24-річна коломиянка Людмила Захарук ще в дитинстві почала займатися бісероплетінням.  Робила вона це унікальним способом – на саморобному станку. Завдяки цьому Людмила навіть встановила рекорд України.

Ця жінка – дуже творча людина. Ще 10-річною дівчинкою вона захопилася виробами з бісеру, але тривалий час її мало хто в цьому підтримував. Однокласники та друзі навіть сміялись із хобі дівчини. Їй здавалось, якби вона почала пити та курити, це сприймалося б краще.

«Окрім мами та дідуся, мені ніхто не допомагав. А от вони вірили у мене. Наша сім’я не була заможною, але мама старалась, аби завжди було за що купити бісер, нитки, дротики. А дідусь мені сам зробив станок для ткання», – розповідає Людмила.

Спершу коломиянка плела різні квіти для себе та друзів. Згодом почала створювати образи. При цьому працювала вона не за готовими схемами, а на дідусевому станку.

Ідея зіткати рушник, через який Людмила стала відомою, прийшла до дівчини ще у школі. Тоді вона й виткала першу його частину. З нею поїхала на виставку і взяла перше місце.

«Взагалі у шкільні роки я часто привозила перші місця з виставок та конкурсів. З рушником я також перемогла. Коли побачили його, мені запропонували поїхати на обласний конкурс, а потім на всеукраїнський – у Київ», – пригадує Людмила Захарук.

Ця робота так її захопила, що вона взялася робити другу частину рушника. Ткала дівчина днями й ночами, оскільки треба було впоратись за місяць. Результат не змусив себе чекати – на обласному конкурсі Людмила отримала перше місце. Далі дівчині запропонували презентувати свою роботу в столиці, але пояснили, що поїздку їй доведеться оплатити самостійно. На жаль, Людмилі довелось від цієї ідеї відмовитись.

З часом вона не закинула свого захоплення. Ткала на станку ікони, портрет Шевченка. Так Людмила стала наймолодшою майстринею з бісероплетіння у Коломийському районі. Її кликали на різні фестивалі. У 2013 році міська влада запропонувала їй організувати персональну виставку. Дівчина погодилась. Після цього з’явилася пропозиція подати рушник на рекорд України. Людмила охоче згодилася, заявку мали надіслати її представники. Але декілька років вона чула одні відмовки. У 2016 році коломиянка сама взялася за цю справу. 

«Тоді у Коломиї саме встановлювали рекорд із найчисленнішого танцювання коломийки. Я підійшла до представників від Книги рекордів, показала свій рушник та запитала, чи він чогось вартує. Мені сказали, що треба подати заявку і тоді мою роботу оцінять», – згадує Людмила.

Того ж року, на День міста, Людмилі Захарук повідомили, що вона стала рекордсменкою України. Її рушник визнали унікальним, адже він – один-єдиний витканий на станку. Його довжина – 3,5 метра, а вага – 3 кілограми.

«Зроблений він тільки з двох матеріалів: бісеру і нитки, більше нічого. Дехто каже, що він просто вишитий. Але це не так, він витканий. Цей рушник – це була моя мрія. Зараз він висить у мене вдома на стіні. Його хотіли забрати у музей, навіть викупити хотіли, та я не дала», – каже коломиянка.

Після встановлення рекорду життя Людмили змінилось, вона повірила в себе. Будь-які насмішки в її сторону закінчились.

Від 10 років улюблену справу дівчина залишала тільки раз – коли поїхала на навчання у Тернопіль. Там вона просто не мала багато вільного часу. Та вже невдовзі Людмила повернулась до свого хобі – почала створювати картини і навіть робити з бісеру великодні писанки.

Зараз станок, на якому Людмила ткала, у неї вдома, у Коломиї. Ним дівчина користується нечасто, оскільки працює в Тернопільському педагогічному університеті. Але бісероплетіння коломиянка все одно не закидає. Іноді навіть на роботу із собою бере бісер, щоб попрацювати у вільний час. Наприклад, нещодавно вона зробила картину пам’яті Небесної сотні. Ткала її не за схемою, а просто з малюнка.

Із бісероплетінням Людмила Захарук мріє пов’язати все своє життя. Вона дуже хоче відкрити власний гурток, на якому буде навчати людей творити картини з бісеру.

Людмила ОЛЕНЮК