Траса пролягатиме з Хриплина до Нижнева.

1 жовтня до Дня захисників і захисниць України, Дня українського козацтва та Дня Української повстанської армії громадська організація СПЦ «Каменяр» організовує велопробіг по пересічній місцевості.

Велотрейл проводиться для дорослих із дистанцією 34 км від Івано-Франківська (Хриплин) до с. Нижнів (р. Дністер), повідомляють у Тлумацькій міській раді.

Траса помірної складності, але на спусках є небезпечні ділянки, тому обв’язковою умовою є наявність шолому та захисних окулярів.

Головна мета заходу – популяризація спорту, здорового способу життя та відновлення залізничного сполучення між Тернопільщиною та Івано-Франківщиною.

Реєстрація безкоштовна на сайті https://vsiprobihy.org/race/2078. 

На фініші забезпечать учасників технічною підтримкою, трансфер обіцяють для перших 10 зареєстрованих учасників.

Нагадаємо, у 1880-х роках австрійський уряд виношував ідею будівництва залізничної лінії через усю Галичину, яка б сполучила б околиці Кракова із російським кордоном в районі Гусятина на Тернопільщині. Окрім економічного значення залізниця мала іще й військово-стратегічне і призначалася для швидкого перекидання військ до російського кордону на випадок війни з імперією Романових.

Будівництво всіх ділянок залізниці почалося практично одночасно і завершилося у 1884 році.

В межах Галичини велося будівництво ділянки Станіславів – Гусятин, яка мала пройти через Тисменицю, Монастирська, Бучач та Чортків. Загальна довжина лінії складала 144 км.

Траса залізниці виявилася складною для будівництва. Так поблизу Нижнева потрібно було збудувати найбільший на той час залізничний міст через річку на Галичині. Його довжина склала 324 м. Поблизу Бучача потрібно було збудувати 260-ти метровий тунель і міст через річку Стрипа. Міст та тунель біля Бучача будували італійські інженери та робітники під керівництвом Джанні Батіста Феррарі. Місцеве населення виконувало допоміжні роботи.

Перший пробний вантажний потяг на ділянці від Станіславова до Бучача рушив 1 листопада 1884 року. 15 листопада відкрилося пасажирське сполучення. Пробний рух до Гусятина було відкрито напередодні нового 1885 року – 31 грудня. Проте нова колія мала велику кількість недоліків, тому регулярний рух розпочався лише 1 лютого 1885 року.

Надмірна ощадливість при будівництві залізниці від Станіславова до Гусятина, а також надто швидкі темпи будівництва призвели до негативних наслідків, які проявилися уже в перші роки експлуатації залізниці. Для прикладу, іще під час будівництва залізниці 324-метровий міст у Нижневі був пошкоджений повінню 1884 року. Уже через 10 років експлуатації залізниці виникла потреба у її ґрунтовній реконструкції – під час повені 1893 року оцей самий міст і 640 метрів залізничного полотна були зруйновані.

Головною проблемою Галицької трасверсальної залізниці було те, що вона закінчувалася у Гусятині на російському кордоні. З російської сторони, хоча і були домовленості, у 1880-х залізницю не підвели. Лише значно пізніше було збудовано одноколійну лінію від Проскурова (нині Хмельницький) через Гречани, Ярмолинці, Кутківці та Вільхівці до Гусятина.

Під час Першої світової війни Галицька трасверсальна залізниця зазнала значних руйнувань, а після її завершення перестала існувати як єдина магістраль. В той самий час ділянка від Перемишля до Гусятина повністю знаходилася у складі Польщі, отож достатньо активний рух на цій ділянці тривав і надалі.

Після приходу «перших совітів» було розроблено план реконструкції частини колишньої Галицької трансверсальної залізниці. Існували навіть плани перетворення ділянки Гусятин – Станіславів у двоколійну. Але ці плани перекреслила Друга світова війна. При відході з Галичини нацисти знищили колію на ділянці від Бучача до Станіславова за допомогою т.зв. «коліє руйнівника».

До теми: День борщу: у Бурштині завтра приготують 30 літрів борщу