Удома в івано-франківського колекціонера Юрія Гудчака є сотні найрізноманітніших цікавих і раритетних речей, які він ретельно вишукував протягом життя. Усе почалося ще в шестилітньому віці з подарованої батьком німецької монети. Потім у хлопців виміняв довоєнні монети. Азарт у нумізматиці лише наростав. Збирав усе підряд. З часом юнак уже міг похизуватися монетами аж з 53 держав.

«Найдужче тоді цінувалися монети з екзотичних країн, – розповідає чоловік, – які зазвичай привозили тільки моряки, що поверталися з дальнього плавання».

Зараз Юрію 41 рік, і його колекція не обмежується самими лише монетами. Тут і медалі батька, який воював у Другій світовій війні, і випадково знайдені в городенківському селі фігурки божеств ще з язичницьких часів, і знайдена на півдні України кераміка стародавніх держав, за якими і сліду вже нема, і медаль 1946-го року на честь 35-ліття українського «Пласту», за яку в радянський період могли вислати до Сибіру, і підпільна таборова пошта української діаспори у різних куточках світу на початку та в середині минулого століття, і різноманітні атрибути УНР, і пляшка з аміаком, яку Юрію під час Революції гідності передав загиблий герой Михайло Жизневський, і ще багато-багато всього.

Найдешевшим експонатом у колекції іванофранківця є ювілейний конверт до річниці народження Т.Г. Шевченка вартістю 1 грн., а найдорожче чоловікові обійшовся мотоцикл 1957 року випуску – 270 доларів США.

Експонати, які згодом опиняються в колекції Юрія Гудчака, він знаходить або на інтернет-аукціонах, або на «блошиних» ринках, або ж обмінює чи купує в інших приватних колекціонерів.

Іноді трапляються досить цікаві історії. «Ще в школі на уроці історії, коли ми вивчали держави стародавнього світу, – пригадує Юрій Гудчак, – мені дуже запам’яталися гроші грецької колонії Ольвії, яка існувала до нашої ери на території нинішньої Миколаївської області. Ті монети були у формі дельфінів. Я тоді ще подумав: «От якби мати такі!».

Все найкраще стається з тим, хто вміє чекати. Через багато років Юрій Гудчак, перебуваючи у відрядженні в Миколаєві, випадково забрів до антикварної крамнички і… – о диво! – монети-дельфіни. Ті самі, що в шкільному підручнику з історії. До того ж, стародавній скарб ще й коштував копійки. Тепер гроші древньої Ольвії є «улюбленцями» в колекції іванофранківця.

До речі, Юрій Гудчак часто презентує виставки експонатів зі своєї колекції під час різноманітних заходів у місцевих університетах, школах, бібліотеках. Найдужче йому подобається показувати раритетні речі, пов’язані з українською дивізією СС «Галичина».

«Історію національних героїв і одвічний український патріотизм та волелюбність треба популяризувати», – переконаний Юрій Гудчак.

Наталя МОСТОВА