Вибори закінчилися, і тепер в центрі нашої уваги – наше власне, а не політиків з телеекранів, життя. Барвисті партійні кольори стерлися з біл-бордів, прапорів, наметів, але один колір завдяки «мудрій» політиці наших владців, як ніколи, хвилює українців – «зелений».

Ми стежимо за валютним курсом – в інтернеті, телерадіоновинах, газетах – намагаючись вгадати в його коливаннях власне майбутнє на кілька наступних місяців. Прислухаємося до підозріло оптимістичних заяв урядовців і представників Нацбанку, обережних оцінок якихось експертів, катастрофічних пророцтв ображеної опозиції… А насправді, вирахувати, скільки буде коштувати долар – нехай не з мікроскопічною, але цілком достатньою точністю – можна просто вдома на дивані.

Президент Янукович заявляє, що сьогодні в країні стабільність, а особливо – перед виборами. Президент каже – Нацбанк виконує. НБУ вже чи не рік з усіх сил тримає курс на позначці 7,99 грн. за 1 дол. США. Придбати долар за цим курсом навіть не намагайтесь – ризикуєте дуже розчаруватися в «стабільності», бо «зеленого» за такою ціною ви не знайдете…

Створювати видимість стабільності останнім часом Нацбанку все важче. Обходяться ці побрехеньки влади і самообман країні у понад мільярд доларів із золотовалютного резерву на місяць. Якщо вірити офіційним речникам (а іншої інформації просто немає), на сьогодні резерви НБУ – менше 27 мільярдів доларів. Цього року Україна надрукувала 499,4 млрд. грн. Проведемо елементарні розрахунки, як книжка з фінансів пише. Беремо

499,4 мільярди і ділимо на золотовалютний резерв держави – 27 мільярдів доларів: отримуємо реальний курс долара у відношенні до гривні – 18,4 грн. за долар. Шок, правда? З таким курсом вибори влада б програла з тріском! Власне тому, щоб створювати ілюзію стабільності й утримувати курс на рівні 7,99 грн./дол., щомісячно з золотовалютного резерву „викачували” більше мільярда доларів.

Ясна річ, це не може тривати вічно, і що довше триває ця гра в «стабільність», то болючішим буде кінець. Що ж робити?

Є три варіанти, як уникнути повного гаплика або, принаймні, максимально відтягнути його.

Перший: негайно взяти в борг 35 мільярдів доларів. Що ми отримуємо? 499,4 мільярдів надрукованих гривень ділимо на  62 мільярди доларів (27 мільярдів резерву + 35 мільярдів кредиту) і отримуємо курс 8,05 грн./дол. Це було б добре, але одна проблема – стільки нам ніхто не позичить…

Варіант другий: „виманити” у населення приблизно 282 мільярди гривень. Тоді ми отримуємо 499,4 надрукованих мінус 282 залучених від населення та ділимо цю суму на 27 мільярдів резерву – отримуємо курс 8,05 грн./дол. Цей варіант більш реальний для Нацбанку, але щоб залучити такі гроші, потрібно піднімати депозитні процентні ставки у гривнях – не менше 25% річних, у доларах – 10%, в євро – 9%. Та це процес тривалий у часі, і щоб залучити таку суму, потрібні місяці й роки. Втім, як ви самі можете переконатися, глянувши на спотикачі й таблички на банках у місті,  більшість фінустанов уже пішли цим шляхом.

Варіант третій: девальвувати гривню на 20-30%. Взяти кредит на 10-15 мільярдів доларів, що реальніше (уряд уже розпочав переговори з МВФ та Китаєм), а недостачу „залучити” від населення. Цілком раціональний варіант при мінімальній затраті часу. Власне, передбачливий ґазда мав би до цього й готуватися.

Втім, з огляду на те, що 34% імпорту України – це російські газ і нафта, уряд не може собі дозволити «швидку» девальвацію більше, як на 10-15% в опалювальний сезон, оскільки це призведе до суттєвого зростання цін на газ для населення й масових протестів. Тому, швидше за все, влада триматиметься з останніх сил до кінця березня, протягом зими курс навряд чи виросте понад 8,79 – 9,19 грн./дол.

А громадяни, якщо вони хочуть мислити самі, а не залежати від байок політиків, просто мають пам’ятати, що економіка – це живий організм, і незважаючи на всі надзусилля влади, вона вимагатиме свого. На мою думку, позначки 30% відносно нинішнього рівня девальвація досягне десь у вересні-жовтні 2013 року, 1 долар коштуватиме десь до 10,38 грн. Економіка досягне тимчасової рівноваги. Так, для суспільства, якому пудрять мозок «стабільністю», це буде нелегко. Тому краще бути до цього готовим.

 

 

Роман ЛЯБИГА,

помічник-консультант народного депутата України