Горе. Невже воно не всенародне?

Віра в життя перемагає – донбасівці повертаються додому. Та це далеко-далеко не всі, хто в останні серпневі дні збільшував черги на тому ж пункті пропуску Зайцеве. Тут і зараз дуже багато осіб, які, як ми вже писали, живуть за принципом: їмо з долоні України, та кохаємо сусіда. Вони перетинають лінію розмежування, закуповують недорогі, порівняно з російськими, українські харчі і того ж дня повертаються в свою «молоду республіку». А наша доросла країна, як мати невдячних дітей, гірко зітхає: мовляв, це ж наші громадяни, з часом вони все зрозуміють. Докладніше >>