коні, бачачи в декларації [коника] його запорозько-корейського. І замислив тоді лицар свободний Руслан-Марципан, аки козак запорозько-[корейський], нового коня осідлати, і пішов він по-гусарськи на всю зарплату [чиновницьку], премії міськвиконкомівські та інші гроші, яких не [шкода], кредит багатотисячний у банку [польському] оформляти та оглядати й вибирати, що [не шкода], з конюшень чеських.

Хоча радили йому завести собі коня вельми європейського [двоколісного], щоб ще більше коштів освоїти на доріжках [велосипедних] в городі галицькому, інші ж казали, що треба йому [мати] свого коня ґаздівського на прозвисько Каток, що асфальт укладає, бо тільки так можна спокійно дорогами нашими їздити, де плиточку [свободно] плаваючу дотепер ще не застелили, а ще одні говорили, щоб Руслан-Марципан по-бандерівськи завів собі [москвича] моделі останньої та щодня [убивав] його на радість електорату галицькому на отих дорогах наших, [олігархами] роздовбаних, а найбільш мудрі та знаючі пораду давали на лижі ставати та до хорватів утікати за прикладом [колковським], поки сніг лежить і бити не почали…