Франківський військовий Ярослав Костишин із позивним Ярик ще хлопчаком мріяв про літаки. Все життя присвятив тому, аби сісти в крісло пілота. Але політати йому судилося тільки одного разу – на борту літака у власній труні. Донечки дотепер люблять витягувати й переглядати батьковий одяг, іноді навіть вдягають його курточку. Кажуть, що його речі мають дуже добру Докладніше >>
6 жовтня в Івано-Франківському міському клінічному перинатальному центрі під час пологів померла 27-річна Наталія Цуцяк. У породіллі почалася кровотеча, яку медики не змогли спинити. Рідні звинувачують у її смерті медиків. Мама Наталі Оксана Кіршак стверджує, що її донька була здоровою і повинна була народити їй здорового внука. Натомість після пологів вона застала її у кисневій Докладніше >>
Український іконопис спочатку увібрав у себе досягнення візантійської цивілізації, її світосприйняття та естетику, а пізніше – і здобутки західноєвропейської культури. Найбільшим його досягненням було церковне малярство, а в ньому – іконостаси. Знаменитий золочений Богородчанський іконостас нині зберігається у Львівському національному музеї українського мистецтва. Цей шедевр давніх майстрів, датований ХVІІ ст., потрапив у 1875 році до Богородчан (шляхом купна по касаті Скита), звідти у 1916 – до Відня, а в 1924 – до Львова. Докладніше >>
11-річна франківка Богдана Школьна понад усе мріє стати співачкою. Улітку вона навіть брала участь у прослуховуваннях на шоу «Голос країни». Не пройшла, але це ще більше надихнуло талановиту красуню розвиватися. А ще дівчинка дуже хоче не втратити своє праве око. Бо ліве – вже ніколи не буде бачити. Богдана шість років бореться з пухлиною. Німецькі лікарі подарували їй надію на порятунок. Ціна такого порятунку – 35 тисяч євро. Дівчинці дали місяць на підготовку, інакше може бути надто пізно. Докладніше >>
Однією з найвидатніших перемог українського війська була Конотопська битва 8 липня 1659 року, коли козаки під проводом гетьмана Івана Виговського вщент розгромили 100-тисячну московську армію. Ясна річ, в радянських підручниках історії про неї не згадували. Самого ж гетьмана Виговського обзивали зрадником, польським, шведським і татарським запроданцем. Докладніше >>
Щодня о восьмій вечора вони телефонували одне одному. А того страшного дня у слухавці ніхто не відповів. Коломийський снайпер Володимир Чепіль загинув у час так званого перемир’я. Тепер у сім’ї єдиним чоловіком залишився тільки 10-річний син Артур. Після трагедії його не раз дражнили в школі, жорстоко ріжучи словами: «А що ти мені зробиш? Твій тато помер!» Докладніше >>
Красноїльська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, що на Верховинщині, потребує негайного капітального ремонту. Через допущені помилки ще на стадії будівництва щороку приміщення закладу потроху знищує грибок і пліснява. Тим часом школярі змушені навчатися у крихітних непристосованих приміщеннях, а вчителі – ходити на перерві туди-сюди: зі школи до пришкільного інтернату. Докладніше >>
Рада Івано-Франківської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ухвалила рішення про встановлення пам’ятної дошки єпископу-помічнику Івану Лятишевському в Івано-Франківську на фасаді будинку на вулиці Шевченка, 14, в якому владика проживав з 1907 до 1945 року. З таким клопотанням звернулися до міського голови Руслана Марцінківа. Докладніше >>
Не було би сміття – не було би зарплати. Люди в салатових і помаранчевих жилетах щодня власноруч роблять наше місто чистішим. «ГК» спробував, як це – працювати прибиральником, і дізнався багато цікавого: чому щастить, коли мокрі лавки, який зв’язок між підмітанням і медитацією, як спілкуватися з нахабами, котрі смітять, і чому за своєю лопаткою треба дуже пильнувати, особливо взимку. Докладніше >>
Незадовго до війни він примирився з Богом, а потім, вже воюючи на фронті, задумав відкрити у своєму місті церкву. Але спершу мав перемогти загарбника. У легендарний батальйон імені Джохара Дудаєва брали далеко не кожного. А бурштинського добровольця Вадима Савчака одразу взяли. Він виявився талановитим розвідником, під час розвідки й загинув. Біда сталася якраз на день народження сестри, вся родина саме святкувала її 40-річчя. Докладніше >>
У селі Космач, що на Косівщині, наприкінці липня негода зруйнувала міст. Через сильні опади влітку жителі трьох присілків – Андрійцева, Багна та Бані – залишились відрізаними не тільки від районного центру, але й від центру свого села. Єдине сполучення зі світом – залізна балка від моста, проходячи по якій, люди щоразу наражають себе на смертельну небезпеку. Докладніше >>
