11-річна франківка Богдана Школьна понад усе мріє стати співачкою. Улітку вона навіть брала участь у прослуховуваннях на шоу «Голос країни». Не пройшла, але це ще більше надихнуло талановиту красуню розвиватися.

А ще дівчинка дуже хоче не втратити своє праве око. Бо ліве – вже ніколи не буде бачити. Богдана шість років бореться з пухлиною. Німецькі лікарі подарували їй надію на порятунок. Ціна такого порятунку – 35 тисяч євро. Дівчинці дали місяць на підготовку, інакше може бути надто пізно.

«Я обов’язково повернуся»

На інтерв’ю Богдана приходить з книгою «Життя і мета собаки» – про пса, який крізь багато життів завжди знаходив свого улюбленого господаря.  Книгу щойно взяла в бібліотеці, давно хотіла почитати, а потім і фільм подивиться. Дівчинка мріє мати собачку. Вже й породу вибрала – шпіц. Богдана впевнена, що саме з цим песиком їй буде найбільш комфортно і вони дуже підійдуть одне одному.

…Уже рік, як пухлина почала прогресувати, вона збільшується і тисне на ліве око. Тому воно стало дуже випуклим. Богдана каже, що ніяк не може звикнути, коли на вулицях на неї витріщаються, найчастіше діти. Часто підходять і запитують, що в неї з оком. Дівчинка здебільшого відмахується від настирних незнайомців, мовляв, якась комаха її вкусила. «Мене це неабияк злить, – пояснює франківка. – Але що я можу вдіяти? А таких допитливих людей дуже багато».

«Ми назвали її Богданою, бо це дуже довгоочікувана дитина, – каже мама дівчинки Руслана Школьна. – На її появу ми з чоловіком чекали аж п’ять років». У жінки мимоволі з’являються сльози.  «Ех… – зітхає дівчинка. – Мама в мене дуже емоційна». Видно, що мама з донькою мають гарні стосунки, багато жартують, сміючись, перебивають одна одну. «Тато нам завжди каже, аби ми говорили по черзі, а не одночасно», – першою намагається розповісти Богдана. «Це дійсно так… – додає, сміючись, мама. – Ми навіть трохи схожі на пару мультгероїв Тімона і Пумбу».

Дівчинка дуже симпатична, має довге біляве волосся і ще ніколи в житті не стриглася, каже, що це – її краса. Богдана називає себе амбітною: «Я не можу сидіти на одному місці. Я всюди маю бути».

Вона займається вокалом ще з дитсадка. Під час якогось свята вихователька порадила віддати дитину вчитися співати, бо шкода, якщо талант пропаде. «Зараз уже кілька місяців не займаюся, – каже дівчинка. – Бо ж хвороба… Треба трохи перечекати, але я обов’язково повернуся на сцену».

Торік маленьку франківку помітили під час одного з конкурсів і запросили взяти участь у міжнародному фесті, де Богдана посіла друге місце. Взагалі Богдана дуже рідко бере участь у конкурсах, бо це сильне навантаження на здоров’я, а їй треба берегти очі, та й головні болі починають мордувати. Однак від шоу «Голос країни» дівчинка не змогла відмовитися. Пройшла кастинг, після чого поїхала з мамою до Києва на сліпі прослуховування. «Спершу мама трохи сумнівалася, – усміхається вона. – А я – ні! Я ніколи не сумніваюся у власних силах. Тому була готова ризикнути». «Я й справді її часто стримую, у мене більш обережний характер, – каже Руслана. – Я не навчена так широко відкриватися світові. А донечка вже народилася такою. Вона завжди така щира, відверта, чогось прагне…».

До Богдани не повернувся жоден тренер. Але вона каже, що стане здоровою і неодмінно знову прийде на ту сцену, аби ще раз показати свій талант. Взагалі дівчинка тоді дуже хотіла потрапити в команду Тіни Кароль, але виявилося, що цього разу артистки не було серед суддів. Тому маленька вокалістка не надто й засмутилася.

Може, помилка

Богдана народилася здоровою. А у п’ять років під час медогляду батькам повідомили, що ліве око дитини бачить лише на 10%. Хоча досі було 100%. Батьки думали – може, помилка. Обходили різних лікарів. Причину різкого погіршення зору не встановили, але заспокоїли, що в тому нема нічого страшного і це корегується спеціальними вправами. Через місяць зір піднявся до 35%, але саме око стало трохи збільшене. Зробили магнітно-резонансну томографію, яка показала пухлину. На щастя, доброякісну. Виявилося, що пухлина локалізується біля задньої стінки лівого ока і тому давить на зоровий нерв, витісняючи око зі своєї ділянки.

