Чоловік публічно виправдовував збройну агресію РФ та звеличував російську владу.
Про це інформують на сторінці пресслужби Івано-Франківської обласної прокуратури.
За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Івано-Франківської обласної прокуратури суд визнав винним місцевого жителя у поширенні матеріалів з виправдовуванням, визнанням правомірною, запереченням збройної агресії РФ проти України (ч. 3 ст. 436-2 КК України).
Прокурори в суді довели, що 63-річний уродженець Республіки Казахстан, який тривалий час проживає в Івано-Франківську, з початку повномасштабного вторгнення поширював у соцмережі антиукраїнські дописи та підтримував окупантів.
Війська загарбників називав визволителями, а захоплені українські міста – звільненими від нацизму.
У суді обвинувачений свою вину не визнав, але вона повністю доведена зібраними доказами.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Розповідати про війну вголос іноді страшніше, ніж мовчати. Та ще страшніше – вдавати, що нічого не відбувається. Писати про своє життя у війні – це не про те, що я хочу пожалітися. Це про свідчення того, що відбувається з нами сьогодні. Мовчати чи писати Коли я вперше писала про наш з чоловіком особистий досвід життя
Якщо ви, як і я, не дуже тямите у мистецтві, то малярство на склі швидше за все у вас асоціюватиметься з традицією іконопису на склі, бо такі ікони ви точно бачили. Є в них щось таке особливе та неповторне. Як зазначила Ніна Поліщук, «гуцульські, покутські, буковинські та подільські ікони на склі створили цілком унікальну нішу
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного