Захоплені майже рік тому українські військові кораблі повертаються додому. Проте радість від цієї події не повинна закривати собою очевидні факти. Повернення Росією МБАКів «Бердянськ» та «Нікополь» та буксиру «Яни Капу» – далеко не жест доброї волі, а виконання припису Міжнародного морського трибуналу у Гаазі, який видав відповідний документ ще у травні цього року. Кораблі повертаються Докладніше >>

Партійний з’їзд «Слуги народу» не лише подарував нового голову партії влади, але і його оголошення про зміну партійної ідеології. Замість лібертаріанства, про яке говорили під час виборів, та початкового «турборежиму» у роботі парламенту дев’ятого скликання обіцяно «щось середнє між соціалізмом та лібералізмом». З огляду на масштаби владних повноважень, отриманих в результаті президентських та парламентських виборів Докладніше >>

У радянській політичній практиці існувала традиція рапортувати про досягнення напередодні партійного з’їзду. Хоча «Слуга народу» мало нагадує КПРС, на деякі особливості партійної діяльності та суспільно-політичної атмосфери в країні варто звернути увагу. Цілком можливо, що «Слуга народу» претендує на світовий рекорд завдяки короткому періоду часу, який минув від початку реальної (хоч і здебільшого віртуальної за змістом) Докладніше >>

Україну 29-30 жовтня відвідає делегація Євроатлантичної Ради на чолі з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. 30 жовтня він виступить у стінах українського парламенту. Цікаво, що він почує від українських парламентаріїв? П’ятий президент Петро Порошенко виступив минулого тижня з ініціативою ухвалити заяву парламенту про надання Україні ПДЧ для вступу до НАТО під час саміту Альянсу, який Докладніше >>

Дегуманізація опонента – один із важливих прийомів гібридної війни. Ми всі зіткнулися з ним у 2014 році, але чомусь забули про це буквально за 5 років. Можу погодитися з популярним письменником Андрієм Кокотюхою, «гумором прикриватися – дуже успішний кейс». Проте дійство «95 кварталу» за участю хору імені Григорія Вірьовки – це не гумор. І не Докладніше >>

Волею виборців здійснення зовнішньої політики України (і оборонної теж) виявилося сферою компетенції людини, яка ніколи цим не займалася. На жаль, наслідки не забарилися, як то кажуть, на стадії підготовчого процесу. Якщо говорити про оборонну сферу, то тут «просто перестати стріляти» не вийшло. Ситуація на Донбасі виявилася набагато складнішою, ніж здавалося Володимиру Зеленському до обрання президентом. 14 жовтня він вдруге побував у зоні ООС, вручив нагороди військовослужбовцям. Докладніше >>

Шостий президент України зовсім нещодавно був талановитим шоуменом. Як видається, він намагається приміряти на себе костюм одного з своїх попередників, не враховуючи зміни, які сталися протягом останніх років у суспільстві. Спроба виконати попередні умови Росії для зустрічі у Нормандському форматі нагадує поведінку Віктора Януковича з підписанням Харківських угод. Докладніше >>

Секретар РНБО Олександр Данилюк пішов у відставку. Команда Зеленського втратила одного з небагатьох фахівців із досвідом у сфері державного управління, проте робитиме вигляд, ніби нічого не сталося. Міністр фінансів в уряді Гройсмана, якого колишній прем’єр витиснув зі складу свого кабінету, під час президентської кампанії приєднався до ЗеКоманди, працював здебільшого на міжнародному напрямі. Докладніше >>

Прагнення бути унікальним можна назвати однією з ключових рис для будь-якого політика. Проте для політика-початківця, яким є Володимир Зеленський, надмірна самозакоханість та обожнювання з боку членів команди може зіграти злий жарт. Помічник президента Андрій Єрмак минулого тижня назвав Володимира Зеленського одним із провідних лідерів сучасного світу. Характеристика викликала неабиякий резонанс, адже за її допомогою член ЗеКоманди намагався дати відповідь про наміри добитися ефективного врегулювання конфлікту на Донбасі. Докладніше >>

80 років тому 1 вересня розпочалася Друга світова війна, яка забрала десятки мільйонів життів. Сьогодні війна триває в Україні – хоч і неоголошена, проте від того не менш жорстока. Є відома фраза, що генерали готуються до минулих війн. Проте справедливим виглядає і твердження, що війна є відображенням помилок минулого. Зокрема, гібридна війна Росії проти  України має в своїй основі не лише прагнення Кремля встановити контроль над нашою державою Докладніше >>

24 серпня 2019 року вперше за кілька років у святкуванні Дня Незалежності було кілька головних подій. І це розшарування виглядає доволі тривожним в умовах гібридної війни Росії проти нашої держави, якій поки що не видно кінця. Заходи за участю Володимира Зеленського на Майдані Незалежності у Києві не відзначалися велелюдністю. Незвично було бачити не заповнений людьми Хрещатик, хоча ситуація виправилася доволі швидко, проте без участі президента. Докладніше >>

Минулого тижня стало відомо, що режисерами «Ходи Гідності» на День Незалежності стали Алан Бадоєв та Олена Коляденко, які до останнього часу не були помічені у відповідних заходах. Бадоєв – відомий кліпмейкер, який активно працює з українськими та російськими акторами.  На його адресу у соціальних мережах вилилося чимало негативу, оскільки його творча манера навряд чи відповідає урочистості моменту. Докладніше >>

Гібридна війна Росії проти України в активній фазі вже шостий рік. Мабуть, ми надто звикли до подібного стану відносин з агресивним сусідом, навіть часом не помічаємо його. Проте події минулого тижня підтвердили, що війна триває. Лише протягом минулого тижня загинули шестеро українських воїнів на Донбасі, четверо з них – морські піхотинці під Павлополем. Їхня смерть стала імпульсом до пожвавлення дипломатичної активності Володимира Зеленського, який з наполегливістю, вартою кращого застосування, почав ініціювати засідання Нормандського формату на вищому рівні. Докладніше >>

Володимир Зеленський – відомий не лише в Україні шоумен – сьогодні працює президентом України, і вже понад два місяці він перебуває у пошуках власного образу. Цікаво, що тим часом партія «Слуга народу», прихильності до якої глава держава не приховує, встигла виграти вибори з гаслом «Зробимо їх ще раз». На жаль, ця політична ситуація характеризує не так Володимира Зеленського та його соратників, як рівень політичного розвитку українського суспільства. Докладніше >>

Савік Шустер повертається в Україну, де буде вести шоу «Свобода слова Савіка Шустера» на телеканалі «Україна». І цей фактор проявиться буквально восени. Стосовно пана Шустера, який встиг попрацювати на кількох загальнонаціональних телеканалах, немає нічого дивного: Рінат Ахметов не зумів забезпечити належний для себе рівень парламентської підтримки, тому підписав контракт з ефективним телеведучим з погано прихованими навичками політичного маніпулятора. Цілком у дусі часу. Навряд чи в Ахметова був простір для маневру, адже повнота влади зосереджена в руках політичної сили, Докладніше >>

Наближаються парламентські вибори, під час яких роль телебачення буде особливою. Оптимісти говоритимуть про ефект телепортації, песимісти – згадуватимуть фільм жахів «Муха», у якому комаха під час процесу телепортації спричинила жахливі мутації експериментатора,  реалісти пригадають, що фраза «Все навколо буде телебачення» так і не втілилася в життя. Докладніше >>

Криза, яку зараз переживає Україна, спричиняє розшарування інтересів громадян. Якщо процес не зупинити, всім нам буде непереливки. Україна живе в конкурентному світі. Наші досягнення останніх п’яти років оцінюють партнери, вони дратують ворогів, проте час згадати античну максиму «Для перемоги зроблено недостатньо, якщо зроблено не все». Непокаране зло має властивість повертатися не лише у голлівудських блокбастерах, незакріплені позитивні перетворення швидко стають жертвою інерції мислення. Докладніше >>

Скандальне повернення російської делегації до ПАРЄ та публічна дискусія між президентом Зеленським і міністром закордонних справ Клімкіним стосовно долі полонених українських моряків змушують робити невтішні висновки. Перший. Нинішня недосконала зовнішньополітична суб’єктність України потребує ефективного захисту і постійного підсилення. Конче необхідно шукати можливості для її посилення у не надто сприятливих умовах. Докладніше >>

Вердикт Конституційного Суду не лише забезпечив проведення дочасних парламентських виборів 21 липня, але і створив передумови для поглиблення політичної кризи. Звісно, виключно з добрих намірів. 11 проти 5 суддів Конституційного Суду переклали на громадян відповідальність за забезпечення стабілізації політичної ситуації в країні. З одного боку, нічого дивного, бо Конституційний Суд в Україні традиційно не йде проти президентської волі. Докладніше >>

Зовнішньополітична кон’юнктура для України стрімко погіршується. Зараз ми чуємо лише перші дзвіночки, проте до кінця року може виникнути сакраментальне питання «По кому подзвін?» Гібридна війна проти Росії триває вже шостий рік, її жертвами стали понад 13 тисяч людей. Ми часто самі не усвідомлюємо, що зуміли вистояти перед найбільш підступними та важкими ударами 2014-2015 років, бойові дії на Донбасі перейшли до фази конфлікту низького ступеня інтенсивності, який продовжує забирати людські життя. Однак Україна як держава вистояла, зберегла свою суб’єктність. Докладніше >>