Голландський щоденник

  • Мешканці Івано-Франківська Богдан та Роксолана Кудлаки повернулися з Голландії, куди доля занесла їхніх дітей. Син Ростислав  узяв відпустку і кожного дня возив батьків на екскурсії. Щодня були нові міста, парки, музеї та нові враження… Про дещо з побаченого пан Богдан розповів «Галицькому кореспонденту».

      

    Ростислав Кудлак з дружиною Оксаною та дочками Лізою і Еммою проживають у містечку Вармонд, яке межує з Лейденом. У Вармонді близько 5 тис. мешканців. Містечко красиве. Є озеро, острів, пляж, дві церкви, старі садиби. За містом можна побачити фазанів, зайців, лисиць, качок… На полях пасуться корови, вівці. На ніч їх ніхто не забирає додому. На поле приїжджає трактор, вивантажують бідони, доїльний апарат і доять корів на місці…

     

    Розмірений побут

    Діти Кудлаків орендують квартиру площею 120 кв. м. Перший поверх: вітальня, кухня, туалет; другий поверх: спальня, кабінет, кімната, ванна-душова-туалет; третій поверх (мансарда): велика кімната, приміщення для речей, приміщення для котла. Є подвір’я 60 кв. м та сарай. Вартість оренди такого помешкання – 1000 євро на місяць, комунальні послуги – 250-300 євро. Нерухомість в Голландії дорога – від 600 000 до 1 700 000 євро.

    Біля будинків не садять фруктових дерев, тільки декоративні. Висотність домів зберігається однакова. На балконах нічого не тримають, тільки квіти, крісла і столик. Так зване соціальне житло видно по фасаду:  стирчать сателітні антени, а на балконах сушаться речі.

    Біля помешкання є два контейнери для сміття: для продуктових відходів і для пластмаси. Вивозять сміття раз на тиждень. Метрів за сто від дому є сміттєві баки (під землею) для роздільного збирання сміття: скло, папір, тканина. Дехто за окрему плату має доступ до смітників на вулиці, які відкриваються карточкою.

    Магазини працюють до 18-ї години, деякі супермаркети – до 20-ї. В супермаркеті є автомат, куди можна здати скляні та пластмасові пляшки за гроші. Також в супермаркеті можна випити безкоштовну каву. Кава в кафе коштує 2 євро, а кулька морозива – 1 євро. Дуже зручно, що у всіх магазинах на всіх цінниках додатково вказується ще й ціна за 1 кг та за 1 л.

    У неділю все зачинено. Ввечері на вулиці майже нікого не зустрінеш.

     

    Мінлива погода

    Наступного дня після приїзду Кудлаки подалися на острів Маркен. До нього дорога простягається по дамбі. Там є фабрика-музей з виробництва голландського дерев’яного взуття – кломпів та дерев’яних тюльпанів. Волендам є прикладом правдивого голландського рибацького села.  Будиночки там, ніби лялькові, помальовані, чистенькі, є магазин голландського мережива.

    «У місті Заансе-Сханс, – розповідає Богдан Кудлак, – є село-музей діючих вітряків. В одному пилять дошки, в другому мелють борошно, в третьому роблять фарби… Ми змерзли і зайшли погрітися в сирний магазин. Заодно спробували й різні види сирів. Тут їх вживають з варенням, медом або гірчицею. Сири та ковбаси часто продаються порціями близько 200 грамів».

    Чоловік каже, що погода в Голландії дуже мінлива. Щопівгодини то вітер, то сонце, то дощ. Голландці одягаються легко – ні кепок, ні парасоль, бо вітер їх зриває. Зима там тепліша, ніж у нас, а літо холодніше. Найбільш теплі місяці – липень і серпень, але температура не перевищує 25 градусів у найтепліші дні, а так в середньому – градусів 16. «На мою думку, погода в Голландії найгірша в Європі, – каже пан Кудлак. – Хоча під час нашої подорожі дощів майже не було».

    У місті Кейкенгоф є старий парк, де висаджені сорти тюльпанів XVII-XVIII століть. По дорозі зупинилися біля полів, на яких вирощують квіти. Крім тюльпанів, тут ростуть гіацинти, лілії, нарциси, орхідеї… Кожної весни там відбувається парад квітів. На нього з’їжджається багато туристів. Платформи з квітковими композиціями їдуть цілий день, а це 42 кілометри. Парад стартує о 9.30 ранку в Нордвейку і фінішує в Гарлемі о 9-й вечора».

     

     

    Є на що подивитись

    Відтак Кудлаки відвідали Національний музей Rijks в Амстердамі. Спочатку подивилися виставку робіт пізнього Рембрандта, а потім сам музей. Цього року в Голландії відзначають рік Ван Гога.

  • Далі була прогулянка каналами на кораблику-бусі, під час якої прекрасно видно архітектуру міста. Один дім – це одна квартира, кімнати розміщуються одна над одною. Всередині вузенькі сходи. Тому під кожним дахом є кран-балка для підйому великих речей в квартиру через вікна.

    У містах не видно дротів над вулицями, за винятком тих, що тримають ліхтарі. Немає реклами, кондиціонерів.

    День Короля в Лейдені – одне з найбільших національних свят і вихідний день. По всій країні проходять музичні вистави, концерти, ярмарки, працюють блошині ринки. Голландці одягають у цей день одяг оранжевого кольору, який є фамільним для Орантської династії. Свято відоме завдяки «вільним базарам» по всій країні. Кожен цього дня може вийти на вулицю і без мита продавати свої товари. Діти продають свої іграшки, каву, кексики. Так їх привчають до бізнесу.

    При в’їзді в Лейден є дім-тюльпан. Багато лейденських домів прикрашені цитатами класиків світової літератури різними мовами.

    Louwman Museum в Гаазі має одну з найбільш вражаючих приватних колекцій автомобілів у світі, що складається з декількох сотень екземплярів. Цю колекцію родина Louwman збирала з 1934 р. Музей у сучасному вигляді був відкритий 2010 р. Там представлено все, починаючи з карет, велосипедів, перших авто і до болідів «Формули-1» та гібридних авто.

    Є унікальні зразки. Як-от човни-машини, лебідь-машина, а також автомобілі відомих людей – Aston Martin з фільму «Goldfinger» про Джеймса Бонда, персональний Cadillac Fleetwood Елвіса Преслі та Humber Вінстона Черчіля.

    Експозиція відкривається королівською каретою Glazen Koets (Скляна карета), яка вражає своїм виглядом. Вона була виготовлена в 1821 р. для короля Вільгельма I. Використовувалася на весіллі принцеси Джуліани в 1937 р. і на весіллі принцеси Беатрікс в 1966 р.

     

    Розумні дороги

    На дорогах Голландії часто можна бачити відкриті кабріолети. Покриття на автошляхах – ідеальне. Всюди є розмітка, навіть на сільських дорогах з одностороннім рухом.

    На магістралях в дорожньому полотні вмонтовані давачі, які реєструють потік машин, і в годину-пік перерозподіляють потоки та коректують швидкість автомобілів. На табло пишуть, що, наприклад, по дорозі А22 ви будете їхати довше на 7 хв., а по дорозі А35 – на 15 хв. Біля магістралей встановлені шумовідбиваючі стіни. На дорогах немає реклами. Обмеження швидкості в населених пунктах – 50 км/год, а подекуди стоять знаки – 30 км/год.

    Дуже багато велосипедних доріжок. По них пішоходам не можна ходити. На велосипедах їздять всі, навіть 80-річні бабусі…

    В аеропорту все автоматизовано. Прикладаєш паспорт до сканера –  отримуєш квиток. Скануєш квиток – отримуєш картку з кодом на багаж. Прикріпляєш її до валізи, кладеш валізу в нішу, вона закривається, перевіряє, і все – отримуєш багаж у Львові…

     

    Юлія БОЄЧКО

     

     

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!