Уже 13 років на території села Стриганці Тисменицького району працює кар’єр, де добувають декоративний та будівельний камінь, вапняк, крейду і сланці. Нещодавно керівництво кар’єру запропонувало встановити у Стриганцях та сусідньому селі Довгому вапняні печі. Однак група селян виступила проти, стверджуючи, що таке виробництво негативно впливатиме на довкілля. 

Думки розділилися

Один із жителів села Довге, депутат Василь Обач звернувся до редакції «Галицького кореспондента», стверджуючи, що встановлення вапняних печей відбувається без врахування думки громади.

«Не було ніякого сходу села, все робиться закрито, – розповідає пан Василь. – Я є депутатом і знаю, що на сесію ніколи не висувалися питання щодо кар’єру і встановлення печей. Директор кар’єру каже, що у нього є всі документи, але звідки їм взятися, якщо не було обговорень?»

Крім Обача, було ще чотири депутати, які зверталися у різні інстанції щодо встановлення вапняних печей. Наразі чекають відповідей. Втім проти виробництва в селі виступають не всі. Випадкові мешканці Довгого, з якими вдалося поспілкуватися журналістці «ГК», розповіли, що їх у селі більше турбує, щоб директор ТОВ «Стриганецький кар’єр» закінчив робити дорогу в селі та допоміг із благоустроєм. Кажуть, що до них приїжджали експерти, які показували фільм про роботу печей, тоді ж їм повідомили, що будуть спеціальні фільтри і все працюватиме за встановленими санітарними нормами, на що, власне, й сподіваються селяни.

Спочатку перекрили дорогу

Згідно з інформацією на YouControl, ТОВ «Стриганецький кар’єр» зареєстроване 17 лютого 2006 року в селі Стриганці Тисменицького району. Тодішня сільська рада погодила дозвіл на експлуатацію Стриганецького родовища та будівництва польової дороги для вивозу вапна. Трохи пізніше, у 2011 році, сільська рада уклала з підприємством угоду на видобуток вапняку площею 3,5 га.

Мешканець Стриганців та член ініціативної групи села Богдан Малиновський каже, що тоді жителі села вийшли на свій перший протест – перекрили дорогу, бо не могли дивитися, як руйнуються їхні будинки та покриваються білим порохом плоди садів і городина.

«Треба віддати належне тодішньому районному керівництву – приїхали, провели бесіду, пообіцяли, що буде об’їзна дорога. Відтоді вже багато жителів села пішло у вічність, а проблема не вирішувалася, а ще більше поглиблювалася. Мінялися голови сільради, але нічого не змінювалося», – пригадує чоловік.

Малиновський каже, що селяни мали сподівання на новообраного сільського війта, вважали, що молодий та енергійний вирішить проблеми з ремонтом дороги, моста, рухом вантажівок тощо.

«Але в селі майже нічого не змінилося, зате ТОВ  “Стриганецький кар’єр” став працювати інтенсивніше, все більше і більше величезних фур їздить  дорогою. Після цього й була створена ініціативна група, щоб рятувати село», – зауважує Малиновський.

У центрі села є міст, який з’єднує Стриганці із сусіднім селом – Довгим. Він був побудований ще у 1979 році і ледве витримує навантажені фури. Люди пам’ятають, що раніше перед мостом стояв знак «18 т», але зараз там чомусь поставили знак «30 т». Якщо з мостом щось трапиться, жителі Довгого будуть відрізані від світу.

Обіцяли значно більше

7 квітня 2019 року між кар’єром та сільською радою був укладений соціальний договір. Богдан Малиновський каже, що обіцянок для громади дали багато, та зробили значно менше.

«Кар’єр зробив дорогу  на вулиці Царинка, але це потрібно не тільки селянам, але й самому кар’єру, бо цією дорогою повним ходом їдуть їхні фури. За 13 років існування кар’єру села Довге та Стриганці не отримали суттєвої допомоги, а лише шкідливі викиди вапняного пилу та шкоду навколишньому середовищу», – зазначає Малиновський.

У листопаді цього року у районній газеті надрукували повідомлення про планову діяльність будівництва вапняних печей.

