Парк буде не впізнати

Нещодавно в Івано-Франківську презентували концепцію розвитку міського парку імені Тараса Шевченка. Втім зацікавлення у громадськості вона не викликала – на обговорення прийшло лише четверо мешканців. Однак змін буде досить багато: більше алей, зоопарк, міні-гольф, велосипедні доріжки та фонтани – і це далеко не все. На розвиток парку передбачено щонайменше 40 мільйонів.

 Від малого до великого

У влади вже давно з’явився задум оновити міський парк. Ще в лютому 2017-го в туристично-інвестиційному центрі обговорили створення та візуалізацію єдиного плану реконструкції парку культури та відпочинку. Розпочати вирішили з озера, тож директор департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайло Смушак презентував візуалізацію проекту перепланування території навколо озера. Там передбачили велодоріжки, доріжки для бігу, зони для відпочинку тощо. Вартість проекту склала приблизно 17 млн. гривень.

Міський голова Руслан Марцінків запропонував виробити єдину концепцію розвитку парку та озера для збільшення туристичного потенціалу. Для цього вирішив запросити найкращих архітекторів з України та з-за кордону. Вже в березні стартував хакатон зі створення єдиної концепції розвитку парку, і до Івано-Франківська приїхали зо два десятки фахівців з нашої області, Хмельницького та польських Рибніка і Любліна, які мають сучасне урбаністичне бачення облаштування простору. Протягом двох днів вони напрацьовували різні задумки. Та, мабуть, нічого з того не вийшло, і міська влада звернулася за допомогою до архітекторів зі Львова.

Тож наприкінці грудня сертифікований львівський архітектор у галузі містобудування Юрій Столяров презентував концепцію розвитку парку. «Ми пробували робити хакатон та інші формати, щоб залучити архітекторів. Але найкращий спосіб, коли хтось бере відповідальність, вивчає досвід і пропонує громаді проект, – пояснив міський голова. – Сьогодні в місті великий брак архітекторів і проектантів. Тому ми зупинилися на львівських архітекторах. Там найсильніша архітектурна школа в Західній Україні».

За словами мера, міський парк – одне з найвідвідуваніших місць у Франківську. Він вже почав змінюватися: з’явилися нові доріжки, ведуться роботи щодо очистки озер та багато іншого. Цього року комунальне підприємство «Центр розвитку міста та рекреації», яке утримує парк, профінансували на 18 млн. грн. для виконання цих робіт. Проте важливо, щоб кожен, від малого до великого, зміг знайти в парку місце для себе. Тому там мають бути якісь цікавинки, незвичні елементи благоустрою та зелені скульптури. Тож саме в цьому напрямку планують працювати.

«Нам дуже важливо, як буде розвиватися парк. Він має мати родзинки, які будуть усіх приваблювати. Парк і територія біля озера мають стати окрасою міста. У нас є політична воля та фінанси, щоб реалізувати цю концепцію. Не все одразу, але у 2018 році плануємо зробити левову частку», – підкреслив Марцінків.

На реалізацію проекту передбачили 40 млн. гривень. Втім мер зазначає, що цих грошей не вистачить, тому будуть вишукувати ще.

 

Бостонський досвід

Очільниця КП ««Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк зауважила, що міський парк ім. Тараса Шевченка – це пам’ятка садово-паркового мистецтва. Тому грандіозно його перебудовувати не будуть і постараються максимально зберегти історичну цінність. Хоча, звісно, буде трохи інша інфраструктура. Парк має невелику площу – всього 24 гектари. Тому її треба максимально ефективно використовувати для того, щоб були і розважальні, і відпочинкові, і спортивні зони.

Архітектор Юрій Столяров пояснює, що ця концепція – це своєрідна «дорожня карта» розвитку парку на роки, в яку можуть «лягати» окремі проекти. Каже, коли почали спілкуватися з адміністрацією парку, то зрозуміли, що є багато ідей, але немає загального бачення. Тому основна цінність концепції в тому, що вона має скерувати всі задуми в одному напрямку. А потім разом з усіма зацікавленими її будуть вдосконалювати.

«Як показує західний досвід, такі речі, як парки та сквери, ніколи не проектуються якось одноосібно. Якісні проекти виходять тоді, коли є активна участь небайдужих людей. Тому ми дуже розраховуємо, що будуть пропозиції від мешканців міста», – зазначає архітектор.

Він наголошує, що парк має великий потенціал, тому важливо не перенаситити його різними елементами та не зіпсувати. Відтак планувальна концепція зроблена на основі закордонного досвіду, зокрема міста Бостон. Перед тим, як її розробити, архітектори вивчили «життя» парку та його історію. Загалом концепція розрахована на п’ять років. Адже все будуть робити частинами, щоб не закривати парк для відвідувачів.

 Потреба децентралізації

Архітектори з’ясували, що, згідно з державними будівельними нормами, парк може прийняти тільки 2400 осіб, тобто 1% населення міста. Втім 60% відвідувачів зазвичай проходять транзитом. Відтак у вихідні дні він перебуває на піку навантаження. Найбільше припадає якраз на центральну частину парку.

Від загальної площі парку 24 га забудови становлять 2%, алеї і доріжки – 12%, господарська зона та місця активного відпочинку – 8%, зелені зони – 78%.

На думку архітектора, головними проблемами парку є: неоптимальне використання територій, недосконала алейна мережа, захаращеність окремих частин парку, зайві елементи благоустрою, незадовільний стан атракцій, мало інформації про історію парку, стан водойм, недосконала навігація в парку, невпорядкований зовнішній вигляд кафе і майданчиків.

З огляду на це архітектори пропонують розподілити навантаження парку та вдосконалити алейну мережу. Столяров зазначив, що коли парк почав функціонувати у 1904 році, то у ньому була дуже густа алейна мережа. Віднайдена історична карта підказала, що потрібно збільшити кількість алей. Вони не обов’язково всі мусять бути з твердим покриттям. Навпаки, деякі, наприклад, по периметру, можуть бути без бруківки та з трамплінами для велосипедистів. Відтак ті зможуть кататися по периметру парку та створювати менші незручності для пішоходів на центральній алеї.

Нові алеї, зокрема, будуть прокладені до гірки, яка матиме також спіральний підйом для даунхілу. Північний схил вирішили залишити для катання на санках.

«Зараз така мала кількість алей призводить до того, що більшість людей крутяться навколо центральної, а периферійні частини парку занепадають. Тобто парк використовується нераціонально. Тому ми хочемо, щоб люди в різних частинах парку знайшли щось для себе. Багато елементів передбачено і для дітей, і для дорослих», – пояснює архітектор.

До того ж, згідно з генпланом, поруч з парком, на вул. Національної гвардії, будується новий мікрорайон. А це означає, що незабаром кількість відвідувачів значно збільшиться. Тому потрібно робити пішохідну алею, яка б з’єднувала парк із цим мікрорайоном.

 Менше бетону, більше історії

Пропонують архітектори і демонтувати зайві бетонні елементи благоустрою, які були встановлені на хвилі моди 60-70-х років. Мовляв, зараз тенденція парків у Європі йде до того, щоб максимально працювати з природним ландшафтом, пластикою рельєфу, зеленими насадженнями тощо.

Відзначив Юрій Столяров і те, що атракціони перебувають у плачевному стані, і радить їх оновити. До того ж, у парку є багато літніх майданчиків і кафе, які мають різний вигляд і створюють відчуття строкатості. Тож їх потрібно зробити в одному стилі, а канатні парки залишити там, де вони є.

Архітектора здивувало, що є стільки карт та історичних матеріалів про парк, але вони ніяк не використовуються. Тому він пропонує при можливості відновлювати, наприклад, історичні альтанки та розміщувати інформацію на інформаційних стендах. Це можуть бути також прозорі стенди, встановлені біля якогось куточка парку з інформацією про те, як він колись виглядав.

Передбачена також зона для тихого відпочинку і прогулянок з дітьми. Для цього в парку облаштують майданчики, зелений лабіринт з живоплоту та місця, де дітки зможуть вільно бігати. Також на виході на вулицю Мазепи буде «Лісова школа». У ній для дітей проводитимуть майстер-класи та розповідатимуть, як поводити себе в лісі та горах. Окрім того, у господарський частині буде міні-ферма або міні-зоопарк. А там, де зараз розташований баскетбольний майданчик, створять спортивну зону для дорослих. Саме там буде і поле для міні-гольфу.

Облаштують у парку і тематичний «східний куточок» з японським колоритом. Там передбачений сад каменів, альтанка, тощо. А для того, щоб витіснити з парку антисоціальні елементи, Столяров пропонує у віддалених частинах зробити місця для вигулу собак. Мовляв, це поширена закордонна практика.

Не забули архітектори і про озера. «Чому вони цвітуть? Та тому, що немає водообміну. 10% води має мінятися кожних декілька днів. Якщо це не відбувається, то вода застоюється і водойми цвітуть. Тому ми передбачили на озерах фонтани, які гарно виглядають і насичують воду киснем» », – підкреслює Юрій Столяров. Також планується частково демонтувати підпірні стінки, щоб люди мали вільний доступ до води, а на тих, що залишаться, зроблять лавки.

Руслана Василюк зауважила, що обговорення концепції розвитку парку не обмежиться лише однією зустріччю, та пообіцяла проводити ще. «Чекаємо, можливо, в когось буде нова думка. Треба придумати для парку таку родзинку, щоб вирізняти його серед інших», – підкреслила вона.

Наталя ДЕРКЕВИЧ