Музична терапія: сила гри

  • Феномен музикотерапії відомий більше тисячі років, але так і не вивчений до кінця. Поки теоретики ламають списи та голови над тим, як саме і чому звуки музики впливають на людину, практики зцілюють хворих, допомагають відновитися недужим. Віднедавна музикотерапія стала доступна франківцям. Заняття у клубі естетичної творчості «Кармен» та в клубі дошкільного розвитку «Смайлик» проводить професійний музикотерапевт Любов Худин.

     

    Урок музики

    «Діти займаються разом із батьками», – одразу попереджує нас викладач. Пізніше ми зрозуміємо, що це батьки повинні займатися разом із дітьми – якщо прийшли на музикотерапію задля дітей.

    Учасники групи сідають на підлогу півколом. Збоку – спіраль, викладена ялиновим гіллям. В центрі її горить свіча. З іншого боку розстелена домоткана вишита верета. На ній – кількадесят народних музичних інструментів. Око виокремлює сопілки, дудки, ліру, трембіту, тамбурини, свистульки, роги, флояру, дзвоники, «вітерець». Музикотерапевт – у вишиванці з силянками, зустрічає нас грою на дерев’яній флейті. Поки ми розсідаємося, неголосно награє мелодію різдвяної колядки. Ми слухаємо. Потріскує свіча. Гусне запах хвої.

    З перших і до останніх хвилин заняття рідна різдвяна мелодія вже не полишить нас. Ми будемо співати її, коли проходитимемо ялинкову спіраль і запалюватимемо свої свічечки від головного вогню. Ми будемо відтворювати її ритм дзвониками, вибивати його річковими камінцями, виляскувати дерев’яними паличками. Будемо під цю мелодію перевтілюватися на пташок, метеликів, бджіл, на вітер. Усі разом бавитимемо м’ячик-сонце, а потім – колисатимемо кожного з нас. Батьки будуть, як діти. А діти наслідуватимуть батьків. Допоки настане час знову пройти зелену спіраль і загасити свою свічечку, ми всі станемо світлі і радісні, легкі й доброзичливі, мудрі й умиротворені. Настільки світлі й мудрі, наскільки зможе відкрити це в кожному з нас прадавня музика Різдва.

    Фактично терапія

    Емоції – це найбільш доступний рівень, до якого апелює музикотерапія, пояснює Любов Худин. Дати раду своїм емоціям означає зрозуміти і прийняти себе. А це, в свою чергу, дає змогу розуміти і приймати найближчих – дитину, дружину, рідних. Стабілізація емоційної сфери допомагає людині налагодити взаємини, позбутися страхів, знайти своє місце в родині й серед колег, змінити ставлення до світу на позитивне.

    Для тих, хто копає глибше. У середині 1970-х на кафедрі фізіології університету Дружби народів Московського стоматінституту проводилися офіційні дослідження впливу музики на людський організм. Було встановлено, що 12 звуків, з яких складається октава, гармонійно пов’язані з 12-ма системами нашого організму. Виявляється, наші органи при направленій дії на них музики та співу починають вібрувати. Як наслідок – поліпшується обмін речовин, активізуються відновні процеси, зміцнюється імунна система.

    На сьогоднішній день відомо, що музика впливає на людину трьома чинниками. Вібраційний чинник музики є стимулятором обмінних процесів на рівні клітини. Наукові дослідження свідчать, що, добираючи точну музичну вібрацію, можна стимулювати вироблення ферментів та гормонів. Фізіологічний чинник музики здатний змінювати різні функції організму – дихальну, рухову, серцево-судинну. Психологічний чинник через асоціативний зв’язок, медитацію та музичні образи може значно змінювати психічний стан людини.

    На найпростішому рівні, пожвавлюючи емоційну сферу людини, музика відновлює імунобіологічні процеси в її організмі. Адже при зниженні емоційного тонусу або за наявності негативних емоцій у людини знижується імунітет і вона часто хворіє. Дозовано тренуючи емоційний світ особистості, музика допомагає знизити загальну захворюваність. «Ми маємо власну могутню силу – психічну енергію, силу духу, силу творчої уяви, яка у поєднанні з вібраційним впливом музики може бути для нас терапією для подолання будь-якої хвороби», – підсумовує Любов Худин.

