У росії після смерті працівниці протичумного інституту стежать за підозрою на особливо небезпечну інфекцію: ЦГЗ оцінює ризик для України як дуже низький

Центр громадського здоров’я МОЗ відстежує ситуацію в Іркутській області росії, де померла 28-річна співробітниця Іркутського протичумного інституту. Її госпіталізували з тяжкою пневмонією. Ризик для України наразі дуже низький, зазначають у Центрі, пише Звістка.

За даними з відкритих джерел, після цього встановили 197 контактних осіб, із яких 189 госпіталізували для медичного спостереження й ізоляції. У медіа з’явилася інформація про можливу легеневу форму чуми. Діагноз офіційно не підтверджено: російські органи говорять про пневмонію невстановленої етіології. Водночас на сайті територіального управління роспотребнадзору оприлюднили повідомлення про підозру на особливо небезпечну інфекцію, до якої належить і чума.

Що зробила Україна

Як національний координатор з міжнародних медико-санітарних правил (ММСП), Центр звернувся до контактного пункту ВООЗ для Європейського регіону. Там запитали, чи отримувала ВООЗ від росії офіційне повідомлення за механізмами ММСП, а також чи є результати верифікації події та оцінка ризику.

ВООЗ відповіла, що стежить за ситуацією й знає про повідомлення на сайті Роспотребнадзору. Організація надіслала запит на верифікацію національному координатору ММСП росії та чекає на відповідь. Отриману інформацію, важливу для оцінки ризику, ВООЗ має поширити серед держав-учасниць через захищені канали, зокрема Event Information Site.

У Центрі наголошують: випадки можливої легеневої чуми потрібно оцінювати за інструментом з Додатка 2 ММСП, а за відповідності критеріям держава має вчасно повідомляти про них ВООЗ. За станом на 5 жовтня офіційної інформації від росії через механізми ММСП недостатньо для незалежної оцінки події, тож ВООЗ довелося розпочати верифікацію. Неповне або запізніле інформування ускладнює оцінку ризиків іншими країнами й суперечить принципам прозорого обміну даними, закладеним у ММСП.

Що відомо про чуму

Чуму спричиняє бактерія Yersinia pestis. Основний резервуар збудника — дрібні ссавці. Людина може заразитися через укуси інфікованих бліх, прямий контакт з інфікованими тканинами або матеріалами, а за легеневої форми — через респіраторні частинки. Найпоширеніша у світі бубонна форма вражає лімфатичні вузли, септична й легенева трапляються значно рідше.

Найбільше епідемічне значення має легенева чума: за тісного контакту вона може передаватися від людини до людини. Без лікування хвороба швидко прогресує, але чуму лікують антибіотиками. Важливо вчасно розпізнати захворювання, зробити лабораторну діагностику й якомога раніше почати антибактеріальну терапію. За даними ВООЗ, рання діагностика й своєчасне лікування суттєво покращують прогноз.

Ризик чуми для України

В Україні випадків чуми серед людей не реєстрували понад сто років. У Центрі зазначають, що система епідеміологічного нагляду має механізми для виявлення особливо небезпечних інфекцій і реагування на них. Лабораторна мережа центрів контролю та профілактики хвороб має алгоритми відбору й дослідження матеріалу та лабораторного підтвердження підозри на чуму. Реагування передбачає швидке виявлення й ізоляцію пацієнта, діагностику, встановлення контактних осіб, медичне спостереження за ними та протиепідемічні заходи.

Українцям наразі не потрібно вживати додаткових профілактичних заходів. Також немає підстав купувати чи приймати антибіотики «для профілактики» або «про запас». Центр продовжить стежити за ситуацією через канали ВООЗ та ММСП і додатково повідомить, якщо з’явиться верифікована інформація, що впливатиме на оцінку ризику.