Хвостики теж в армії

Вуглик, Бадді, Комбат, Сєпар, Чупакабра, Рапіра, Муха…. Якби тварини могли говорити… На фронті вони відчувають небезпеку найпершими і цим не раз рятували вояків. Але не тільки цим – скільки чотирилапих підірвалися на розтяжках, взявши смертельний удар на себе! Також тварини на передовій дають бійцям ще дещо дуже важливе – затишок і любов, які нагадують про дім. Докладніше >>

Купити голос

Вже за місяць Україна обиратиме президента. Кандидати у період передвиборчої агітації стають значно активнішими і витрачають на власну рекламу неабиякі кошти. Не забувають вони і про подарунки для своїх виборців, а тим часом громадські активісти пояснюють, що дарувати дозволено, а що – зась. Чому виборцям можна приймати у подарунок гречку та чи карають за купівлю голосів у нас та в Європі, пише «Галицький кореспондент». Докладніше >>

Я – кришталева

У своїх 29 років Христина Паршенцева із міста Долини пережила вже 9 переломів ніг. Вона ніколи не гуляє містом, але вдома самостійно вчиться їздити на велосипеді; у неї немає відданих друзів, але вона піклується про п’ятьох котів; вона ніколи не ходила до школи, але навчилась грамоті і пише вірші. А ще – мріє продати свої картини, щоб заробити грошей на операцію, бо найбільший її страх – сісти в інвалідний візок. Докладніше >>

У розетці – 360 і вище

За місяць – дві надзвичайні ситуації. У Калуші в одній із багатоповерхівок люди страждають через різкі перепади напруги в мережі. Горить не лише побутова техніка. У січні горіла квартира! Калушани підраховують збитки, а ЖЕО шукає винних поміж самими мешканцями. Перші проблеми у мешканців будинку №10 на вулиці Біласа і Данилишина з’явилися ще кілька місяців тому. В одній із квартир несподівано згорів телевізор та холодильник. Докладніше >>

Як рідшає наш ліс

У селі Старі Скоморохи Галицького району лісівники взялися вирубувати дерева. Проте місцеві жителі б’ють на сполох, мовляв, рубка – незаконна. “Галицький кореспондент” намагався розібратись, чому «гинуть» молоді дуби. До редакції газети звернулась жителька села Старі Скоморохи Марія Клюба, яка проживає біля лісу. Жінка розповідає, що це невеликий масив нової діброви, де ростуть здебільшого канадські дуби. Докладніше >>

У робочу групу з питань бюджету участі запрошують небайдужих франківців

В Івано-Франківську завершилась робота над положенням про бюджет участі. Ініціативна група з активістів та посадовців міської ради провела кілька зустрічей, в тому числі з учасниками минулорічних заходів бюджету участі, запустила онлайн-голосування та проаналізувала його результати. Докладніше >>

Громада і поліція: 7 причин для співпраці

Попри те, що реформа національної поліції розпочалася у 2015 році і була позитивно сприйнята населенням, сьогодні у соцмережах, у розмовах зі знайомими, по телебаченню доволі часто можна почути негативні факти і відгуки, які характеризують роботу поліції. Між собою люди продовжують називати правоохоронців “мєнтами”, а на вулиці їх оминають. Докладніше >>

Доброякісні захворювання: профілактика важлива

Якщо ми прагнемо збудувати міцну націю, дуже важливо зберегти здоров’я кожної жінки. Для цього важливо: – любити себе; – проходити щорічні медичні огляди у вузьких спеціалістів (гінеколога, мамолога, за потреби в ендокринолога та ін.); – проходити УЗД органів малого тазу (раз на рік; за необхідності лікар встановить інші терміни) та молочних залоз (після 25 років); – робити мамографію після 40 років. Докладніше >>

Христина СТОКОЛОСА: «Потрібно знайомитися із культурами не через екран телевізора, а наживо»

В Івано-Франківську у фортечній галереї «Бастіон» 17 лютого відбувався фестиваль культур “Global Village”, ініційований міжнародною організацією «AIESEC». Що це за проект та загалом чим займається «AIESEC», розповіла організатор, тімлідер проекту Христина Стоколоса. Докладніше >>

Пташко, більше не лети!

