Приватні перевізники хочуть, щоб в Івано-Франківську збільшили ціну за проїзд. На їхню думку, шість гривень – це буде оптимальний тариф. Виконком не спішить голосувати за це питання, хоча відповідний проект рішення вже підготували. Чому в місті можуть підняти ціну за проїзд та як це питання вирішують у Європі, дізнавався «Галицький кореспондент».

Основна причина – пільговики

На 15 березня заплановані громадські слухання стосовно підняття тарифу на проїзд. Згідно із проектом, проїзд має подорожчати з першого квітня. Такий крок перевізники пояснюють підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали, запасні частини, автомобільні шини, витрати на заробітну плату та інші витрати, пов’язані з експлуатацією пасажирського автотранспорту.

Проте перший заступник міського голови Івано-Франківська Микола Вітенко зазначає, що вони мусили розглянути звернення «Спілки перевізників Івано-Франківська». Але проголосувати за підняття цін, уникаючи належних процедурних моментів, виконком не може. Спочатку потрібно влаштувати громадські слухання. Паралельно місто має перевірити дані, на основі яких перевізники хочуть підвищення тарифу. І тільки після цього проект рішення можна винести на виконком. “Але говорити про те, що підвищення тарифу відбудеться, я вважаю, ще завчасно”, – каже Вітенко.

Є ще одна причина, чому перевізники хочуть новий тариф, – безкоштовний проїзд пільговиків. Цей аргумент не вказаний у проекті рішення, проте говорять підприємці про пільговиків багато.

Голова «Спілки перевізників Івано-Франківська» Олег Стахів наголошує, якщо б всі пасажири платили за проїзд, то тариф піднімати не треба було б. Або якби була якась компенсація. Мовляв, перевізникам не важливо, чи влада їм би віддавала кошти за проїзд, чи пільговикам компенсувала б потім «проїхані» гроші. «Просто за кожного пасажира повинні надходити відповідні кошти», – переконаний Стахів.

Він акцентує, що 27-й та 41-й маршрути стали комунальними саме тому, що кількість пільговиків там сягала 60%. Зараз йде мова, щоб 40-й маршрут віддати комунальникам.

Контракт є контракт

Як пояснює начальник управління транспорту та зв’язку Олег Ганчак, перевізникам не компенсують проїзд пільговиків, бо це прописано у договорі. Пільгові категорії мають їздити безкоштовно, без будь-якої компенсації. Олег Стахів підтверджує, що є такий контракт, але наголошує, що договір можна переглядати. «Насправді влада прикривається тим, що немає коштів на це. Але на нові комунальні автобуси, бачите, гроші є», – нарікає Стахів.

Попри все, голова спілки вірить, що питання з пільговиками буде актуальне до 2020 року, поки офіційно не запрацює електронний квиток. Як тільки запровадять цю систему, приватники також зможуть обладнати маршрутки валідаторами. Саме тоді можна буде побачити точну цифру пільговиків і вимагати компенсацію за це. «Буде чітка, прозора схема», – зазначає Олег Стахів.

За словами директора комунального підприємства «Електроавтотранс» Віталія Голутяка, електронний квиток справді може частково вирішити проблему приватників в Івано-Франківську. Тому міській владі треба розуміти: після впровадження системи всі будуть мати право на відшкодування, звичайно, якщо у договорі не напишуть щось інше.

Заступник мера Микола Вітенко підтверджує, що незабаром вони розмовлятимуть з приватниками на цю тему. Мовляв, якщо ті справді погодяться на встановлення валідаторів у своєму транспорті, то місто розглядатиме можливість відшкодування коштів за пільговиків.

Практика Європи

Крім того, директор КП «Електроавтотранс» підкреслює, що, згідно з законом, пенсіонери за віком не обов’язково є пільговиками і перевізники не зобов’язані возити їх безкоштовно.  Тому планується, що після впровадження в нашому місті електронного квитка пенсіонери, які не проживають на території, що підпорядкована Івано-Франківській міській раді, будуть змушені платити. Також Голутяк пригадує, що в нас існує програма монетизації пільг, правда, вона лише задекларована, але ще не реалізована. Проте це європейська практика, яку започаткували в Україні.

Чоловік наголошує, щодо пільговиків в Україні є декілька нюансів. Перший – недосконале законодавство. Бо навіть після прийняття закону про електронний квиток не вирішується питання пільговиків. Є затверджений перелік пільгових категорій, але орган місцевого самоврядування все одно може розширити його. Ключове питання у Європі – не буває нічого безкоштовного, в тому числі перевезення пільговиків. За це все одно хтось платить. «Тому я розумію приватних перевізників, вони не можуть возити будь-кого безкоштовно. Заплатити має або пасажир, або той, хто дав право пільговику їздити», – наголошує посадовець.

Якраз під час останньої поїздки у Варшаву Віталій Голутяк сказав там, що в Івано-Франківську близько 100 тисяч осіб – пільговики. Виявилось, що у Європі такого немає. Та й проблема ця у ЄС не так гостро стоїть, адже у них інша система оплати проїзду та перевезень. Пан Віталій каже, що у Європі є окремі підприємства, які відповідають за збір коштів з пасажирів. І саме це підприємство платить перевізникам за виконану роботу. «Якщо у Варшаві тариф на проїзд сягає 4,40 злотих, літр пального – десь 5 злотих, пільговиків уп’ятеро менше, а ще окреме підприємство платить перевізникам додаткових 10 злотих за один проїханий кілометр, то зрозуміло, що їм байдуже, кого вони возять», – пояснює Голутяк.

Людмила ОЛЕНЮК