Колись вийшла книга на слині “ПОД ЗНАКОМ ФАКТОРИАЛА”, про Януковича.

Факторіал – це така функція, суб’єкт якої множить все, що йому зустрічається, на себе.

Факторіал інтегруватись ніколи не буде, бо додавання порівняно з множенням – «без понту», не той рівень наслаждєній.

І якшо Луценка закрили за “зайво потрачене” на одне лише свято ветеранів, то скільки мав би отримати Факторіал – за зайво потрачене на дворічні делегування і домовляння – хай рахують спеціалісти, знову ж таки шляхом множення.

Отже, наш шлях до Євросоюзу не так тернистий, як гімнистий, бо спочатку треба вибратись з Януковича. Масштаби його множинного сприйняття такі, що лишень для того, аби показати йому, шо ще є хто живий – змушена вийти вся країна.

 Але, боюсь, тільки блокада Межигір’я усім майданом з розмальованими фейсами і сценою перед воротами разом з Русланою(тм) на ній, недопуск додому з провальної «командіровки» Факторіала могла б швидко довести йому, шо він у своїй «двіжусі» зовсім не «пристьогнутий», а лише «застьогнутий» наглухо.

 І треба багато разів крутити йому відеомоменти перших днів Євромайдану – коли з «беркута» знімають шолом, а той дивиться зніяковіло очима “чиєїсь дитини”, та коли перед носом іншого, у батискафі, показують “прийомчик” кулаком, а він нажахано сахається. 

 Щоб Факторіал не розраховував, не плекав, не зазіхав, не почувався… 

 Бо ми є там, де ми є, тому що нам не вистачає пасіонарності – надлишкової енергії, яка залишається після щоденної турботи про себе, і яка скеровується на турботу про загальне. 
 І Янукович є там, де він є, бо в нашій країні будь-яке підпорядкування когось комусь – навіть таке хвилинно-умовне як офіціанта застільнику чи учасника черги касиру – є приводом для мікроагресії і приниження, перемагає хамство.
 Носити рядові погони з шоломами в таких умовах можуть ті, хто готовий до підпорядкування довготривалого, тобто приниженості професійної, тобто кого не вистачає навіть на себе, тим більше – на пасіонарне, яке б у разі ризиків попіклувалось про загальне, себто про Нього.
Залишилось, як завжди, питання “ціни”: скільки активно незгодних потрібно для появи “ризиків” – 200 тисяч чи 500?