Франківчанка випала з 10-го поверху і вижила. Довгі місяці в лікарняних палатах, досі мордують пекельні болі, але живе надією нарешті випростатися на повен зріст і знову самотужки ходити. Для цього потрібна дорога операція, а ще щодня необхідні ліки, продукти і чимось платити за житло. Однак і мотивація в жінки потужна – каже, що хоче почати зовсім інше життя, не таке, як колись. Докладніше >>

Володимир Гнатюк у Станиславові

Мало хто знає, але чотири роки свого життя видатний український  фольклорист, мовознавець та літературознавець Володимир Гнатюк провів у нашому місті, навчаючись у Станиславівській державній гімназії. Тут він визначив своє майбутнє заняття та познайомився із дружиною. Спробуємо сьогодні відкрити цю маловідому сторінку історії нашого міста. Докладніше >>

Місцева влада і російська мова: від заборони до підтримки

За Конституцією єдиною державною мовою в Україні є українська, а мовам національних меншин, зокрема російській, гарантується «вільний розвиток, використання і захист». Органи місцевої влади у різні часи ухвалювали «мовні» рішення на своєму рівні. Які з них наразі діють і на яких підставах, з’ясовували у своїх регіонах франківський «Галицький кореспондент» та харківський «МедіаПорт». Докладніше >>

Комунальним транспортом – до Європи

Івано-Франківськ взяв курс на поступову ліквідацію маршруток і розширення мережі комунального громадського транспорту.  У міській раді кажуть: це робиться як через численні скарги на приватних перевізників, так і з огляду на практику європейських міст. Докладніше >>

Франківці обговорили «Бюджет участі-2019»

7 лютого в Івано-Франківську відбулось громадське обговорення проекту «Бюджет участі» на 2019-й рік. Представники громадськості, активісти та очільники ОСББ ставили свої запитання авторам положення про бюджет участі та пропонували зміни до нього. Докладніше >>

Автор Конституції ЗУНР

Українська революція на землях Галичини проявила себе у вигляді Західно-Української Народної Республіки. Поява цієї молодої держави значно активізувала діяльність низки українських вчених, які хотіли докластися до рідної справи. Серед них – український вчений-правник, політичний діяч та автор проекту Конституції ЗУНР Станіслав Дністрянський. Розповімо детальніше про життя і діяльність цієї непересічної постаті в нашій історії. Докладніше >>

У гори – наосліп

У мережі гуляє інтерактивна мапа колиб, кошар і туристичних притулків в українських Карпатах, де турист може заночувати або перечекати негоду. Але декотрі досвідчені мандрівники б’ють на сполох. Вони переконують: у карті купа помилок і недопрацювань, її треба негайно або видалити, або повністю переробити, інакше не один турист може втрапити у біду. Докладніше >>

Віктор ЯНЦО: «Наша місія – зберігати культуру мови й традиції народної творчості»

Віктор Янцо, лідер групи – дипломований композитор, у 25 років став членом спілки композиторів. У його доробку – чотири симфонії, камерні, хорові твори. А ще Віктор є автором офіційного гімну його рідного Мукачева. На 20 березня в Івано-Франківській філармонії запланований концерт гурту «Рокаш», крім них – Роман Дронюк та Вуйцьо Міськ. “Галицький кореспондент” поспілкувався із лідером «Рокаш» про музику, гастролі та життя. Докладніше >>

Дорога, якої не буде

Обіцяного торік восени ремонту дороги «Калуш — Миколаїв», яку мешканці кількох сіл Калущини перекривали понад тиждень, не буде. Попри те, що був оголошений тендер на 185 мільйонів гривень і навіть визначений переможець, грошей на ремонт Прикарпаття так і не отримало. Нині стан дороги — катастрофічний, а терпіння людей — на межі. У Службі автомобільних доріг області тим часом оголосили новий аукціон — уже на значно меншу суму і з суттєво спрощеним завданням. Докладніше >>

Суд над «косачівським катом»

Українсько-польська війна 1918-1919 рр., безперечно, належить до визначальних чинників українських державницьких змагань 1917-1923 рр. В Галичині ще довго потім відчувався відгомін братовбивчої війни. Песимістичні настрої галичан посилювалися арештами видатних українських діячів періоду ЗУНР. Однією з таких справ, що викликала значний резонанс, було слідство та суд над лікарем Петром Петрушевичем, який контролював санітарний стан найбільшого табору для інтернованих осіб та військовополонених ЗУНР, що був розташований на Косачеві, передмісті Коломиї.   Докладніше >>

Нереабілітовані: Молочні диверсії УПА

З другої половини 1944 р. через вступ Червоної армії в Західну Україну членство ОУН-УПА втратило можливість запроваджувати власну економічну політику і перейшло від конструктивної роботи з побудови власної економічної системи до деструктивної роботи зі знищення ворожої. На цьому етапі на перше місце виступила антиколгоспна боротьба та ліквідація активістів радянського режиму. Докладніше >>