В Івано-Франківську протягом 18 років діє група анонімних алкоголіків «Єдність». Вони називають себе ветеранами алкогольної війни і вважають, що колишніх алкоголіків не буває. Не встидаються цього і кажуть, що це болячка, яка не відпустить до кінця життя. Хтось постійно зривається і вкотре хапається за чарку, але багато вже десятиліттями байдужі до алкоголю. У кожного свої Докладніше >>
У середині ХVIII століття споконвічні німецькі території були вже густо заселені. Коли до Габсбурзької монархії приєднали Галичину, цісар Йосиф ІІ всіляко заохочував співвітчизників до створення колоній на новонабутих землях. Наприкінці ХVІІІ століття серед мешканців Станиславова уже значною була кількість австрійців. Вони працювали чиновниками в магістраті, старостві, вчителювали у школах, гімназіях. Австрійський уряд призначав державними службовцями Докладніше >>
Тут досі відкриті магазини і ресторани, мало кого можна побачити в захисній масці, тести на коронавірус роблять лише у дуже критичному стані, виходити з дому і їздити в громадському транспорті можна без будь-яких обмежень, кордони відкриті, а ті, хто в’їжджають до країни, не повинні сидіти на обов’язковому карантині. Все це називають шведським експериментом. У Докладніше >>
Лев Савович Мончак встиг добре відчути «братні слов’янські обійми» поляків. Народився він 23 лютого 1935 р. у гмінному селі Лабова у повіті Новий Сонч. Лабова розкинулась обабіч дороги на мальовничих берегах річки Камениці, про яку дітей питали: «Де є камениця (цегляний будинок) без даху?» – Та це наша річка», – відповідали діти (хто знав). Село Докладніше >>
Криницький Степан Семенович[1] народився дев’ятою дитиною в лемківській родині в давньому українському курортному містечку Криниця (українській Швейцарії) 15.01. 1936 р.[2]. В містечку відпочивали люди з усієї Європи, в часі війни збиралася українська інтелігенція, яка втікала від СРСР. Українці були землеробами, а земля на горбах кам’яниста, орати було трудно. Каміння викидав плуг, а діти його збирали Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Чоловік-тиран довго знущався над дружиною і чотирма дітьми. Мало не вбив. Вони повтікали назавжди з ненависної хати. Тепер переховуються. Мама гарує на кількох роботах, аби прогодувати сім’ю. В однієї з донечок епілепсія та рак, кілька тижнів тому вона ще й зламала стегно та потрапила в реанімацію. Жінка ледве витримує, забула, коли востаннє нормально спала. Грошей Докладніше >>
Помірне голодування не лише не шкодить, а й дозволяє організму позбуватися старих запасів і, таким чином, стимулює оновлення й омолодження. Саме під час такого голодування активується автофагія – так зване прибирання внутрішньоклітинного сміття. Наші клітини постійно прибирають в організмі. Як пояснює професор кафедри медичної біології і медичної генетики ІФНМУ, лікар-генетик Руслан Козовий, у кожній клітині є Докладніше >>
Світлину українських послів першого Галицького крайового сейму 1861-1865 рр. ми помістили в одному з попередніх номерів «Галицького кореспондента». На ній – відомі галицькі політики-українці: духовенство на чолі з митрополитом Спиридоном Литвиновичем, письменники, громадські діячі та чималий гурт послів-селян, серед яких – Костин Лепкалюк зі Старого Косова. Незважаючи на те, що на середину ХІХ століття українське Докладніше >>
Недавно відділення урології і малоінвазивної хірургії, що в ЦМКЛ, суттєво оновили: зробили ремонт, пропонують якісну діагностику та оперативні втручання, після яких пацієнти йдуть додому вже через кілька днів. Завідувач відділення Ігор Білик розповідає про великий спектр обстежень і застерігає від найпоширеніших недуг. Адже є такі хвороби, з якими люди живуть роками, мордуються, але до лікаря Докладніше >>
Пандемія коронавірусу не на жарт лякає прикарпатців. А хто не боїться самої хвороби, того лякають обмеження, які пов’язані з її поширенням. Станом на 19 березня, в області немає жодного підтвердженого випадку захворювання, втім задля безпеки людей, як і у всій країні, запроваджуються обмежувальні заходи. Спершу більшість франківців жартували з приводу карантину, лише окремі люди кинулися Докладніше >>
Вона виготовлена з натурального меду, воску, пилку і прополісу, в ній немає цукру чи штучних добавок. А ще вона – лікувальна. У чому секрет винаходу прикарпатських науковців? На Прикарпатті науковці винайшли засіб, який допомагає боротися з хворобою ясен. Це спеціальна лікувальна жуйка, в основі якої є карамелізований мед. “У ньому удвічі більша кількість біологічно активних Докладніше >>
Для багатьох магазинне печиво є звичним варіантом перекусу на роботі. Ще й дітям до школи даємо – на випадок, якщо зголодніють. Це швидко і зручно. Проте часто не замислюємося, а що саме вживаємо у вигляді готового продукту під назвою “печиво”. Між тим, печиво – це продукт глибокої промислової переробки, який насправді не несе жодної поживної Докладніше >>
Вона вже готувалася віддати доньці свою нирку, бо лікарі прогнозували критичний стан. Тоді все обійшлося, але зараз чотирирічна дівчинка в черзі на трансплантацію в Мінську. В будь-який момент може почати жити на діалізі, а наразі тримається завдяки щоденній жмені підтримувальних ліків. Сім’я чотири роки тягнула все сама, брали кредити, в людей позичали, але тепер їхні Докладніше >>
Громадянка Польщі, яка навчається в Івано-Франківську, через втрату можливості виховувати сина та необхідність виплачувати аліменти пішла на страшний злочин – знайшла кілера, щоб той убив її колишнього чоловіка. Від любові до ненависті Ярослав Бардовський, убивство якого планувала ексдружина, каже, що історія їхньої сім’ї заледве вмістилася би у товстій книзі. З Зофією-Маріанною він одружився у 2013 Докладніше >>
У багатьох країнах коензим Q10 призначають у період епідемій грипу та ГРЗ. “Моя подруга живе в Америці. До свят прислала мені банку вітаміну – коензиму Q10. Каже, в Америці його вживають всі поголовно. А я вперше бачу… Що це за коензим, для чого він потрібен?” – поцікавилася якось знайома. Коли перепитали друзів з-за кордону, вони Докладніше >>
На першій сесії Галицького крайового сейму 1-ї каденції (1861-1865 років) було обрано 11 українських послів до Державної ради – австрійського парламенту. Серед них відзначався своєю активністю парох села Бабче Богородчанського деканату, отець Антін Могильницький, уродженець с. Підгірки поблизу Калуша. У 1861 році він проголосив у парламенті блискучу промову на захист української культури і мови. Його Докладніше >>
Один на двох бліндаж, пачка цигарок, шматок хліба, одна на двох міна – він поліг разом зі своїм побратимом. Франківський доброволець Андрій Витвицький із позивним Спікер поміняв священничу рясу на обладунки воїна. Став одним із засновників «Правого сектора», отримав медаль за оборону Авдіївки. Його дар надихати своїм словом і чудовим гумором порятував не одну душу Докладніше >>
Є люди, яких не лякають ні інвалідний візок, ні милиці, ні постійна темрява. Можливо, тому, що у їхній сім’ї таких людей аж двоє. На Франківщині подружніх пар, де і чоловік, і дружина з важкою інвалідністю, дуже мало. Але ті, що є, вже соціалізовані й щасливі, готові відкриватися світові. Любов на візках Півторарічна Діана має хлопчачий Докладніше >>
Майже шість років родина чекала повернення додому із зони АТО 35-літнього Михайла Турчина, який ще у 2014 році перестав виходити на зв’язок. Про зникнення сина матері довелося написати заяву до поліції. Потім були експертизи, за результатами яких ідентифікували тіло бійця. Минулого тижня він таки повернувся додому, щоправда – у труні. Десантники не помирають Коли почалася Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи