Великий перехід з тіні на світло

В Україні закінчився термін подачі електронних декларацій можновладцями. Тема е-декларування перебуває на вістрі суспільного інтересу, адже країна побачила «справжнє лице» своїх обранців і чиновників.

Електронне декларування в країні вводилося зі скрипом. Закон про нього ухвалювали двічі. «Ніхто з парламентарів не розумів, за що голосують. Як тільки зрозуміли, було зроблено десять спроб не голосувати. У країні не було навіть шансу «пробити» ці законопроекти в Раді до Революції гідності», – розповів очільник Центру протидії корупції Віталій Шабунін на семінарі-брифінгу «Як зупинити корупціонера? Е-декларування і контроль з боку суспільства», що відбувся 3 листопада у Львові.

Декларування по-новому

Варто зауважити, що найвищі державні посадовці повинні були оприлюднювати свої декларації і раніше. Однак е-декларування має кілька ключових відмінностей від «старого» декларування. Насамперед, до нових форм подається значно більший обсяг даних, ніж раніше. Попередньо декларації складалися з кількох листків паперу, які заповнювалися, як правило, від руки, сканувалися, але особливо не оприлюднювалися. А інформація щодо майна і цінностей можновладців «виходила у світ» тільки завдяки активній громадськості та журналістам.

Одним з промовистих нововведень стала реєстрація декларантами готівки, оскільки раніше вносити до декларацій «кеш» було непотрібно.

Внесення українськими депутатами і посадовцями мільйонів гривень, доларів та євро готівки до своїх декларацій викликало бурхливу реакцію у громадськості. Одні намагались уявити, як виглядає стопка з мільйонів гривень мера Харкова, інші вираховували, що важче: готівка президента чи три кілограми цукерок «Білочка».

Не можна виключати, що насправді настільки великих обсягів готівки декларанти і не мають, а таким чином просто авансом декларують майбутні хабарі. Мовляв, краще показати в декларації більше, ніж є насправді, щоби потім, коли раптом випаде нагода «поліпшити» матеріальне становище, не перейматися тим, як пояснити таке збагачення.

Також тепер потрібно вносити все цінне майно (вартість якого перевищує 100 мінімальних зарплат), а не лише нерухомість і транспортні засоби. Подається й інформація про майно, яке перебуває у декларанта у користуванні. Тобто сказати: «Це не моя вілла, а друга, я просто тут живу» більше не вдасться. Декларувати слід і подарунки вартістю понад 6 тис. гривень. Наприклад, народний депутат Володимир Парасюк у своїй електронній декларації повідомив про подарунок від Святого Миколая – смарт-годинник, але точну його вартість вказати не зміг, адже тоді спав.

У деклараціях не можна брехати, за брехню «світить» стаття 366-1 Кримінального кодексу України. Декларування завідомо неправдивих даних або ж умисне неподання декларації карається позбавленням волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади на три роки.

Якщо декларацію подано невчасно, то декларанта можуть оштрафувати на суму від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Також е-декларанти можуть потрапити під дію ще однієї норми кримінального кодексу – незаконне збагачення (ст. 368-2 ККУ). У цьому випадку покарання суттєвіше – до 10 років позбавлення волі.

Звісно, незаконність збагачення довести нелегко. Адже безліч можновладців – це колишні підприємці. Та й норма щодо незаконного збагачення була і до цього в Кримінальному кодексі. Але зараз процедура доведення незаконності змінилась. Прокурор тепер не доводить, що гроші були отримані неправомірно. Тепер достатньо довести тільки те, що посадовець не міг на своїй посаді заробити ці кошти.

Чи статки були нажиті неправомірно, а відтак чи понесе чиновник відповідальність, встановлюватиме суд. Чиновнику доведеться пояснювати у суді, звідки взялися кошти. Можна не сумніватися, що процес «виправдовування» стане публічним, адже активісти та журналісти такого шоу не пропустять.

Варто додати, що слідство за цими двома статтями веде не прокуратура, а НАБУ. Тобто ще є шанс, що до відповідальності горе-чиновників і горе-депутатів все ж притягнуть.

Чи виконуватимуться приписи, зараз сказати тяжко. Але судячи з того, наскільки прискіпливо посадовці декларують усе належне їм майно та готівку, стає зрозуміло – ризикувати ніхто не хоче.

Превентивним антикорупційним органом, який аналізує декларації, є національне агентство з питань запобігання корупції (НАБУ). Орган колегіальний, тобто рішення приймаються більшістю голосів. Це пояснюється тим, що на колегію вплинути важче, ніж на одного посадовця, тобто в НАЗК убережені від прийняття непопулярних рішень.

Зараз таких членів там п’ять, хоча фактично обрано тільки чотири. Члени НАЗК обираються на відкритому конкурсі та призначаються урядом. Засідання НАЗК є відкритими. В агентства сьогодні відсутні територіальні управління, а відтак розслідування щодо місцевих чиновників проводитимуть у столиці.

Е-декларування складається з двох етапів. Під час першого декларації подають особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Таких у країні біля 50 тисяч. Це, зокрема, державні службовці категорій «А» і «Б», посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорій. На другому етапі оприлюднити свої статки має решта держслужбовців, яких загалом близько мільйона.

deklaratsiya

Квиток у космос

Виходячи з е-декларацій, перше місце в рейтингу найбагатших чиновників і політиків України займає глава держави Петро Порошенко. Згідно з поданою електронною декларацією за 2015 рік, на рахунках у «Міжнародному інвестиційному банку» у президента є 26 млн. доларів, 14 тис. євро і 540 тис. гривень. У його дружини Марини – 71 тис. гривень і 8 тис. євро.

Сумарно всі народні депутати (а їх наразі є 423 із 450-ти можливих у Верховній Раді) задекларували 12 млрд. гривень тільки готівки. До слова, прикарпатський нардеп Юрій Дерев’янко з партії «Воля» увійшов до п’ятірки найбільших «володарів кешу» серед парламентарів, задекларувавши 416 млн. гривень.

Підприємець та багаторічний учасник рейтингу «Forbs» Євген Черняк заявив, що після опублікування електронних декларацій українських чиновників всі учасники списку «Forbes» відчули себе «лохами».

Народні обранці дивували українців не тільки багатомільйонними сумами, але й майном. Наприклад, куратор Івано-Франківщини від БПП Анатолій Матвієнко задекларував церкву, а міський голова Дніпра Борис Філатов – квиток у космос. Народний депутат Андрій Лозовий з фракції Радикальної партії Ляшка похизувався наявністю хреста-енколпіона зі святими мощами, а ще незрозуміло для чого задекларував свій партійний квиток. Мабуть, він йому дуже дорого обійшовся.

Здивував і міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Адже в його льохах зберігається понад 800 пляшок вина, найдорожча з яких коштує 15 тис. доларів.

За допомогою е-декларацій знайшлася перша друкована книга України – «Апостол» Івана Федорова. Річ у тім, що книга була викрадена з Національної бібліотеки імені Вернадського у травні цього року. А «знайдена» вона була у декларації народного депутата, голови фракції БПП Ігоря Гриніва. Звісно, нардеп заперечує ідентичність свого і вкраденого примірника «Апостола» і каже, що свою книгу придбав законно.

 

Знай наших

Е-декларації також пролили світло на те, якими статками володіють прикарпатські обранці та чиновники.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик має квартиру в Києві, площа якої складає 287 кв. м, будинок в Обухівському районі Київської області площею 561 кв. м та три земельні ділянки у Київській області (1200, 1500 і 370 кв. м). Також міністр вказав земельну ділянку сина Максима площею 126 000 (!) кв. м у Калуші.

