За Конституцією, медицина в Україні безкоштовна. Це гарантує ст. 49 Основного Закону, де зазначено, що кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу. Та це в теорії, а на практиці візит до міського пологового будинку для жительки Івано-Франківська Галини Балюк обійшовся у кругленьку суму, про що вона й написала у «Фейсбуці».

 Дорого і сердито

«Хочу поділитися враженням про нашу безкоштовну медицину, а саме про міський пологовий будинок, що на Чорновола. Учора з сильною кровотечею каретою швидкої я була доставлена саме в цю лікарню. На приймальній черговий лікар навіть не мав банального набору для огляду. Довелося купувати. Далі – гірше. Мене відправили на операцію, де все довелося купувати за свій власний кошт, навіть наркоз», – повідомила жінка.

Операцію зробили увечері, а вранці наступного дня пацієнтка попросилася на виписку: «Захотілося подальше від такого чергового лікаря, яка мене оперувала. Вона назвала суму в 500 гривень, пояснила тим, що вона збирала команду – чергових анестезіолога і медсестру, яким треба заплатити. Я запропонувала розцінки зразу в приймальній розвісити: прийшла хвора людина, побачила ціни і стала відразу здорова. Доба, проведена в лікарні, мені обійшлася у 2 тис. гривень. І це при тому, що я приїхала на швидкій, а не особисто домовлялася з лікарем».

Жінка заплатила лікарці і купила майже всі прописані медпрепарати. Зокрема, і дві ампули дипрофолу, який використовується для наркозу. Лише відмовилася купувати негормональний препарат квінол, рецепт на який виписала черговий лікар Тетяна Чернега. Квінол – це біологічно активна добавка, рослинний препарат, який нормалізує обмін статевих гормонів. Вартість його доволі висока – орієнтовно 370 грн. за 30 капсул, а приймати його слід три місяці по дві капсули на день. Відтак курс лікування обійдеться у понад 2 тис. грн., такої суми жінка не має.

«У мене заробітна плата 2500 грн., я не можу купувати такі дорогі ліки, тим паче, не знаю, наскільки вони ефективні. Я з’ясувала, що вони продаються без рецепта. Якщо їх можна вільно купити в аптеці, то чому на них виписують рецепт, а на інші ліки – ні? Крім того, мені ніхто не пояснив, що препарат рослинний», – зауважує Галина.

Жінка потрапила до стаціонару з діагнозом «вагітність ІІІ, 10 тижнів, аборт в ходу». До материнства готувалася, регулярно відвідувала лікаря, проводила комплексні обстеження, вела здоровий спосіб життя, 2 серпня планувала ставати на облік у гінеколога в жіночій консультації. Крім того, у неї вже є двоє здорових дітей, раніше проблем із виношуванням не було.

«У суботу, 30 липня, почалися болі внизу живота. У понеділок я пішла на УЗД в клініку Святого Луки, мені сказали, що серцебиття дитини припинилося, матка відторгає сама, тому рекомендували не поспішати робити вишкрібання. Це жахливо, коли стається викидень і в тебе на очах гине твоя дитина, яку ти чекала, любила і готувалася до її появи. У вівторок вранці у мене почалися перейми, за годину плід вийшов. Лікар у тій же клініці оглянула мене, зробила УЗД, сказала, що вишкрібання робити не потрібно. Але почалася кровотеча, впав тиск, лікар відразу викликала швидку, і мене відвезли в міський пологовий будинок», – розповідає пацієнтка.

Жінка зауважує, що хірургічного втручання не хотіла, просила поставити крапельниці, щоб скоріше відбувалося скорочення матки, адже у майбутньому вона планує ще раз завагітніти і народити дитину. Тим паче, що на той час у неї вже не було сильної кровотечі і тиск був 85 на 60 (при робочому 90 на 60). Однак лікар Тетяна Чернега наполягала на операції.

«Лікар сказала, що у випадку, якщо я відмовляюся від хірургічного втручання, щоб я їхала додому, приймати мене вона не буде. Загалом, поводилася дуже зверхньо, зверталася на «ти». Зі мною була сестра, вона переконала все ж таки лягти в лікарню, зробити вишкрібання. Усі ліки ми купували за власний кошт. Оглядових наборів не було, нам сказали піти і купити. Мене здивувало, що й наркоз – і той треба було купити. Наступного дня я попросилася додому, мене виписали без готових результатів аналізів, без огляду, УЗД. Можливо, у стані афекту я вчинила неправильно, ризикуючи своїм здоров’ям після хірургічного втручання, але більше залишатися там я не могла. Лікар могла спробувати мене переконати чи пояснити ситуацію, але вона відразу ж виписала мене, ще до обіду», – наголошує Галина.

Але її шокувало інше. Те, що лікарка прямо заявила, що треба віддячити команді, яку вона зібрала. Адже жінку привезла швидка, всі медпрацівники – лікар, анестезіолог, медсестра – були на робочих місцях, то де їх потрібно було збирати?

«Я розрахувалася з нею і відразу пішла додому. Наразі жалкую про свій вчинок, але хотіла якнайшвидше звідти піти, щоб всього цього більше не бачити. Не згадувати це відношення, зверхність лікаря», – каже Галина.

Її сестра Марія Мельник, яка була у той день поряд, підтримувала і купувала необхідні ліки, розповідає: «Мені дали список медикаментів, і я пішла купувати все необхідне. В аптеку ходила кілька разів. Під час операції тиск у Галі впав до рівня 60 на 40. Чому так відбулося, адже при поступленні він був набагато вищий, мені не пояснили. Мене розшукали і попросили швидко збігати в аптеку купити ліки. Загалом, у перший день на препарати потратила понад 800 гривень. У тому числі і на набір для огляду, який нас попросили купити відразу після поступлення. Лікар наполягала на чистці, інакше сказала писати відмову і їхати геть. Поводилася доволі хамовито. Під час УЗД-скрінінгу нам сказали, що можна обійтися й без втручання – катастрофи не було. Варто розібратися, чи так необхідно було робити вишкрібання, адже стан її не був серйозний – вона відразу після операції встала, провела мене до виходу, а вранці пішла додому. І в доцільність усіх тих ліків, які прописала лікар».

 «Я рятувала їй життя!»

Тетяна Чернега, яка була в той день черговим лікарем і проводила операцію, не розуміє, чим викликане незадоволення пацієнтки. «Жінка поступила каретою швидкої допомоги з кровотечею і геморагічним шоком. Наявність шоку ми виставляли по змінах гемодинаміки. У неї був низький тиск, синюшність і блідість шкірних покривів. Пацієнтку привезли вже з кровотечею. Згідно з наказом, необхідно було робити інструментальну ревізію порожнини матки», – розповідає вона.

За її словами, Балюк категорично відмовилася від хірургічного втручання, безперестанку консультувалася з кимось по телефону, категорично відмовилася від госпіталізації. «Я їй пояснила про можливі ускладнення, вона сказала, що все одно не буде госпіталізуватися і щоб її крапати тут. Я пояснила, що це не підпільна контора, це державна установа. Ми діємо згідно з наказами і рекомендаціями, які нам дало Міністерство охорони здоров’я», – продовжує Чернега.

Лікар зазначила, що у них не практикують крапання або інше лікування за вимогою пацієнта. Не було потреби й робити УЗД, на чому наполягала пацієнтка, адже вона приїхала з готовим результатом.

«Я бачу, як треба діяти, вже маю певний стаж. На її прохання викликали УЗД, оглянули. Вона й надалі не хотіла госпіталізуватися, але врешті-решт погодилася, ми зробили інструментальну ревізію. Не мали б цього втручання робити, адже тиск у неї був 60 на 40. Ліки, які використали для цих потреб, жінка мала купити – всі так роблять», – зауважує Тетяна Чернега.

Далі, за її словами, було все добре, жінка дякувала, була всім задоволена. Їй крапали антибіотики, тому що була значна крововтрата. «Я вважаю, що рятувала їй життя. У мене за мою практику ні разу таких нюансів не було. Я не перший рік на приймальному. Те, що вона описувала, – нічого такого не було», – наголошує медик.

А ще пані Чернега заперечує той факт, що вимагала від пацієнтки гроші і, тим паче, брала їх.

 Лікар – не винна?

«Для надання ургентної допомоги у нас є абсолютно все. Коли до нас поступають, жодну жінку ми не відправляємо, а рятуємо життя. Ми маємо запаси ліків. А потім кажемо жінці, що потрібно купити. На один ліжко-день нам виділяють 8,5 грн. на ліки, куди входять і препарати для наркозу. З таким фінансуванням ми не можемо всіх забезпечити, але маємо резерв і не питаємо у жінки, має вона гроші чи ні», – запевняє головний лікар міського пологового будинку Михайло Прудніков.

У пологовому створили комісію з трьох працівників лікарні, щоб вона ознайомилася з документами, випискою з історії хвороби і дала оцінку ситуації. На засідання комісії запросили і пацієнтку Галину Балюк, і лікаря Тетяну Чернегу, яка, однак, відмовилася прийти, мотивуючи це тим, що їй більше сказати нічого.

А ще лікар зазначила й додала в історію хвороби, що при поступленні пацієнтка зізналася їй, що вживала певні медичні препарати, але які саме, не назвала. Відтак в установі припустили, що Галина Балюк сама переривала вагітність медикаментозним шляхом. Оскільки пацієнтка факт вживання будь-яких препаратів заперечила, а також показала знімки плода від 18 червня і пізніші, які робилися впродовж кількох тижнів, версія медиків не підтвердилася.

Щодо необхідності купувати препарат для наркозу, члени комісії пояснили, що наявний у медзакладі кетамін доволі шкідливий і тому пацієнтам рекомендують придбати дипрофол або його аналоги. І, незважаючи ні на які аргументи, спростували звинувачення на адресу лікаря та своєї медустанови.

«Медична допомога Балюк була надана якісно і в повному обсязі, адже вже наступного дня пацієнтка була виписана з лікувальної установи і на даний момент почувається добре. На приймальному покої наявна достатня кількість медикаментів та матеріалів для надання допомоги. Всі необхідні препарати були взяті з шафи невідкладної допомоги, використані, добровільно відкуплені і повернуті пацієнткою. Лікар Чернега заперечує отримання будь-яких грошей від пацієнтки Балюк», – розповідає член комісії, заступник головного лікаря з медичної частини Сергій Стефанко.

Оскільки свідків факту хабарництва немає, то кожна зі сторін цього конфлікту залишається зі своєю правдою. І шукати істину там, де є багато неприємних запитань і розбіжностей у свідченнях, вочевидь, ніхто не хоче і не буде…

Ірина ФЕДОЛЯК

 

*Журналістське розслідування проведене за підтримки проекту «Ні корупції»