«Будувати таке тут, де є два села, – це пекло. Громада обурилася, але добилася наразі тільки ремонту доріг і того, щоб зранку, з 8 до 9 години, коли діти йдуть до школи, фури не їздили. Обіцяли до 1 вересня відремонтувати міст, проте не зробили», – каже Богдан Малиновський.

 Чоловік зауважив, що через невдоволення жителів Стриганців керівництво кар’єру вирішило будувати печі на території села Довге.

«У нас люди займаються сільським господарством, вирощують помідори, огірки на продаж, а зараз, якщо запустити ці печі, буде катастрофа. Наразі й так молодь із села їде, тікають до міста. Нам показували кіно, що це екологічно чисто, хоча ми бачили, що там ходять в масках, тож є небезпека», – підсумовує чоловік.

Дозволів не потрібно

Сільський голова Довгого Іван Червак каже, що дорогу, яка є в селі, робили спільно з кар’єром.

«180 тисяч гривень виділила сільська рада, 80 тисяч – районна рада, і 230 тисяч виділив кар’єр, а згодом керівництво кар’єру додало ще 180 тисяч. На цю суму ми зробили прямий відрізок дороги. А приблизно через півтора місяця сільська рада ще знайшла 180 тисяч, тож зробили ще один шматок дороги, біля церкви», – розповідає він.

Війт додає, що кар’єр селу допомагає розвиватися, дає людям робочі місця тощо.

«Наразі будуватимуть одну піч, бо дві – це дорого. Така піч коштує 20 мільйонів, це італійське виробництво, вона екологічно чиста, викиди від неї, як від газової плити. Таких печей в Україні є чотири. До нас приїжджали, щоб показати фільм, в якому саме пояснювали, як працюють ці печі. Ініціативна група запросила на фільм стриганських мешканців, ті приїхали, побачили, що це не шкідливо, і погодилися, що це розвиток. А вже коли цей же фільм хотіли показати у Стриганцях, то ця група підняла бунт», – пригадує сільський голова.

Він додає, що у Довгому люди працюють на кар’єрі. А будувати печі ТОВ має на приватизованій ділянці, тому дозволів від сільської ради не потрібно.

Допомагають на мільйони

Сільський голова села Стриганці Андрій Максимів також каже, що кар’єр допомагає селу.

«Він працює уже давно, а нове керівництво – з 2016 року. 7 квітня 2019 року ми уклали соціальний договір між сільською радою і кар’єром, присутніми були представники ініціативної групи та депутати. Кар’єр зробив у нашому селі дорогу, витратили понад 3 мільйони. Я даю гарантію, що немає жодного села, де б дорогу зробили за кошти кар’єру, а вони робили це – на свій страх і ризик», – зазначає Максимів.

Сільський голова каже, що як посадова особа не може заборонити будівництво вапняних печей, адже будувати їх будуть навіть не на території сільської ради.

«Я говорив з ініціативною групою і пояснював, що заборонити будувати не можу. Кар’єр нам допомагає у всьому, навіть подарунки дітям на Миколая купує», – підсумовує сільський голова.

Директор ТОВ «Стриганецький кар’єр» Єгор Чикшеєв каже, що планується будівництво однієї печі із випалу вапна на території села Довге, а на території Стриганців будуть склади з готовою продукцією.

«Безпосереднє будівництво буде відбуватися на приватній ділянці ТОВ «Стриганецький кар’єр». А як буде працювати піч? Береться камінь – вапняк, який ми добуваємо, і кидаємо його в газ, після цього відбувається випаровування вологи, камінь сушиться, і в атмосферне повітря виходить тільки волога», – пояснює директор кар’єру.

Додає, що будувати печі буде італійська фірма, яка контролюватиме повністю всю технологію виробництва.

«Ми завжди допомагаємо обом селам. Наприклад, у церкві в Стриганцях пробурили свердловину, провели воду. Кожного місяця переказуємо гроші на соціальний розвиток села. У Довгому ми нещодавно зустрічалися з головою села та директором школи і говорили про те, що їм потрібно. Вони попросили допомогти підготуватися до Дня святого Миколая, тож зараз маємо закупити подарунки. Також на іконостас для церкви ми виділяли кошти і допомагали», – розповідає директор ТОВ «Стриганецький кар’єр».

До речі, 80 відсотків усіх працівників на кар’єрі – це жителі сіл Довге і Стриганці.

РІТА Боднар