Написав донос на донощика

  • У 30-40-х рр. ХХ ст. Західна Україна опинилася під ярмом двох тоталітарних держав – більшовицького СРСР і нацистської Німеччини. Обидва політичні режими задля утримання влади на окупованих територіях активно застосовували репресивні заходи і формували масштабну агентурну мережу.

    В умовах окупації люди змушені були писати один на одного доноси, але рано чи пізно їх недобра діяльність ставала відомою і відповідним чином оцінювалася. Подібна доля чекала робітника калійного комбінату в м. Калуші Данила Михайловича Мандрика. Гестапівці в 1942 р. звинуватили працівника комбінату в тому, що він агент НКВС, і розстріляли.

    Про цей факт стає відомо з кримінальної справи Андрія Імануїловича Томашевського, 1901 р.н., уродженця м. Городище Ходорівського району Дрогобицької області. 22 квітня 1947 р. він був засуджений за статтею 54-1а КК УРСР до 10 років позбавлення волі з поразкою в правах на 3 роки та конфіскацією майна.

    Довідка про агента Харківського
    Довідка про агента Харківського

    Андрія Томашевського було звинувачено в тому, що саме через його покази Мандрик був розстріляний нацистами. Натомість Томашевський переконував радянські органи правосуддя, що на Мандрика доносили німцям через особисті кривди пани Штраус, Харківська і Кордзель, а він лише підтвердив їх покази. Так, п. Харківська була ображена на агента НКВС (довідка в кримінальній справі підтверджує, що п. Мандрик був завербований спецслужбою 3 вересня 1940 р. під псевдо Харківський), так як під час арешту свого чоловіка передавала через Мандрика передачі у в’язницю, а останній їх присвоював. У свою чергу, Кордзель був арештований совітами через донос Мандрика. Натомість А.Томашевський був ображений на агента НКВС, бо той на початку 1941 р. розказував спецслужбам, що «я пишу якийсь лист в Німеччину Гітлеру, але ніякого листа в той час я не писав, бо не знав адреси проживання Гітлера і німецької мови».

    23 серпня 1947 р., через кілька місяців після суду, Андрій Томашевський помер в радянських концтаборах, а постановою Івано-Франківського обласного суду від 10 лютого 1995 р. його дії перекваліфікували на ст. 54-3 КК УРСР і зменшили строк ув’язнення до 4-х років позбавлення волі. Отже, за іронією долі агент Харківський був розстріляний через доноси власних жертв, а його кривдники понесли покарання вже від радянської карально-репресивної системи.

     

    Сергій АДАМОВИЧ, Роман КОБИЛЬНИК

    * «Галицький кореспондент» спільно з ГО «Поступовий гурт франківців» продовжує проект «Нереабілітована пам’ять», у якому на основі архівних документів розповідає історії прикарпатців, які, виборюючи незалежність України, стали жертвами радянського терору і мають право на належну шану від держави.

  • Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!