Оцінка стану здоров’я людини часто починається з виконання базових лабораторних аналізів, які відображають найменші зміни у роботі внутрішніх систем. Якщо у результатах загального аналізу крові виявляється вихід білих кров’яних тілець за межі норми у бік збільшення, діагностується лейкоцитоз, який свідчить про активну реакцію імунної системи на певний внутрішній або зовнішній подразник. Втрачати пильність під час отримання таких результатів не варто, адже даний стан вимагає уважного аналізу та пошуку першопричини.

Що таке лейкоцитоз

Лейкоцити – це група білих кров’яних клітин, які виконують головну захисну функцію в організмі людини. Вони відповідають за розпізнавання, знешкодження та виведення чужорідних агентів, таких як бактерії, віруси, грибки, а також за утилізацію власних пошкоджених чи видозмінених клітин. Нормальний рівень лейкоцитів у дорослої людини коливається у межах 4,0-9,0×10⁹/л.

Стан, за якого кількість білих тілець у крові перевищує верхню межу норми, називається лейкоцитозом. Важливо розуміти, що це не самостійне захворювання, а універсальний лабораторний маркер, який вказує на наявність запального, інфекційного чи іншого фізіологічного або патологічного процесу в організмі.

Основні причини

Причини підвищення рівня білих кров’яних тілець надзвичайно різноманітні. Основними патологічними чинниками є:

1. Бактеріальні та вірусні інфекції: пневмонія, бронхіт, ангіна, пієлонефрит, апендицит, менінгіт та інші гострі запальні процеси.
2. Гнійно-запальні захворювання: абсцеси, флегмони, фурункульоз, гнійні рани.
3. Алергічні реакції: бронхіальна астма, кропив’янка, сироваткова хвороба (супроводжуються еозинофілією).
4. Травми та пошкодження тканин: обширні опіки, переломи, обширні хірургічні втручання, інфаркт міокарда.
5. Прийом деяких лікарських препаратів: кортикостероїдів, літію, деяких знеболювальних засобів.
6. Аутоімунні та системні захворювання: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, хвороба Крона.
7. Захворювання системи кровотворення: гострі та хронічні лейкози, мієлопроліферативні патології.

Які обстеження можуть знадобитися

Для з’ясування точної причини зміни складу крові лікар призначає комплексне діагностичне обстеження, яке включає:

1. Повторний загальний аналіз крові: для підтвердження результатів і виключення лабораторної помилки.
2. Підрахунок лейкоцитарної формули: оцінка відсоткового співвідношення різних типів лейкоцитів (нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, еозинофілів, базофілів), що дає змогу диференціювати бактеріальну інфекцію від вірусної чи алергічної.
3. Біохімічний аналіз крові та маркери запалення: визначення рівня C-реактивного білка, прокальцитоніну, ревмопроб, фібриногену.
4. Загальний аналіз сечі: для виключення патології сечовидільної системи.
5. Інструментальна діагностика: рентгенографія органів грудної клітки, УЗД органів черевної порожнини та малого таза, КТ або МРТ за показаннями.

До якого лікаря звернутися

Після отримання результатів аналізу зі зміненими показниками слід звернутися до сімейного лікаря або терапевта. Спеціаліст проведе первинний огляд, збере анамнез і призначить базове обстеження.

Залежно від виявленої проблеми пацієнт може бути направлений до профільних фахівців:

1. Інфекціоніста – за підозри на гострі або хронічні інфекційні хвороби.
2. Алерголога або імунолога – у разі алергічних або аутоімунних процесів.
3. Гематолога – за підозри на захворювання системи кровотворення або за суттєвого безпідставного зростання рівня клітин.
4. Хірурга – за виявлення гострих гнійних процесів чи патологій черевної порожнини.

Збільшення кількості лейкоцитів – це важливий сигнальний механізм імунної системи, який сповіщає про необхідність звернути увагу на власний організм. У жодному разі не варто займатися самолікуванням або безконтрольно приймати антибіотики. Своєчасне звернення до лікаря допоможе швидко встановити правильний діагноз та пройти ефективний курс терапії.

 

 

 

реклама