На гастролях у Києві Франківський драмтеатр представив виставу «Маруся Чурай» за романом у віршах Ліни Костенко. Особливою подією гастролей стала зустріч творчої команди з легендарною українською поетесою, пише Галицький кореспондент з посиланням на театр.

На зустрічі були присутні режисер-постановник і керівник театру Ростислав Держипільський, акторка та співачка Наталія Половинка, інші учасники вистави, а також видавець Іван Малкович, письменник Сергій Жадан, музикант Святослав Вакарчук, кінокритик Сергій Тримбач, редактори та журналісти. Захід організувала Фундація Ліни Костенко з нагоди київського показу постановки.

 «Знаєте, як мені прийшла думка поставити Марусю Чурай? – запитує режисер Ростислав Держипільський. – Це було в Хорватії. Ми були там з родиною, і я спочатку хотів ставити Шевченка. Йшов по примор’ю, думав. Почав падати дощ, піднявся вітер. Я приходжу десь через півтори години в дім, де ми тоді жили, і весь тремчу, а дружина каже – ну що, ти щось придумав про Шевченка? Я відповідаю: ні, мені море принесло Ліну Костенко і «Марусю Чурай». А потім злякався, бо подумав, що негідний такої висоти. І все відклав. І через півтора року, знов на морі, мені ніби голос якийсь сказав: «Як не поставиш «Марусю Чурай», то тобі кінець». І все, я зрозумів, що мушу. І тоді почали збиратися достойні люди, найкращі актори, з якими ми зробили спектакль. І це була фантастика – зовіть собі як хочете, але така фантастика сталася».

Нагадаємо, за роман у віршах «Маруся Чурай» Ліна Костенко отримала Шевченківську премію у 1987 році. Вперше він був виданий у 1979 році, а завершений за кілька років перед тим – радянська влада всіляко блокувала вихід книжки з друку. Але коли роман був опублікований, він став текстом, який перевернув життя.

Під час спілкування з Ліною Костенко митці обговорили історію створення постановки, сміливість сучасної театральної інтерпретації класичного твору, а також те, як саме актори проживають свої ролі та відчувають героїв поетеси в контексті сьогодення. Учасники зазначили, що сьогодні слова Ліни Костенко про свободу, гідність та незламність звучать особливо гостро та актуально.