Зустрінуть двох Героїв - Романа Корвацького та Романа Думінкевича.
Сьогодні, 6 серпня, Калуська громада зустрічає двох полеглих військових, про це повідомив міський голова Калуша Андрій Найда, передає "Галицький кореспондент".
О 18:00 траурний кортеж, що буде супроводжувати захисників, вирушить з Калуської ЦРЛ і рухатиметься вулицями міста за маршрутом:
Івано-Франківська;
Смольського;
Тичини;
Сосюри, 2;
Івано-Франківська;
Бандери;
Грушевського;
Винниченка;
просп. Лесі Українки;
Б. Хмельницького;
Будівельників;
Коновальця, 3;
Тихого;
Б. Хмельницького;
Героїв України;
Євшана;
Європейська;
п/к «Мінерал».
Парастас відбудеться о 18:30.
Чин похорону Романа Корвацького розпочнеться завтра, 7 серпня, о 10:00 від п/к «Мінерал». Відправа пройде в УГКЦ Архистратига Михаїла, поховають воїна на Алеї Слави міського кладовища.
Завтра, 7 серпня, о 14:00 від Калуської ЦРЛ формується траурна колона, що супроводжуватиме тіло загиблого Героя Романа Думінкевича для поховання до с. Студінки.
Чин похорону розпочнеться о 14:30 за адресою: вул. Лесі Українки, 19, с. Студінка. Відправа пройде в церкві УКГЦ Успіння Пресвятої Богородиці, поховають бійця Романа Думінкевича на кладовищі рідного села.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні