Це учасники Олімпіад, які в області очолюють спортивний рейтинг за здобутками на світових змаганнях.
Про це йдеться на сторінці очільниці Івано-Франківської ОВА.
Голова Івано-Франківської ОВА Світлана Онищук підписала звернення щодо виділення коштів для придбання житла для прикарпатських чемпіонів. Це - стрибун з трампліна Євген Марусяк та легкоатлетка Ганна Шевчук.
Євген Марусяк з Верховинщини є майстром спорту України міжнародного класу. Також він - член збірної команди України зі стрибків на лижах з трампліна, учасник XXIV зимових Олімпійських ігор у Китаї, учасник Чемпіонату світу зі стрибків на лижах та Європейських ігор, автор національного рекорду зі стрибків на лижах з трампліна на літньому Гран-прі.
На етапі в румунському Ришнові спортсмен посів історичне для збірної України 7 місце.
Ганна Шевчук з Калуша - майстер спорту України міжнародного класу. Вона - членкиня збірної команди України з легкої атлетики, учасниця ХХХІІ літніх Олімпійських ігор у Японії, учасниця Командного чемпіонату Європи зі спортивної ходьби, учасниця чемпіонату світу з легкої атлетики, командного чемпіонату Європи.
"Наші видатні спортсмени наразі не мають власного житла. Тож сподіваємося, що таку ініціативу підтримає депутатський корпус і буде спрямовано по 750 тис. грн з обласного бюджету для будівництва чи придбання житла", - йдеться в дописі.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні