Коли пацієнт стає клієнтом: Про вигадані діагнози, «фуфломіцини» і жіноче здоров’я

  • Будь-який діагноз може стати комерційним у руках неграмотного лікаря або зацікавленого заробити на пацієнтові. Про це на своєму сайті, відеоканалі і на сторінці в Instagram постійно розповідає Олена Березовська – відома акушерка-гінекологиня родом із Франківщини, яка вже багато років працює в Канаді, авторка багатьох книг для майбутніх мам, керівниця Міжнародної академії здорового життя.

    Буде наказ – будемо робити

    Коли я у Львові читала лекцію для медиків на тему новин в акушерстві і гінекології, то багато говорила про необхідність переймати передовий світовий досвід. І один дуже відомий лікар встав і сказав: «Ви давайте нам інформацію в наказах, ми звикли до наказів. Буде наказ – будемо робити, а самі нічого не шукатимемо, тим паче не знаємо англійської». У цьому весь прогрес української медицини.

    Вагітність – не хвороба

    В Україні з вагітності зробили хворобу. Мало того, що жінок завантажують величезною кількістю аналізів, так ще й нав’язують непотрібне лікування. В середньому під час вагітності українки беруть 10-15 найменувань різних препаратів, серед яких є й небезпечні.

    Як правило, ще на ранніх термінах при нормальному перебігу вагітності призначають безкінечні списки різних «фуфломіцинів». Насправді не треба нічого, окрім фолієвої кислоти.

    Лікарю потрібна галочка

    Пострадянські країни – полігон для фармакологічних компаній, бо ж вони знають, що там є дуже багато продажних медиків. Навіть на високому рівні – академіків і професорів можна купити. Більшість конференцій спонсорують саме фармкомпанії. А лікарю потрібна лише галочка про участь. Все так само, як було при Радянському Союзі: лікарів відправляли на нікому не потрібні курси для підвищення кваліфікації, ті приходили, платили гроші і їхали собі на місяць у відпустку.

    99% дисертацій купується. Раніше вартість була п’ять тисяч доларів, тепер удвічі або й утричі більше. І це всі знають. Та й що то за дисертації? Здебільшого там немає достовірності.

    Я знаю багатьох прогресивних лікарів, які стали медиками-заробітчанами. Відверто про це кажуть, мовляв, треба ж за щось жити.

     Псевдоерозія і псевдозапалення

    Ще колись ерозією називали будь-яке почервоніння на шийці матки і говорили, що вона переходить у рак. Але насправді це був метод залякування, лікарі казали, що треба заморожувати азотом або припікати електрострумом. Однак здебільшого таке почервоніння є нормальним фізіологічним явищем для жінки, особливо тієї, яка ще не народжувала. Так звана псевдоерозія. Навіть якщо там і є подряпина чи травматизація, то воно швидко саме загоюється.

    А віднедавна медики ще й почали без показань робити конізацію – видалення частини шийки матки. Фактично це пошкодження органа, та ще й за немалі гроші. І це може призвести навіть до репродуктивної інвалідності.

    Те саме стосується і запалення яєчників, яке «діагностують» направо-наліво, а насправді це дуже рідкісне захворювання. У більшості випадків це звичайна некомпетентність лікарів. 70% болів унизу живота – не гінекологічного походження. Це може бути кишечник, сечовий міхур, м’язи.

    Генетична несумісність – вигадка

    Якщо взагалі говорити про якусь «несумісність подружжя», то мова може йти тільки про несумісність психологічну або сексуальну – ніякої іншої «несумісності» не існує.

    Алергічна реакція на сперму – надзвичайно рідкісне явище серед людей, але в діагнозі буде звучати слово «алергія», а не «несумісність». Якщо сімейна пара не може зачати потомство, це може бути безпліддя, яке вимагає правильної діагностики. Є різні види безпліддя або фактори безпліддя, а отже буде різний підхід до обстеження сімейної пари і лікування.

    «Генетична несумісність партнерів» – це чергова вигадка для нав’язування дорогого обстеження та лікування. Якщо у когось із партнерів уражені гени, тобто є зміни у вигляді мутацій, то такі зміни можуть бути пов’язані з проблемами зачаття і виношування потомства, проте це не є несумісністю. І не завжди професійно звучать рекомендації деяких лікарів проводити в таких випадках ЕКО, використовуючи той же статевий матеріал, або ж знайти сексуального партнера поза шлюбом з метою зачаття дитини.

    «Густа» кров

    Одним із найпоширеніших міфів стосовно вагітності став міф про «густу» кров, що призводить до зловживання вкрай серйозними і небезпечними препаратами – антикоагулянтами, наприклад, гепарином. Це підвищує ризик відшарування плаценти, виникнення кровотеч, зокрема маткових, смерті дитини й матері.
    Чому виник цей міф? Одна з причин – відсутність у лікарів знань про норми вагітності, зокрема зміни у крові. Практично всі результати аналізів досі порівнюють із результатами невагітних жінок.

    Друга причина – це результат нераціонального керування системою охорони здоров’я і створення занадто великої кількості непотрібних ставок лікарів, серед них гематологів. Покращення стану гематологічної служби не означає збільшення кількості лікарів-гематологів, бо якщо розглядати кількість таких лікарів на душу населення в країнах із передовою медициною, то вона буде значно нижчою від показників пострадянських країн.

    Політика створення видимості завантаженості лікарів – це частина показухи, що існує в охороні здоров’я та інших галузях людської діяльності в колишніх країнах СРСР уже не одне десятиліття. Тож комбінація «акушер-гінеколог + гематолог + генетик» – найчастіша, з якою стикаються не лише вагітні жінки, але й ті, що планують вагітність.

    Чому жінки бояться «густої» крові? Бо їм кажуть, що це спричинить утворення тромбів і вони втратять через це вагітність. Решту деталей шкоди «густої» крові зазвичай не згадують.

    Насправді вагітність – це стан, коли підвищення рівня цукру, жирних кислот і деяких факторів згортання крові є нормою, а отже кров стає «солодшою», «жирнішою» та «в’язкішою», що є невід’ємним процесом пристосування до вагітності і забезпечення плода, який росте, необхідною кількістю енергії та поживних речовин.

  • Після завершення вагітності, зокрема внаслідок аборту або пологів, коагулограма повертається в норму не одразу, а протягом двох місяців, у деяких жінок і довше.

    На підставі міфу про «густу» кров спостерігається зловживання таким діагнозом, як тромбофілія. Це зловживання також пов’язане з появою надмірно великої кількості ставок генетиків, підготовка яких досить неякісна. Крім того, направлення мало не всіх підряд жінок, вагітних чи тих, хто планує вагітність, на визначення деяких генів (генотипування), залучених до можливого виникнення тромбофілії, є комерційно вигідним тестом, що приносить великі прибутки лікувальному закладу чи лабораторії.

    Ризик тромбоутворення при вагітності зростає в 5-6 разів через застій крові в нижніх кінцівках, але ще більше – майже вдесятеро – після пологів. Малорухливість є фактором номер один, що спричинює утворення тромбів. Тому ліжковий режим при вагітності суворо не рекомендовано, за винятком рідкісних випадків, коли він справді потрібен. Жінки мають пам’ятати, що ліжковий режим не зберігає вагітність, як це вважали раніше.

    Гіпертонус

    Матка – м’язовий орган, тому, як і будь-які м’язи, вона має свій режим скорочень, який залежить від багатьох чинників і може спостерігатися як поза вагітністю, так і під час вагітності. Діагноз «гіпертонус» придуманий пострадянськими УЗД-лікарями і в акушерстві решти світу не існує, тому не потребує лікування, а тим більше стаціонарного, із застосуванням великої кількості препаратів, які теж давно не використовуються в сучасному акушерстві («Папаверин», «Но-шпа», «Вібуркол», вітамін Е, магнезія та інші).

    Резус-конфлікт

    У сучасному акушерстві немає такого поняття або діагнозу, як «резус-конфлікт» або «груповий конфлікт». Найгірше, що таким «діагнозом» залякують сімейну пару до такої міри, що вона відмовляється від зачаття дітей. Наявність різних груп крові, як і різних резус-факторів, – це нормальне явище в людському житті і не вважається ніяким конфліктом.

    Насправді, крім резус-фактора, існує більше 50 маркерів крові, які можуть бути причиною вироблення організмом матері антитіл. А резус-фактор батька майбутньої дитини тут взагалі ні до чого. Резус-конфлікт виникає між мамою і плодом. Однак завдяки антирезусній профілактиці, коли мамам вводять імуноглобуліни, значно знижується рівень утворення антитіл в крові дитини при наступній вагітності.

    І ще один важливий факт, про який мусять знати жінки: у всіх розвинених країнах світу не існує методів лікування резус-конфлікту, крім внутрішньоутробного переливання крові плоду. Це єдиний метод, що дозволяє врятувати вагітність, виносити і народити здорову дитину. У Києві є центр, де проводять цю процедуру, у світі існує близько 30 таких центрів. Всі інші види лікування є неефективними, застарілими і навіть небезпечними.

     Коронавірус не заважає вагітності

    У нас є багато доказів, що коронавірус не є аж настільки небезпечним для вагітності, як думалося спочатку. Він навіть менш небезпечний, ніж вірус грипу. Якщо пара перехворіла на коронавірус, повністю одужала, то не бачу проблеми, аби планувати вагітність. Вірус СOVID-19 не залишається в організмі на довгий час і абсолютно не шкодить репродуктивній системі.

     Безглузді аналізи

    Не дарма я називаю українських жінок «прогестероновою нацією». Такого колосального призначення гормону прогестерону немає ніде в світі. В Україні лікарі його призначають масово, адже мають за це винагороду. Прогестерон презентують як препарат, без якого жінка навіть не може завагітніти і виносити дитину.

    Аналіз на визначення рівня прогестерону є безглуздим, адже рівень прогестерону – це динамічний показник, який постійно змінюється. Доказовій медицині досі не відомі справжні норми прогестерону при вагітності. Тим не менше українські жінки проходять через повторну здачу крові багато разів, прогестерон шукають у вагінальних виділеннях, в слині – де тільки не шукають! Це колосальна відсталість, але вона приносить доходи лабораторіям, клінікам, лікарям.

    Схожа ситуація і з аналізами на TORCH-інфекції. У більшості країн світу TORCH-тестування вагітних жінок не проводять. За бажанням жінки можна робити цей аналіз, якщо вона працює у сфері високого рівня контакту з хворими людьми. Але важливий не аналіз, а знання свого імунологічного статусу щодо захворювань, яким можна запобігти.

    Не бачу сенсу витрачати реактиви і гроші, аби тестувати всіх підряд жінок заради того, щоб дізнатися імунологічний статус. До того ж, цей аналіз – недешевий, а наявність антитіл ще не свідчить про захворювання.

    Вірус Епштейна-Барра – безпечний

    У всьому світі вірус Епштейна-Барра вважається одним із найбезпечніших для вагітності, тому його не шукають ні у жінок, які планують вагітніти, ні у вагітних. Навіть первинне зараження вірусом не є небезпечним для майбутньої дитини і матері. Але в пострадянських країнах все навпаки.

    Вірусом Епштейна-Барра заражаються найчастіше в дитинстві, причому здебільшого все протікає безсимптомно. Дорослі теж заражаються, проте такий стан, як мононуклеоз, з’являється вкрай рідко і характеризується системним збільшенням лімфатичних вузлів. Лікування не існує! Вузли можуть бути збільшені тривалий період часу. А в крові після контакту завжди залишається позитивний рівень антитіл класу G.

    Все було б дуже просто, якби надмірно «розумні» імунологи не бачили в здорових людях ходячі гаманці. Мені морально важко бачити товсті папки обстеження імунної системи. І призначається лікування, від якого голова йде обертом і гаманець порожніє. Від лікування стає погано, але жінку переконують, що при такому діагнозі очікувати швидкого одужання не слід і це тільки початок.

    Шановні жінки, які планують вагітність і вагітні, вам насправді нема що робити в імунологів, якщо ви не ВІЛ-інфіковані. Треба зрозуміти, що в 99% випадків це комерція, що підготовка лікарів-імунологів не просто кульгає, але їм терміново потрібно вчитися заново за сучасними підручниками, статтями, на сучасних курсах, бо про імунітет і захисні системи людського організму вони знають часто менше, ніж пацієнтки.

    Наталя МОСТОВА

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!