Євген Тавенок та його дружина ось уже місяць живуть у машині. А все тому, що перейшли дорогу кільком жителям сіл Яворів та Річка, що на Косівщині. 5 вересня невідомі підпалили будинок, в якому проживало подружжя. Євген Тавенок – київський підприємець, займався меблевою та деревообробною галуззю. У 2014 році вирішив придбати будинок на Прикарпатті. Чоловік планував зайнятися зеленим туризмом, а робити це найкраще серед гір та лісів. Докладніше >>
Між схилами вкритих смереками гір, в урочищі з цілющими джерелами та унікальним мікрокліматом розташоване диво зодчих і природи – Скит Манявський. Це аскетичний чоловічий монастир східного обряду, український Афон, визначна пам’ятка духовності, культури і мистецтва. Заснував монастир 1606 року (в інших джерелах – 1611) Йов (Іван) Княгиницький (1550–1621), шляхтич східного обряду, родом із містечка Тисмениці. Докладніше >>
Важко склалася доля Марії Петрівни Амброзяк, яка народилася 27 січня 1936 року в селі Почепи Золочівського району Львівської області. Село було повстанським, у ньому до 1950 року не було створено колгоспу. Вуйко Марії був в УПА, тож у їхньому обійсті часто проводили обшуки. Зрештою її маму звинуватили в тому, що вона переховує партизанів. Батько Марії помер ще на початку війни, в 1940 році, в сім’ї підростали десятирічний брат і дев’ятирічна сестра. Докладніше >>
Лікарі давали йому два дні, а він відтоді живе уже сім років. 15-річний Михайлик Клапчук ніколи в житті не грав у футбол і не ходив до школи. Йому страшенно хочеться, але – не може. П’ять років тому цей хлопчик здолав дуже важкий рак – лімфому Беркітта. А тепер знову потребує допомоги: гепатити В+С, цироз печінки, імунітет майже на нулі, вроджена вада серця… Турецька клініка погодилася допомогти дитині, але спершу він має пройти там комплексне обстеження, яке коштує майже 12 тисяч доларів. Докладніше >>
Він мав повернутися з війни і вдруге одружитися зі своєю жінкою. Не вернувся – жінка стала вдовою. Прикарпатський військовослужбовець 128-ї гірсько-піхотної бригади Ігор Денисів вивіз із поля бою не одну сотню поранених і загиблих вояків, а себе витягнути з пекла війни не зміг. У ніч перед загибеллю зателефонував дружині: «Тут дуже стріляють. Не знаю, яким вернуся додому: чи живим, чи мертвим…» Докладніше >>
Акуратно згорнутий паперовий сувій довжиною чотири метри – свій родовід ще від прапрапрадіда отця Григорія Кисілевського (1724-1796), в якому налічується більше півсотні священничих родин, зберігає пан Ігор Кисілевський з Івано-Франківська, рідний брат відомого в українській діаспорі на теренах Польщі художника Бориса Кисілевського. Їхній прапрадід – також о. Григорій (1773-1827), прадід – о. Микола (1813-1886), а дід – о. Ізидор (1848-1925) Кисілевські. Докладніше >>
«Тут буде зона відпочинку… Тут – зона очікування… З соляною кімнатою не встигнемо до офіційного відкриття – грошей не стало, тому вона буде трішечки пізніше. Взагалі, нам меценати би не завадили, – зауважив Ігор Дільний, показуючи приміщення реабілітаційного центру. – Всі будівельні роботи вже завершені. Лишилися тільки монтажі, ковролін кинути, встановити кілька розеток… Докладніше >>
В останній день літа вогонь забрав життя юнака. Тіло хлопця знайшли у згорілій споруді на території дитячого табору на Прикарпатті. Установити причини пожежі одразу не вдалося. У понеділок, 2 вересня, відразу після свята Першого дзвоника у школах міста, в Бурштині прощалися із 17-річним Данилом. Його батько – колишній міський голова Бурштина, а юнак працював у дитячому таборі і саме того дня мав повернутися зі зміни додому. Докладніше >>
На зламі ХІХ-ХХ ст. у Станиславові (нині Івано-Франківськ) відбулося пожвавлення театральної діяльності та почало розвиватися музично-хорове мистецтво. Осередком його розвитку було товариство «Боян», засноване у 1896 році. На цьому поприщі працювали троє ентузіастів співу: поштовий урядовець Ромуальд Зарицький, учитель та композитор Іван Біликовський і банківський урядовець та диригент Євген Якубович. Докладніше >>
Деркачова Ольга
Для мене очікування Великодня проступає особливо чітко та ясно, коли з’являється афішка, що от-от відчинить свої двері виставка «Великодня». Величне християнське свято, про яке митці говорять у живописі, малярстві, скульптурі, різьбі по дереву, у ювелірних прикрасах, одязі, і звісно ж, у писанках. Іконописні сюжети та світські, сакральні та побутові, пейзажі, натюрморти, портрети… Метал, кераміка, дерево…
Палій Юлія
Чергова моя поїздка до чоловіка виявилася чи не найважчою. Мені вперше самостійно довелося їхати за кермом майже 500 км. Я зважилася на цей крок, бо розумію, що ще не скоро закінчаться наші з Вовою фронтові побачення. Водіння як крок до свободи Коли я 9 років тому пішла вчитися, щоб отримати водійське посвідчення, то й уявити
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного