Нагороду у розмірі 50 тис. євро Юрію Андруховичу вручили сьогодні, 13 грудня, на церемонії з нагоди 225-річчя Генріха Гейне. Про це пише “Галицький кореспондент”, посилаючись на Івано-Франківську ОДА. Ще у жовтні від імені німецького міста Дюссельдорф відомому українському поету, прозаїку і перекладачу, уродженцю Прикарпаття Юрію Андруховичу присудили премію імені Генріха Гейне 2022 року (Heirich Heine Докладніше >>
Переможців оголосять 14 грудня 2018 року Докладніше >>
Нещодавно розпочався Всеукраїнський тур на підтримку “Літографій”, за ініціативи Юрія Андруховича та музикантів польського гурту Karbido. Літографії – гравюри на камені, а також назва їхнього спільного п’ятого альбому. Попередніми роботами були: “Самогон” (2006, 2008), “Цинамон” (2009), “Абсент” (2012) і “Atlas Estremo” (2015). Організатори прагнуть створити цілком особливий “Третій Світ” – простір, де поезію від музики Докладніше >>
«Коханці юстиції» – остання книга відомого українського поета, прозаїка, перекладача та есеїста Юрія Андруховича, яка взимку потрапила на прилавки українських книгарень, опинилася у руках генпрокурора Юрія Луценка. Докладніше >>
Юрко Андрухович свідомо відсутній в соціальних мережах інтернету. Я на своєму акаунті розмістив такий текст: «Увага! Оскільки Ю. Андрухович принципово не присутній в ФБ, зберу запитання від вас для нього». Що з цього вийшло, читайте нижче. Докладніше >>
Відомий франківський поет і прозаїк Юрій Андрухович у своєму блозі на порталі Zbruc розповів про одну з подій на фестивалі Porto Franko, що уже днями розпочнеться в Івано-Франківську. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Пам’ятаєте, як буквально кілька тижнів тому нашу спільноту тіпало від гніву та обурення після почутого від Папи Римського про український білий прапор? Ми одразу зробили тисячу та один мем, розродилися обурливо гнівними поетичними та прозовими опусами-дописами у соцмережах. І готові були ледь не на Святому Письмі присягати, що ми будемо битися за Україну, за
Рязанцева Яна
Волонтерство на Донеччині. Погляд зсередини. Побутує думка, що на сході лишились одні ждуни. Ніби й так майже всі були сепарами, невеличка кількість патріотів давно виїхала, а лишились тільки ті, хто чекає рускій мір (ну і, звісно ж, працює на ворога). Багатьом зручно так думати. Помічаю це в особистих розмовах і соцмережах. Але ж як воно
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного
Волошин Тарас
Україна стрімко летить вперед, точніше, у прірву – за темпами поширення коронавірусу. Лікарні переповнені, щодня страшною смертю вмирають сотні людей. І при цьому все ще є достатньо особин, які протестують проти вакцинації від COVID-19. Буду називати їх саме так, адже всі інші слова, що спадають на думку, у друк не пропустять. Що особисто мене обурює