20 серпня о 14:00 в Івано-Франківському краєзнавчому музеї відбудеться відкриття нової експозиції «Сакральне Сучасне. Карпати».

Подія проходить у межах довготривалої мистецької програми кураторського тандему Яреми Стецика та Валерія Твердохліба, яка діє на базі музею, об'єднуючи науковців, реставраторів, сучасних художників та громадських активістів. Нова експозиція сформована навколо філософської матриці отця-митрата Івана Рибарука: «Мова – Віра – Культурна традиція – Історична пам’ять». Проєкт досліджує перетин двох систем — автентичної гірської культури Карпат із її традиційним укладом та сучасного урбаністичного середовища, яке шукає нові форми осмислення сакральної спадщини. Експозиційний простір структуровано навколо двох взаємодоповнювальних залів: «Намолене Небо» і «Kryla» та «Нові пілігрими».

Осердя колекції — сакральні артефакти проєкту «Врятуймо скарби разом!»:

·      Ікона «Деісус» XVIII століття з церкви Святої Параскеви в селі Космач (пам'ятка зафіксована у фільмі Сергія Параджанова «Тіні забутих предків»).

·      Коронована ікона XVII століття «Богородиця з намистом», що поєднує візантійський канон із традиційною галицькою естетикою.

·      Придорожній хрест-розп’яття XIX століття з колекції Університету Короля Данила з Коломийщини.

·      Поліхромний гуцульський свічник-трійця, який уособлює традицію родинної молитви.

Просторова інсталяція «Намолене Небо» і «Kryla»:

Центральним об'єктом залу стала конструкція з понад 150 старовинних дерев'яних ґонтин, знятих під час реставрації з покрівлі пам'ятки ЮНЕСКО — Струківської церкви XVI століття в селищі Ясіня та ще шести старовинних церков. Завдяки ініціативі Ігоря Іванківа збережений матеріал став основою для творів сучасних художників з усієї України в межах благодійного проєкту «Kryla Karpaty». Частина цієї збірки розписаних ґонтин нині зберігається у фондах Манявського скиту й була спеціально надана обителлю для експонування на виставці. 

Простір рефлексії та документалістики «Нові пілігрими»:

·      Пам'ять Криворівні та Іван Франко: експонується камерний портрет письменника роботи маляра Івана Омеляновича як свідчення ролі Франка у відкритті культурного феномену Гуцульщини.

·      Спадщина Параски Плитки-Горицвіт: автентичні фотографії з віднайденого в 2015 році архіву мисткині, її наївний живопис, витинанки та рукописні книги.

·      Сучасний авторський погляд: карпатські краєвиди художника Яреми Стецика із кириличними текстовими структурами, серія витинанок Надії Бабій «І Слово стало Тілом» (за мотивами гуцульських свічників-трійць), а також документальний фільм Миколи Княжицького «Унікальні дерев'яні церкви Верховинщини».