Іванофранківців вчать правильно жити

На Прикарпатті розпочалася освітня програма “Стале домогосподарство”. За цим не надто милозвучним терміном ховаються дуже прості і корисні речі, покликані спростити щоденне життя та побут кожного з нас. Що робити із пластиковими торбинками, як економити воду та електроенергію, як зменшити кількість сміття – це лише дещиця знань, якими приїхали поділитися з франківцями тренери зі Швеції та Угорщини.

 

Івано-Франківська область стала першою в Україні для впровадження програми “Сталого домогосподарства”, яка розрахована на дорослих і реалізується у рамках міжнародного проекту “Освіта для сталого розвитку в дії”. Викладати науку “правильного життя” дітям та молоді в Україні розпочали ще у 2004 році, коли ЮНЕСКО оголосила декаду освіти для сталого розвитку. Фахівці розробили спецкурс для 3-9 класів, який викладають у школах у вигляді факультативів чи додаткових занять, які є добровільними для відвідування. На Прикарпатті цьогоріч отримають нові знання у цій специфічній галузі майже дві тисячі школярів, яких навчатимуть 100 підготовлених вчителів.

За кордоном опановують науку “правильного життя” більш, ніж охоче, тому організатори сподіваються, що українцям вона також припаде до душі, незважаючи на те, що термін “сталий розвиток” досі чужий для українського вуха. “Цей термін виник наприкінці 70-их років минулого століття, – розповідає науковий керівник проекту в Україні Олена Пометун. Сталий розвиток – це коли ми забезпечуємо достатній рівень життя сьогодні, але зберігаємо ресурси для майбутнього. Це раціональне використання ресурсів планети”.

В Івано-Франківську минулого тижня тренери зі Швеції Мерелін Мелманн та тренер з Угорщини Еріка Карман навчали 25 вчителів, кожен з яких впродовж наступного місяця збере собі екокоманду з 6-8 осіб. Разом вони будуть опановувати ідеї сталого розвитку та перевіряти їх на власному досвіді. Дороговказом служитиме експериментальний підручник, який франківчанам довірили випробувати й удосконалити.

Як пояснює Олена Пометун, в екокоманди об’єднуються ті, кому не байдуже майбутнє своєї сім’ї і людства, адже якість життя – це не рівень споживання і гонитва за високим статусом, а прості і необхідні кожній людини для повноцінного життя та здоров’я речі. Це – чисте повітря та вода, безпечні продукти харчування, дружнє оточення та довкілля. Спокійний ритм життя замість стресової гонки за кар’єрою та грошима. Очікується, що впродовж трьох років програма охопить майже 1000 домогосподарств області, тобто понад 3 тисячі прикарпатців.

На практиці усе просто. Скажімо, однією з перших тем у підручнику для дорослих є сміття та відходи. По кожній темі є чіткі вказівки, що робити. “Найважливіша порада – щоб обмежити кількість сміття у вашому домі, треба його менше купувати. Більшість товарів мають упаковку, яка не розкладається і забруднює довкілля, – розповідає прес-секретар проекту Олена Харченко. – Купуючи товари, ми платимо також за упаковку. Всього 5-6 пластикових пакетів у тиждень, які ми не купимо і не викинемо, допоможуть зберегти 55 літрів нафти, що на 150 кілограмів у рік скорочує викиди вуглекислих та інших газів, які створюють парниковий ефект”.

Отримуємо рекомендації завжди ходити за покупками зі своїм пакетом, скоротити кількість покупок, запакованих у пластик, купувати більше неупакованих товарів на місцевих ринках, використовувати тару та пакетики, які накопичилися, повторно тощо. Серед інших корисних ідей фахівці радять дарувати старим речам нове життя. До прикладу, діток у школі в рамках курсу вчать шити зі старих тканин екоторби, з якими їхні батьки ходитимуть на закупи. А ще підручник радить кілька днів поспіль зважувати власне сміття… Наскільки це реально та ефективно, невдовзі дізнаємося від учасників екокоманд, які усі поради зобов’язалися виконувати вдома. Після опрацювання кожної теми учасники екокоманд проходять аудит, що дозволяє відстежити зміни у повсякденному житті, які сталися за час навчання.

Досвід екокоманд різних країн світу, де вже була апробована ця програма, свідчить, що учасникам експерименту вдається на 20-40% зменшити кількість сміття в домашньому господарстві, на 15-20% знизити споживання чистої води на господарські потреби та на 7-15% зменшити споживання електроенергії. Хоча на фоні розмов про те, що в Африці бракує чистої води, поради закручувати кран в Івано-Франківську можуть здаватися абсурдними. Олена Пометун заперечує: “Дбати про Африку також потрібно, якщо є така можливість, але в Україні 2500 міст та містечок мають лише привізну воду! Такі села є навіть на Прикарпатті, де ніколи начебто не було потреби економити воду. В Україні сьогодні величезні проблеми з питною водою. Але про це мало хто говорить. Є чимало регіонів, де по півобласті не має води. Наприклад, Житомирська область. Місто Умань, яке стоїть на гранітному шельфі, де не можна пробурити свердловину, тому вся вода у місто подається за графіком по годинах”.

Ідея сталого розвитку народилася тоді, коли стало зрозуміло, що планета не може самовідтворюватися. Якщо у 70-их роках людству було достатньо однієї планети, щоб задовольнити свої потреби, то в середині 80-их треба було вже дві, а сьогодні усім нам не вистачить і семи планет. Саме час дбати про збереження ресурсів і розпочати це робити із себе. Можна почати із того, щоб записатися в екокоманду. Інформація є на сайті www.esd.org.ua.

 

 

Наталка ГОЛОМІДОВА