ТОП-10 найцікавіших місць Коломийщини

  • Що варто побачити в Коломийському районі? Куди піти? Поради для туристів.

    Коломийщина – барвистий і гостинний край, який недарма називають писанковим. Він славиться багатою народною культурою, талановитими майстрами і колоритними фестивалями. Край надзвичайно різноманітний у етноісторичному, архітектурному і мистецькому плані, адже охоплює територію Покуття і Гуцульщини. Крім того, тут здавна проживали і творили спільну історію представники інших народів, які залишили помітний слід у життєвому літописі краю. «Галицький кореспондент» склав рейтинг із десяти найцікавіших місць Коломийщини.

    Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Нижній Вербіж)

    Одна з найкращих християнських святинь Прикарпаття, видатна пам’ятка архітектури – церква Різдва Пресвятої Богородиці була споруджена в 1756-1808 роках у селі Нижній Вербіж на Коломийщині. У 2013 році внесена до списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

    Цікавим є історичний переказ про побудову церкви. Один із опришків, Григорій Семенюк-Мельник безслідно зник з частиною скарбів. За якийсь час його зустріли під час храмового свята у Вербіжі. І той пояснив ватажкові, що припекли йому гріхи, і щоб їх спокутувати, за опришківські скарби поставив він у селі церкву.

    01-tserkva-rizdva-presvyatoyi-bogorodytsi

    Після спорудження дзвіниці Григорій Семенюк, уже як церковний провізор, разом з громадою села у 1756 році розпочав будівництво храму. Сам спровадив з гір 24 майстрів, а громада з Княждвора привозила ліс. За задумом Семенюка, то мав бути храм на п’ять бань з маковицями, присвяченими Ісусові Христові і чотирьом євангелистам.

    Тепер храм потребує професійної реставрації, а саме зняття із зовнішніх стін церкви металевої обшивки, якою її вкрили на початку 1990-х рр. Тоді святиня набуде автентичного вигляду, який вона мала раніше, коли була покрита гонтом.

    Угорницький Спасо-Преображенський монастир (смт. Отинія)

    У центрі селища Отинія дорожня табличка вказує напрям до Свято-Преображенського монастиря. Він розташований на околиці села Угорники Коломийського району, в урочищі «Новосілки». Вперше монастир згадується у ХІІІ столітті.

    У ХVІІ столітті духовна обитель досягла свого найвищого розквіту, ставши оплотом Православ’я в Галичині. Духовним провідником братії був ігумен Іов Княгиницький. Саме він згодом засновує Скит Манявський.

    02-ugornytskyj-spaso-preobrazhenskyj-monastyr

    На початку ХІХ століття монастир був закритий австрійською владою. Минуло два століття, і духовна обитель відродилась. 19 серпня 2003 року чин освячення відродженого монастиря звершив митрополит Галицький Андрій.

    На території монастиря закладено великий яблуневий сад. Монастирське джерело Дзвіньоха відоме цілющою водою, яка додає сили і наснаги всім відвідувачам монастирської обителі.

    Комплекс Бернардинського монастиря (смт. Гвіздець)

    Перша згадка про костел належить до ХV століття, коли його фундатором став Ян Прокопович з Гвіздця. Згодом до розбудови монастиря долучився князь Міхал Пузина. Він своїм коштом взявся будувати костел з кляшторем і бібліотекою. У 1725 році відбулось урочисте освячення дерев’яного костелу.

    Після пожежі було вирішено збудувати монастирський комплекс з цегли і каменю. Бароковий костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії звели 1730-1740 роках.

    Саме у Гвіздецькому монастирі з ХVІІІ століття до 1945 року проживав голова всіх ченців-бернардинів на території України. При монастирі була бібліотека, парафіяльна школа, медична установа, пасіка.

    03-kompleks-bernardynskogo-monastyrya

    У 1945 році монастир був ліквідований радянською владою, а ченці виїхали з містечка. У приміщенні храму колгоспники влаштували склад з цементом та зерносховище. Костел зазнавав руйнування, цінні культові предмети розкрадались. На території монастирського комплексу розмістилася лікарня, а потім музична школа і бібліотека.

    1991 року храм був повернутий римо-католицькій громаді. 13 червня 1992 року костел Святого Антонія наново освятив єпископ Рафаїл Керницький.

    Дивовижної краси монастирський комплекс, яким колись так пишались мешканці Гвіздця, тепер чекає фундаторів-меценатів, які б знайшли можливість відновити святиню, щоб з часом не втратити її остаточно.

    Тисячолітній дуб у Голоскові (с. Голосків)

    Карпінський дуб – багатолітній зелений гігант – видно здалеку.

    Адже висота дерева становить 35 метрів, а обхват стовбура – понад 7 м. Росте він у селі Голосків, в урочищі «На хащах», і внесений до списку найстаріших дубів на теренах України. Його вік становить близько однієї тисячі років.

    04-tysyacholitnij-dub-u-goloskovi

    У 2011 році з ініціативи екологів і за підтримки Івано-Франківської обласної ради дерево взято під охорону. Йому було надано статус пам’ятки природи місцевого значення.

    Льодове містечко Спаса (с. Спас)

    Село відоме фестивалем автентичної карпатської кухні «Смачний Спас», давньою церквою, музеєм-криївкою та іншими цікавими атракціями. А ще славиться своєрідним фестивалем льодових скульптур, який щороку проходить у другій половині січня. Місцеві скульптори-аматори за допомогою бензопили, зубила і молотка власноруч виготовляють льодяні скульптури і композиції, які є справжніми витворами скульптурного мистецтва. У льодовому містечку є фігури Ісуса Христа, Івана Хрестителя, апостолів, капличка, тризуб, санчата з оленями та інші крижані шедеври, які зігрівають своєю красою людські серця. Цьогоріч учасники зимового дійства встановили пам’ятний меморіал Небесної сотні і загиблих на Донбасі українських воїнів.

    05-lodove-mistechko-spasa

    Щороку на території льодового містечка проходить святкова Розколяда – лунають колядки, щедрівки, віншування. Як найбільше і найкраще в Україні, Спасівське льодове містечко занесене до національної Книги рекордів.

    Майстер кам’яного «Саду» (с. Рунгури)

    У гірському селі Рунгури, знаному колись поселенні, де видобували сіль та нафту, живе і творить народний майстер Олексій Бондаренко. Він один з небагатьох митців у Західній Україні, який виготовляє скульптури з піску і цементу. Біля будинку художника красується барвистий «Сад», як називають його яскраву галерею скульптурних композицій.

    06-majster-kamyanogo-sadu

    Скульптури вражають красою і неповторністю: тут є гойдалка з лебедями, гуцульська пара, коні з каретою, велика різьблена тарілка, легіні у танці та інші мистецькі витвори. Майстер створив фігури видатних постатей України – Т.Шевченка, І.Франка, Лесі Українки, С.Бандери, Р.Шухевича. Не маючи спеціальної художньої освіти, митець любить малювати, різьбити по дереву, розписувати писанки. Весільні пари влаштовують на подвір’ї господаря фотосесії. Мистецькі витвори Бондаренка є в українських та зарубіжних любителів скульптурного мистецтва.

    Княждвірський тисовий заповідник (с. Княждвір)

    У підніжжі Карпат, понад річкою Прут розкинулось старовинне село Княждвір. На цих землях у княжі часи добували сіль і влаштовували мисливські розваги.

    На місцеву гору, розташовану на околиці Княждвора, туристів найперше приваблює один з найбільших у Європі резерватів тису ягідного. Рідкісне реліктове дерево у 1914 році було взяте під охорону. У 1977 році тут створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвір» площею 208 га, з яких 70 га займає тис ягідний, названий у народі «негнийдеревом». Крім тису, на заповідній горі зростає модрина, бук, ялина та багато червонокнижних рослин. На території заповідника діє «Музей фауни і флори Карпат».

