Залежний від неба

Його поховали тричі, востаннє через 42 доби після загибелі. І в кожній із трьох могил покояться рештки коломийського героя, капітана Олександра Козолія. Він мріяв про польоти в небі ще з дитинства, а на 31-му році життя злетів туди назавжди. Рідні загиблого переконані – трагедія сталася невипадково, підозрюють, що це була підла зрада. Судова тяганина триває вже три роки. Винні й досі не покарані.

Разом в одній могилі

«Братику мій, як тепер ми без тебе? Забрало до себе тебе синєє небо. Забрало далеко й не хоче віддати. Тепер, мій соколику, можеш вільно літати…» Марія Козолій…

Олександр Козолій навчався у Коломийському природничо-математичному ліцеї. У 2004-му з червоним дипломом закінчив Васильківський коледж військово-повітряних сил України. Був направлений у місто Мелітополь для проходження служби у 25-ту бригаду транспортної авіації у військовому званні лейтенанта ЗСУ. Цього ж року Саша вступив у Київський національний авіаційний університет на факультет «Виробництво та ремонт повітряних суден та двигунів», на заочну форму навчання.
На початках військової служби Олександр обіймав технічні посади, але дуже мріяв про небо – хотів літати. Коли закінчив НАУ, його мрія здійснилась – Сашкові запропонували посаду бортового авіаційного техніка.

14 червня 2014 року близько 1-ї години ночі при заході на посадку в аеропорту Луганська терористи збили військово-транспортний літак Іл-76МД (бортовий номер 76777). Літак здійснював перевезення особового складу з метою ротації. Загинуло 40 десантників та 9 членів екіпажу, серед яких і коломиянин.

Загибель усіх 49 військових стала найбільшою з початку антитерористичної операції і найбільшою одночасною втратою ЗСУ за період її незалежності.

Позаду літак, у якому Саша загине

Минуло 42 доби, перш ніж льотчиків поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводили експертизи ДНК для ідентифікації. 25 липня з дев’ятьма членами екіпажу літака Іл-76 прощались у Мелітополі, їх поховали разом в одній могилі на Новому кладовищі міста.

Загибель особового складу внесла корективи в плани АТО: як наслідок, у липні українські війська змушені були з боями і новими втратами пробивати сухопутний коридор через Щастя до Луганського летовища.

30-літній Олександр Козолій був наймолодшим із дев’яти членів екіпажу, які загинули. У Мелітополі залишились його дружина і на той час півторарічна донечка, а в Коломиї – батьки і молодша сестра.

Указом президента України від 20 червня 2014 року за особисту мужність і відвагу, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

30 вересня 2014 року на фасаді будівлі Коломийського природничо-математичного ліцею встановили меморіальну дошку на честь випускника Олександра Козолія.

12 червня 2015 року в Мелітополі, на території військової частини А3840, відкрили меморіал екіпажу літака Іл-76МД.

Хто відповість?