    Покликання підтримувати і лікувати

    У багатьох країнах світу музикотерапія офіційно використовується з лікувальною, оздоровчою та розвивальною метою. В Україні вона поки що належить до новітніх, передовсім медичних, практик. Якщо у країнах Європи музикотерапевтів вже тридцять років готують більше ста університетів і коледжів, то в нашій країні перший навчальний проект для музикотерапевтів був розгорнутий з легкої руки «Асоціації вальдорфських ініціатив в Україні» і закінчився два роки тому. Франківцям пощастило: маємо одного з семи фахових музикотерапевтів, що пройшли навчання в рамках цього проекту.

  • Любов Худин – професійний музикант. Була покликана (саме на такому формулюванні наполягає пані Любов – кор.) до музикотерапії після 19-ти років роботи концертмейстером та викладання фортепіано. Здобула знання з музикотерапії, працюючи в обласній психоневрологічній лікарні. Там, до речі, працює і зараз. Свого часу головний лікар Мирон Мулик зацікавився новітньою методикою допомоги хворим і запросив Любов Худин створити в лікарні кабінет музикотерапії. «Заняття розвивають здатність дитини слухати й аналізувати, активно впливають на її настрій, сприяють формуванню мови і психіки. Відтак музикотерапію широко практикують у дитячій неврології», – пояснює вона. З історій про її заняття з хворими можна було би скласти книгу. Але пані Любов воліє залишити їх поза розголосом.

    Натомість розповідає про «маленьку практику» – консультативну допомогу розвивальним клубам, зацікавленим освітянам, батькам і дітям. Їй доводиться багато пояснювати і показувати. Доводиться нагадувати очевидні істини: що змінювати людину може гра, зокрема і на музичних інструментах. Що правильних вчинків і мудрих стосунків учать казки. Що спів допомагає відчути прадавню єдність людей. Що взаємодія з іншими дарує гармонію. Все це – також терапія. Не тільки лікування, але й підтримка. Та складова поняття, що тривалий час залишалася поза увагою офіційної пострадянської медицини й освіти. «Побачити дитину і маму, дитину і тата, побачити, як складені стосунки в родині, і допомогти налагодити їх», – так Любов Худин бачить своє завдання терапевта у «Смайлику» і «Кармені». А музика? Музика є провідником на цьому шляху.

    Наталія КУШНІРЕНКО

    До теми

    У Біблії згадується цілюща сила музики: царю Саулу, який страждав на розлади психіки, допоміг Давид своєю грою на арфі.

    Китайські цілителі ще до нашої ери використовували відповідність п’яти музичних елементів (нот) п’яти внутрішнім органам (серце, печінка, нирки, легені, селезінка) як основу для лікування хвороб за допомогою музичної терапії.

    Про те, що певні мелодії здатні впливати на душевний і фізичний стан людини, добре знали в Стародавній Греції та в Римі. Римські манускрипти навіть пропонують рецепти музики, що зупиняють кров.

    Американська медицина вперше почала експериментувати з терапевтичним використанням музики наприкінці 19-го століття. У 1890-их невропатолог Корнінг повідомив про те, що музика Вагнера й інших композиторів-романтиків знижує рівень хворобливих думок і підсилює дію препаратів. У 1918 році Колумбійський університет розробив перший курс «Музикотерапії». Він призначався для солдатів, що отримали поранення під час Першої світової війни. У 1930-х і 1940-х роках використання музики і звуку для зменшення та послаблення болю почали застосовувати в стоматології та хірургії.

    Сучасна музикотерапія починає розвиватися з кінця 40-х років, узявши за основу досвід використання музики для зняття неврозу у солдатів Другої світової війни. У США, Великобританії, Італії та Франції музикотерапія визнана офіційним засобом відновлення в рамках державної системи страхової медицини.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!