Президент США Дональд Трамп фактично відмовляється від жорстких санкцій проти Росії, оскільки прагне стабілізувати світовий енергетичний ринок на тлі війни з Іраном.

 

Водночас Москва намагається просунути домовленості, які передбачають поступове зняття санкцій і розширення економічної співпраці зі США. Про це сказав аналітик Вадим Денисенко.

 

За його оцінкою, США опинилися у складній ситуації через проблеми з постачанням нафти з країн Перської затоки. Якщо одночасно обмежити й російський нафтовий експорт, це може призвести до різкого зростання цін на енергоносії та спровокувати світову економічну кризу. Саме тому частина оточення Трампа розглядає зближення з Росією як один зі способів виходу із ситуації.

 

Росія пропонує США економічну співпрацю в обмін на послаблення санкцій

 

Денисенко стверджує, що ще близько року тому спецпредставник Кремля Кирило Дмитрієв пропонував Вашингтону модель співпраці, за якої американські компанії могли б стати посередниками в торгівлі російськими товарами, які перебувають під санкціями.

 

За цією схемою, санкції проти Росії поступово скасовувалися б не лише США, а й Європейським Союзом. Натомість європейські країни отримали б американські гарантії безпеки та запевнення, що Росія найближчим часом не нападатиме.

 

На думку аналітика, нинішні кроки Вашингтона можуть свідчити про повернення до цієї моделі. Водночас європейські країни поки не погоджуються на запропонований сценарій.

 

Денисенко також припускає, що Росія може посилювати гібридний тиск на європейські держави та продовжувати удари по українських підприємствах із європейськими інвестиціями, щоб впливати на позицію Заходу.

 

Чому важливі найближчі місяці

 

За оцінкою Денисенка, Росія та США мають різні часові орієнтири для реалізації своїх планів.

 

Для Вашингтона важливими є вибори 3 листопада та початок роботи нового складу Сенату й Палати представників Конгресу США в січні 2027 року. Аналітик вважає, що до цього часу Трамп намагатиметься просувати певний варіант мирної угоди.

 

Росія, своєю чергою, розраховує на політичні зміни в Європі, зокрема на президентські вибори у Франції в березні 2027 року. За словами Денисенка, у Кремлі сподіваються, що перемога Марін Ле Пен послабить коаліцію європейських країн, які підтримують Україну.

 

Аналітик зауважує, що Європа наразі не має чіткого альтернативного плану дій і значною мірою очікує на результати виборів, хоча її можливості тиснути на Росію та США обмежені.

 

Денисенко закликає Україну готувати власний план дій

 

Окремо аналітик звернув увагу на можливі мотиви Ілона Маска, пов’язані зі співпрацею США та Росії в космічній галузі й атомній енергетиці. Він припустив, що технологічні інтереси Маска можуть бути одним із чинників, які впливають на його позицію. Водночас ці припущення не є підтвердженими фактами.

 

Головною загрозою для України Денисенко вважає відсутність достатньо сильних союзників, здатних протистояти можливому зближенню Вашингтона й Москви.

 

Він закликав українську владу створити групу експертів, яка проаналізувала б можливі сценарії розвитку подій і підготувала варіанти реагування.

 

На думку аналітика, Україна не повинна обмежуватися реакцією на рішення інших держав, а має розробити власну стратегію на найближчі місяці. Водночас Денисенко наголосив, що його оцінки є власною версією розвитку подій і можуть не справдитися.