  • 07-knyazhdvirskyj-tysovyj-zapovidnyk

    У лісі облаштовані альтанки та відпочинкові майданчики. Вода з місцевого джерела вважається надзвичайно помічною.

    Церква Святого Великомученика Дмитрія Солунського (с. Печеніжин)

    Храм вважається одним із найстаріших на Прикарпатті. Перші письмові згадки про дерев’яні храми Печеніжина датуються ХVІ століттям. До старовинної каплиці у 1629 році була прибудована дерев’яна частина церкви. У розібраному вигляді її привезли на возах чумаки з Київщини.

    08-pravoslavna-svyatynya-pechenizhyna

    Вже у ХІХ столітті святиню накрили бляхою. В церкві зберігся давній іконостас та образ Воскресіння Господнього, який датується ХVІІ століттям. В час Другої світової війни храм був пошкоджений і потребував реставрації.

    За останніх 30 років стіни та орнаменти храму обновлялися тричі. У 2008-2009 роках будівлю було вкотре відреставровано та встановлено нові надкупольні хрести і дзвони.

    Неоготичний костел (смт. Отинія)

    Римо-католицький костел Матері Божої Внебовзятої (Успіння Пречистої Діви Марії) був побудований у 1905-1918 роках.

    У головному вівтарі костелу було встановлено ікону Успіння Матері Божої. Написав образ художник-іконописець Казімеж Ладонський з покутського села Жуків. Багато парафіян стверджували, що вони зцілюються біля ікони та отримують інші ласки від Богородиці. До чудотворного образу звідусіль прибували паломники.

    09-neogotychnyj-kostel-v-otyniyi

    З приходом більшовиків костел перестав бути духовним центром католицької спільноти Отинії. 1945 року більшість культових речей та чудотворну ікону було вивезено до Польщі.

    Комуністи-безбожники святиню понищили, перетворивши її на склад хімікатів, а згодом – на філіал військового заводу. З відновленням української державності храм було повернуто римо-католицькій громаді. 12 грудня 1992 року відбулось урочисте відкриття й освячення костелу. У наш час у відреставрованому храмі встановлено копію чудотворної ікони.

    Історико-краєзнавчий музей Олекси Довбуша (с. Печеніжин)

    Саме тут, на батьківщині легендарного ватажка опришків Олекси Довбуша, у 1971 році було відкрито краєзнавчий музей. Коли будівля стала не придатною для використання, музейні експонати перенесли до селищного Будинку культури. З 2004 року музей розширили – тепер він розміщений у чотирьох невеликих залах колишнього Будинку побуту.

    10-istoryko-krayeznavchyj-muzej-o-dovbusha

    Експозиція краєзнавчого музею висвітлює історію Печеніжина з найдавніших часів до наших днів. Тут представлено предмети побуту, знаряддя праці, народний одяг та інші речі, якими здавна користувались печеніжинці. Також відображено декоративно-ужиткове мистецтво і традиції гуцулів. В окремій залі музею розміщені стенди, картини, скульптури та інші експонати, присвячені темі «Опришківство. Олекса Довбуш – найвідоміший опришківський ватажок».

    Підготував Тарас НАГІРНИЙ

     

    15 найцікавіших місць Яремчанщини

    ТОП-10 найцікавіших місць Коломийщини

    15 найцікавіших місць Тисменицького району

    ТОП-15 найцікавіших місць Рогатинського району

    ТОП-20 найцікавіших місць Галицького району

    ТОП-20 найцікавіших місць Івано-Франківська

    ТОП-10 найцікавіших місць Богородчанського району

    ТОП-10 найцікавіших місць Калущини

    Топ-15 найцікавіших місць Тлумаччини

    ТОП-20 найцікавіших місць Косівщини

    ТОП-15 найцікавіших місць Долинщини

    20 найцікавіших місць Надвірнянщини

    Топ-10 найцікавіших місць Коломиї

    ТОП-15 найцікавіших місць Рожнятівщини

    Топ-15 найцікавіших місць Снятинщини

    Топ-20 найцікавіших місць Городенківщини

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!