Руслана працювала вчителькою, тож мусила піти у тривалу відпустку по догляду за дитиною. Цілковито присвятила себе доньці. Найперше – поїхали до нейрохірургів у Києві. Богдані сказали, що їдуть у подорож подивитися столицю.

Рекомендації лікарів не тішили. Медики відразу сказали робити операцію, під час якої мали б видалити обидва ока. Бо пухлина може по зоровому нерву перейти і на праве око. Пояснили, що саму пухлину не можуть видалити, бо вона локалізується надто близько до ока. Інший варіант – просто спостерігати, чи пухлина не збільшується. Батьки ризикнули й обрали друге. «Є пухлини, які утворюються в таких важкодоступних місцях, що оперувати взагалі заборонено, – каже Руслана. – І нічого, люди якось живуть навіть із таким».

Так минуло п’ять років. Богдана постійно дотримувалася дієт, які б максимально оздоровлювали організм. «Найгірше, що мені не можна солодощів, – сумно всміхається дівчинка. – Лише дуже трохи. А я так люблю шоколадки». Також Богдана спробувала всі методи бджолотерапії.

Зміни почалися минулого року. Око інтенсивно збільшувалося, бо пухлина росла. «Я почала бачити світ по-різному, – пригадує дівчинка. – Один день все було в помаранчевих тонах, потім темне, іноді в крапочку, іноді розпливчасте… Я було навіть подумала, що нарешті прозрію». – «Не було тобі страшно, що перестаєш бачити?» – «Напевно, якби я була трохи дорослішою, то почала би панікувати. А тоді сприймала ці зміни як належне». Батьки заспокоювали, як могли, казали донечці, що вона просто особлива.

Друзі порадили звернутися в клініку в Берліні, хоча були сумніви, що в цьому медзакладі візьмуться за таку болячку, як у Богдани. Але якимсь дивом тамтешні фахівці погодилися оглянути франківку. І на початку жовтня Руслана з донькою поїхали в Берлін на зустріч із німецькими професорами. Лікарі були категоричними – часу гаяти не можна. Треба терміново робити операцію з видалення пухлини і задньої стінки лівого ока. У листі вони навіть підкреслили це речення зеленим кольором. Сім’ї дали місяць на збір документів. І грошей. Операція коштує 35 тисяч євро. Частинами переказувати гроші не вдасться, бо клініка вимагає одразу стовідсоткової оплати.

Наразі сім’я має вже третину необхідної суми. Продовжують звертатися за допомогою до людей. Якщо все-таки не вдасться назбирати потрібної суми, єдиний вихід – взяти кредит у банку.

Коли прокинуся – буду здорова

Дівчинка дуже чекає на операцію і зовсім не боїться, бо впевнена, що все буде добре. «Я рада, що скоро одужаю, – усміхається Богдана. – Я точно знаю, що мені дадуть наркоз, а коли прокинуся – вже буду здорова». Вона з усмішкою додає, що й так уже багато пережила – протягом п’яти років пила гіркі трав’яні настоянки, не їла цукерки і морозиво…

Богдана – відмінниця в школі, причому з власної ініціативи. Іноді може навіть не сісти їсти, поки уроки не вивчить. “Ось і щойно, коли ми йшли до вас на інтерв’ю, – розповідає Руслана, – Богдана всю дорогу не вгавала: «Мамо, а ми надовго? Бо мені ще вчити географію…» – «Дитино, розслабся…» – «Добре тобі так казати. А в мене завтра ще й диктант!”

Богдана ще точно не вирішила, який фах обере у майбутньому. Але вже має свій рейтинг професій. На п’ятому місці – лікар, бо дідусь із бабусею дуже хочуть, аби внучка лікувала людей. Далі – перукар. На третьому місці в рейтингу – танцівниця. Потім – журналіст. А найвищій сходинці, звісно ж, співачка!

Наталя МОСТОВА

P.S. Охочі допомогти Богдані можуть переказати кошти на рахунок у ПриватБанку 4149 4390 1459 0453 (Руслана Школьна).