В Івано-Франківську відзначили ювілей фільму “Тіні забутих предків”

15 жовтня в обласному центрі відбулися урочистості з нагоди 50-річчя прем’єри цього кіношедевру. На святі, яке організувала обласна організація Національної спілки журналістів України, виступили учасники зйомок, відбулася презентація фільму “Незабуті тіні”, пролунали карпатські мотиви у виконанні музикантів та співаків.

Художній фільм “Тіні забутих предків” за однойменною повістю Михайла Коцюбинського зняв вірменський режисер Сергій Параджанов. Головні ролі Івана та Марічки зіграли Іван Миколайчук та Лариса Кадочникова. Зйомки фільму відбувалися в 1963-1964 рр. у справжніх гуцульських хатах на околицях с. Криворівні на Верховинщині.

У вересні 1965 р. на прем’єрі “Тіней…” у кінотеатрі “Україна” в Києві Василь Стус, Іван Дзюба, Мирослав Скорик, Георгій Якутович і В’ячеслав Чорновіл публічно висловили протест проти політики влади, оприлюднивши інформацію про арешти представників української творчої інтелігенції. Та подія стала не тільки поворотним моментом в історії українського кіно, але й акцією протесту київської інтелігенції проти нової хвилі репресій радянської влади.

Фільм “Тіні забутих предків” отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (з них – 24 гран-прі) у 21 країні.

“Тіні забутих предків” – це фільм мого дитинства. Це фільм, який зробив революцію в українському кінематографі. Свого часу польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна та поцілував йому руку за цей шедевр. Стрічка стала знаковою і для історії українського кіно, і для дисидентського руху, який згодом отримав назву “шістдесятництво”, – сказала голова облорганізації Національної спілки журналістів України Вікторія Плахта. – Ініціатива проведення цього заходу належить голові молодіжної ради ОО НСЖУ Іванові Харуку, оскільки він був на святкуванні урочистостей у Верховині. Ми хотіли, щоб наш обласний центр не залишився осторонь”.

“Я радий брати участь у такому заході на обласному рівні. Такі заходи потрібні: це пам’ять про історію, про нашу Гуцульщину. Цей фільм – генетична пам’ять українців. Я дуже вдячний організаторам за такий захід, – зазначив Іван Маківничук. – Я добре пам’ятаю цей фільм. Тоді я ще був малим, але коли ми його дивилися, то на перегляді зали були переповнені. Це дуже піднімало наш дух і нашу любов до Гуцульщини”.

На урочистостях були присутні і гуцули, які безпосередньо брали участь у зйомках фільму. Зокрема, Анна Чабанюк та Микола Шатрук.

“Я живу у Верховині. Зараз мені 70 років. А знімалася у “Тінях забутих предків” у 1963 році, – розповідала Анна Чабанюк. – Тоді до нас приїхала студія ім. Довженка знімати фільм. Нам було дуже цікаво спостерігати за процесом. Я тоді ще брала участь у гуцульському ансамблі, мені було 19 років. Коли Параджанов запропонував зніматися у стрічці, то я засоромилася, зніяковіла, але погодилася за умови, що буде зніматись і весь наш ансамбль. Він сказав: “Добре, без проблем”. Режисер сказав, що я типова гуцулка і маю зіграти княгиню. Так я отримала роль княгині на весіллі, а також виконувала разом з ансамблем пісні. Я пам’ятаю, як показували у Верховині “Тіні забутих предків”. Тоді п’ять або й шість разів показували фільм, бо всі гуцули зійшли з гір, щоб його подивитися”.

“А я знімався у фільмі в 1964 році, – продовжив Микола Шатрук. – Тоді ще вчився у музичному училищі. Параджанов знайшов мене у Верховині, бо люди сказали, що я можу співати і грати на скрипці. Він мене прослухав і сказав: “Це чудово! Це нам підійде!” Через рік мені прийшла телеграма, що треба поїхати до Києва. Знімався я і в Києві, і в Верховині, і у Криворівні. Лариса Кадочникова співала за Марічку, а я співав за Іванка”.

Микола Шатрук, який у фільмі озвучував спів Івана Палійчука, виконав легендарні гуцульські співанки з “Тіней…”, акомпануючи собі на скрипці.

Окрім цього, іванофранківцям показали фільм “Незабуті тіні”, де розповідається історія виникнення фільму та подробиці зйомок.

Наталія КОЗАК