Крім того, Насалику належать автомобілі Mercedes-Benz S500L (2007 р.) і ВАЗ 21065 (2001 р.), його дружині – Mazda 6 (2014 р.), Toyota Land Cruiser Prado (2007 р.), Volkswagen CC (2013 р.), сину Максиму – Toyota Avensis (2012 р.).

Ігор Насалик у 2015 р. витратив 574 тис. грн. на відпочинок на Мальдівах та 1,5 млн. грн. на фінансування передвиборної агітації, коли балотувався на посаду міського голови Івано-Франківська. А ще мільйон гривень екс-очільник Калуша пожертвував партії «Блок Петра Порошенка».

Міністр володіє десятьма антикварними витворами мистецтва, а також картиною Айвазовського «Морський пейзаж». Носить Насалик 11 годинників виробництва Швейцарії та США.

У власності родини голови Івано-Франківської обласної ради, колишнього нардепа Олександра Сича перебуває квартира в середмісті Івано-Франківська площею 87 кв. м та житловий будинок у Делятині площею 57 кв.м. Також у Делятині у нього є три земельні ділянки (821 кв. м, 2755 кв. м та 395 кв. м).

Задекларував Олександр Сич і безліч наукових праць та навчальних посібників, що перебувають в його інтелектуальній власності.

Голова облради отримав 22 тис. грн. заробітної плати за основним місцем роботи та 9 тис. грн. – за роботу за сумісництвом. Також він  отримує стипендію у розмірі 48 тис. гривень. Його дружина заробила 54 тис. грн. зарплати і отримала 300 грн. благодійної допомоги. Також Сич задекларував 180 тис. гривень, 7 тис. євро та 12 тис. доларів готівки.

Згідно з е-декларацією першого заступника голови облради Василя Гладія, у власності посадовця перебуває житловий будинок у с. Задубрівцях Снятинського району площею 212 кв. м та сім земельних ділянок. Чотири з них (площею 6950 кв. м,  850 кв. м, 4100 кв. м та 1000 кв. м) розташовані теж у Задубрівцях та ще три – у Красноставцях (3711 кв. м, 3414 кв. м, 5775 кв. м). Має Гладій і автомобіль Honda.

Торік посадовець заробив 176 тис. грн. за основним місцем роботи у публічному акціонерному товаристві акціонерного банку «Укргазбанк» та 20 тис. грн. на посаді першого заступника голови обласної ради. Отримував заступник голови облради і стипендію у розмірі 10 тис. грн. Кошти він зберігає тільки у національній валюті: 44 тис. на банківських рахунках та 225 тис. готівкою.

У власності родини заступника голови облради Сергія Басараба, який донедавна займав посаду заступника голови ОДА, є два будинки площею 197 кв. м кожен у с. Чукалівці, 20 земельних ділянок загальною площею 56 337 кв. м (тобто 5,6 га), шість квартир в Івано-Франківську та Калуші, шість легкових автомобілів та дві вантажівки.

Також Басараб задекларував три елітні чоловічі костюми марки «Brioni» у розділі «Цінне рухоме майно». Зазначимо, що декларуванню в цьому розділі підлягає майно вартістю понад 100 мінімальних зарплат (станом на 2015 рік ця сума складала 137 тис. 800 грн). Вартість костюма «Brioni» сягає 3-4 тис. євро.

На банківських рахунках Басараба – 1 млн. грн. та 210 тис. доларів. Крім цього, 280 тис. доларів, 20 тис. євро та 425 тис. гривень вказані як кошти, позичені третім особам. Якщо додати ці гроші, то отримаємо суму приблизно в 14,5 млн. гривень. Проте у минулорічній декларації чиновник вказав, що на його рахунках немає жодної копійки. Незрозуміло, як при річній зарплаті у розмірі 96 085 грн., вказаній Сергієм Басарабом, можна протягом року покласти на банківські рахунки таку суму.

