Кілер з примусу

  • Вбивство як засіб боротьби з політичними опонентами широко використовувалося радянською карально-репресивною системою. Матеріали кримінальної справи №1175 Галузевого державного архіву СБУ в Івано-Франківській області демонструють механізм, як радянські спецслужби залучали для фізичного знищення керівництва ОУН-УПА арештованих повстанців.

    Мова піде про Михайла Федоровича Галицького, 1919 р. н., уродженця і мешканця с. Рогиня Гвіздецького району. У травні 1944 р. чоловік був призваний у Червону армію, але по дорозі до призовного пункту втік і опинився в боївці СБ Шрама під псевдо Дуб.

    Боєць відзначився у 5 антирадянських акціях, і слідчі вважали, що він був причетний до вбивств 42 осіб. Так, у лютому 1945 р. Михайло Галицький брав участь у бою з групою працівників НКВС і партактиву в с. Тишківці, в результаті якого був убитий секретар Гвіздецького райкому партії Євген Дмитрович Величко і поранений один працівник НКВС. Весною цього ж року повстанець був учасником бойового зіткнення з частинами Червоної армії, а в червні разом з іншими бійцями здійснив наліт на село Загайпіль, під час якого було вбито 17 поляків. Крім того, упівець мобілізовував молодь в УПА, брав участь у розстрілах радянських активістів, постійно займався збором одягу і продуктів для УПА.

    7 липня 1945 р. Галицький був затриманий працівниками Городенківського райвідділу НКВС у с. Вербівці, а потім звільнений і зачислений у Городенківський винищувальний батальйон та отримав завдання вбити керівника Гвіздецького районного проводу ОУН Шрама (Михайла Клим’юка).

    Однак упівець страхітливе завдання радянських спецслужб не виконав, у травні 1946 р. його відпустили з батальйону, і Галицький повернувся жити в с. Рогиню, де і був арештований 26 червня 1947 р.

    Пістолет ТТ (Тульський-Токарєв), який був особистою зброєю офіцерів Червоної армії у часи Другої світової війни

    Пістолет ТТ (Тульський-Токарєв), який був особистою зброєю офіцерів Червоної армії у часи Другої світової війни.

    У довідці Городенківського райвідділу МВС про особу Галицького значилося, що він «не справився з задачею фізичного знищення Шрама». П.Михайлу видали пістолет іноземної марки, проінструктували, як організовувати засідки, але останній під час зустрічей зі Шрамом не вбив його.

  • Галицький дезінформував спецслужби, що зі Шрамом не зустрічався, «довір’я не виправдав і був звільнений, бо не вселяв віри». Однак «визволителі» все одно замордували Шрама. У с. Острівець керівник Гвіздецького районного проводу ОУН разом з 8 повстанцями був оточений військовими і загинув у бою. В «Інформації про результати боротьби з залишками бандгруп і оунівського підпілля в Станіславській області з 15.ХІІ по 25.ХІІ 1945 р.», яка передавалася керівництву ЦК КП(б)У, було лаконічно зазначено: «Проведеною операцією в с. Острівець розгромлена боївка «Шрам – Рубач». При цьому убито – 5, затримано – 7 бандитів. У числі вбитих: керівник районної боївки Шрам, районний провідник Рубач, комендант СБ Нечай, кущовий Сизий, решта вбитих і затриманих були рядовими бандитами».

    За свою діяльність в УПА та неспівпрацю з режимом (у цитованій довідці вказувалося – «нічого корисного для органів не зробив») Михайло Галицький отримав 25 років позбавлення волі з поразкою у правах на 5 років і конфіскацією майна та відбував покарання в Магадані.

    Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

    * «Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основіархівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і маютьправо на належну шану від держави.

    Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!