Термометр для гривні

Українські гроші продовжують знецінюватися. У бюджет2018 закладений курс 30,1 гривні за долар. Відколи пролунала така цифра, іноземна валюта щодня дорожчає на кілька копійок. Американський долар нині коштує понад 28 гривень, євро – понад 33, британський фунт – 37.

Ще у 2012-2013 роках курс майже не змінювався і залишався на рівні 8 грн. за долар. Усі грані інфляції українці побачили в 2014-му. Тоді в бюджеті вартість долара закладали на рівні 8,3 грн., у серпні того року він коштував майже 12 грн., а в листопаді – 15,6 грн. Відтак наступний рік розпочали з прогнозу – 21,7 грн./дол., по факту закрили на позначці 23,1 грн./дол. 2016 рік стартував із 24,1-24,4 грн./дол. і фінішував з 26,3 грн./дол. У бюджет 2017-го закладали долар по 27,2 грн., впродовж року вартість його коливалася в межах 26-28 гривень.

Інвестиційна криза

Обставин для росту курсу валют – декілька, пояснює кандидат економічних наук, доцент кафедри теоретичної і прикладної економіки Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Сергій Васильченко. Це короткострокові, або кон’юнктурні, та макроекономічні.

“Відколи ухвалили бюджет і встановили орієнтир 30,1 грн. за долар, ринок почав орієнтуватися на цю цифру – попит зростає. Транш від Міжнародного валютного фонду не надходить, а валюти мало”, – каже експерт.

Крім того, наприкінці року необхідно здійснювати виплати по зовнішньому боргу. За останній рік сталося те, чого вже два-три роки не було – від’ємний дефіцит торговельного балансу, тобто імпорт перевищує експорт. А це означає, що валюта пішла за кордон. Відповідно, коли валюти менше, вона стає дорожчою.

“На фоні цього економіка майже не зростає. Щоб курс національної валюти ріс, треба, щоб і економіка зростала. Якщо економіка виробляє більше і вивозить цей надлишок за кордон, ми отримуємо валютну виручку”, – продовжує пан Васильченко.

Цього року також знизилася й інвестиційна привабливість української економіки, а це сигнал для інвесторів йти геть. Знову ж таки, інвестиції конвертують у долари і виводять за кордон. На цьому фоні можливе і подальше падіння гривні. Якщо порівняти ВВП і частку інвестицій на мешканця, Україна має найгіршу позицію в Європі.

“Щороку українські заробітчани привозили таку ж суму (це приблизно 6-6,5 млрд. дол.), як і іноземні інвестори вкладали в економіку України. Це настільки неприваблива економіка, що іноземці бояться сюди йти”, – коментує ситуацію науковець.

Експерт пов’язує це з високим рівнем корупції, відсутністю захисту прав власності, відсутністю незалежних судів, рейдерством та іншими негативними факторами. Відтак у країні сформувалася інвестиційна криза.

У таких умовах прогнозувати курс дуже важко. На думку економіста, він так і буде коливатися в межах 30 гривень за долар. Якщо Україна все-таки отримає транш від МВФ, ситуація може трохи поліпшитися.

“Обмінний курс – це таке собі дзеркало економіки. Це як термометр – він не може показувати нормальну температуру, якщо організм хворий”, – підсумовує Сергій Васильченко.

Безперспективна перспектива

Омелян Левандівський, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів ПНУ, зауважує: наразі передбачити те, що буде наступного року, важко. У бюджеті закладений курс 30,1 грн./дол., тобто посадовці будуть робити все, щоб підтримувати його на такому рівні. Про інші фактори, які можуть вплинути на гривню, говорити зарано.

“Нині курс гривні зростає. Пояснення цьому в тому, що Міжнародний валютний фонд не надає позику. Продукція, яку закуповує держава, навіть ті ж енергоносії, розраховується у валюті, і витрата валюти перевищує надходження. І навіть ті ж заробітчани зберігають заощадження у так званій твердій валюті, тобто у доларах чи євро. Відтак попит на валюту певною мірою перевищує пропозицію”, – пояснює експерт.

Емісія валютних цінностей також обмежена. Комерційні банки проводять капіталізацію активів, оскільки статутний капітал має зростати, вони теж скуповують валюту. Тож наразі все спрямовано на закупівлю іноземної грошової одиниці.

За прогнозами експерта, курс валют зростатиме й надалі. “Потепління” можливе тоді, коли МВФ все ж таки виділить черговий транш. Інвестиційний клімат в Україні нині несприятливий – іноземці не вкладають свої кошти у розвиток української економіки. Експерт наголошує, що прогнози доволі невтішні, все працює проти нас.

“Якщо розглядати курс з позиції здорового глузду, він занадто завищений. Такий курс вигідний підприємствам, орієнтованим на експорт, а це здебільшого компанії олігархів, і це допомагає їм отримувати надприбутки”, – висловлює думку науковець.

Україна нині розбалансована, для стабілізації повинна бути нормальна ситуація в державі. За кілька років курс валюти зріс від восьми гривень до 28-ми, а відповідальності за це не поніс ніхто. Це свідчення того, що можна працювати у власних інтересах, адже жодної відповідальності так і не буде.

На знецінення гривні вплинуть і майбутні вибори, так зване підвищення соціальних стандартів, мінімальної заробітної плати. А ще – дефіцит бюджету.

“Наразі ми потрапили у таку собі залежність від усіх. Відповідно, це впливає на вартість грошової одиниці. І невідомо, до якої межі ми можемо дійти, все диктує попит і пропозиція”, – розповідає пан Левандівський.

Ще один невід’ємний процес у державі – міграція. Валюта з-за кордону начебто й надходить, але її здебільшого так і зберігають у доларах чи євро. Тож не виключено, що курс буде сильно змінюватися, можливі й різкі його коливання.

“Українці самі себе знецінюють, це впливає і на курс, відсутність інвестицій. Є, звісно, компанії, які працюють на українському ринку, але здебільшого вони орієнтовані на швидкий заробіток – за короткий час хочуть заробити максимум. Використовують дешеву робочу силу, дешеву сировину, забруднюють довкілля”, – каже економіст.

Курс валюти – це торги, політика і бізнес. А для декого – можливість за короткий період заробити мільярди.

Ірина ФЕДОЛЯК