Задекларував своє майно й очільник ОДА Олег Гончарук: чотири земельні ділянки, два житлових будинки, дві квартири та два гаражі. Ще дві квартири належать очільнику ОДА спільно з дружиною. А ще дві земельні ділянки, дві квартири та гараж належать його дружині.

Гончарук також вказав у декларації такі цінні речі: брендові годинники, три телевізори діагоналлю 55, 65 та 85 дюймів (більше 2 метрів), норкові шуби дружини та її обручку з діамантом. Також голова ОДА задекларував три автомобілі Mitsubishi Lancer, Daewoo Lanos та Audi Q5, з яких лише перший є його власністю.

Серед грошових активів Гончарука 100 тис. грн. зарплати за рік на посаді голови ОДА та більше мільйона гривень доходу від відчуження майна. А його дружина торік заробила 22 тис. грн. за основним місцем роботи та близько мільйона гривень, займаючись підприємницькою діяльністю.

Прокурор області Олександр Стратюк, згідно з е-декларацією, не має ні власного житла, ні авто, ні земельних ділянок, ні навіть цінного майна. Натомість він орендує квартиру в Харкові площею 63 кв. м.

Протягом 2015 р. прокурор області заробив 300 тис. грн. зарплати та отримав 4 тис. грн. пенсії. Його дружина отримала дохід від заняття незалежною професійною діяльністю у сумі 1300 грн., на банківських рахунках вона має 65 тис. доларів.

В. о. начальника ГУ НП в Івано-Франківській області Віктор Шкутов, згідно з його декларацією, минулого року заробив 31 тис. грн. зарплати у МВ УМВС України в Івано-Франківській області, 99 тис. грн. – в УМВС України в Івано-Франківській області та 26 тис. грн. – в ГУ НП в області. Дружина Шкутова за основним місцем роботи заробила 46 тис. гривень.

Також у власності родини перебуває квартира в Івано-Франківську площею 89 кв. м, гараж площею 21 кв. м та легковий автомобіль «Фольксваген Туарег» 2007 року випуску.

На банківському рахунку Віктор Шкутов тримає 131 тис. грн., а його дружина – 51 тис. гривень.

Начальник патрульної поліції Івано-Франківська Дмитро Міхалець, згідно з поданою е-декларацією, володіє житловим будинком площею 73 кв. м і вартістю 160 тис. грн. у Хмельницькій області. У власності полісмена – чотири земельні ділянки (2500, 1800, 1125 та 1000 кв. м) також на Хмельниччині. На своїй посаді у департаменті патрульної поліції Міхалець заробив 88 тис. грн. за 2015 рік.

Подали е-декларації й посадовці Івано-Франківська.

Міський голова Руслан Марцінків задекларував квартиру площею 100 кв. м і легковий автомобіль ЗАЗ 2011 року випуску. За минулий рік Марцінків отримав 20 тис. грн. зарплати та 8 тис. грн. страхових виплат.

Перший заступник міського голови Микола Вітенко володіє житловим будинком у с. Лісний Хлібичин площею 33 кв. м та трьома земельними ділянками там же площею 33 тис. кв. м. Автомобілів, цінних паперів, нематеріальних активів, рахунків у банках і кредитів у нього немає.

Перший заступник мера вніс у декларацію 113 тис. грн. зарплати і 19 тис. грн. матеріальної допомоги при народженні дитини.

Секретар Івано-Франківської міськради Оксана Савчук за минулий рік на основному місці роботи у виконкомі отримала 15 тис. грн. зарплати, 1250 грн. допомоги на дитину, 4 тис. грн. відсотків у банку та 9830 грн. за роботу в міському управлінні освіти і науки.

Савчук задекларувала фірму ТОВ «Комунальні інвестиції», де їй належить 50% (інші 50% належать депутату міськради від «Свободи» Михайлу Сеньківу). У її чоловіка є легкове авто, квартира площею 57 кв. м та цокольне приміщення.

Ольга НИЧАЙ