Виготовляти бартки він навчився від дідуся. Понад 20 років Назарій Габорак зі села Брустури Космацької громади, що на Івано-Франківщині, займається мосяжництвом. Як Назарій Габорак продовжує родинну справу, аби зберегти давні гуцульські традиції, пише “Суспільне”. Родинна справа Назарія Габорака Назарій Габорак не може підрахувати, скільки барток змайстрував за життя. У домашній колекції має зо два десятки Докладніше >>
Україна має доволі непросту й цікаву історію. Її унікальні звичаї, здобутки творчих людей і неповторна культура заслуговують чималої уваги. Саме тому “Галицький кореспондент” продовжує ділитися цікавими та маловідомими фактами про нашу країну. А ви знали, який гуцульський музичний інструмент вважають суто чоловічим? Мова про трембіту. Він – суто чоловічий, бо грати на ньому вкрай важко. Колись Докладніше >>
Жіноча душа тяжіє до прикрас. Чи то делікатні сережки, ніжні пацьорки, оригінальні віночки, чи вишукані намиста. Останніми роками в Україні відчутний сплеск всього автентичного і прекрасну половину людства все більше починають цікавити згарди, дукати, силянки й гердани. Їх у своїй скриньці мріє мати чи не кожна українка. Про свою любов до згарди і чому саме Докладніше >>
«В своїй хаті, там де всі люди свої ми пирвемо за свій кавальчик землі…» – це слова із нової пісні Фіїнки. Напевне вони нині відгукуються в серці кожного українця. Пісню наживо можна буде почути на концерті в рамках туру «ГУЦУЛІЯ РУЛИТ» Івано-Франківськ / 17 лютого о 19:00. «Арена центр». Квитки: https://ivanofrankovsk.karabas.com/ua/fiinka-guculiya-rulit-1/order/ Як розповідає FIЇNKA, вона Докладніше >>
«Не мала» – це вж четверта пісня гурту “Трушні гуцули”. Вони називають її піснею-протестом молодої дівчини, яка відмовляється жити за умовностями та стереотипами суспільства. Вона прагне вільного вибору. Вона хоче бути собою. Протест, який оживає у новій пісні T.HUTSULS «Не мала», добре знайомий кожній дівчині-підлітку, яка не хоче, щоб інші диктували їй, як жити, і Докладніше >>
У Косівському районі, в селі Космач будують музейний комплекс під назвою «Бутинар». В цьому місці можна буде ознайомитися із забутими ремеслами Гуцульщини, побутом, звичаями та традиціями горян, пише “НТК”. “Бутинар – це забута професія, яка вже канула у віки і є синонімом слова “лісоруб”. У складі цього комплексу – колиба, яка показуватиме бутинарське життя, гуцульска Докладніше >>
Туристів запрошують у гастрономічний тур продуктів географічного зазначення, зокрема, йдеться про Гуцульську овечу бриндзю та Гуцульську коров’ячу бриндзу. Проєкт “Гуцульські сирні плаї” прокладає мережу туристичних маршрутів на Прикарпатті, яка розповідатиме про столітні гуцульські традиції сироваріння, вівчарства та скотарства, пише “Еспресо”. Читайте також: Івано-Франківська ОДА витратить 100 тисяч грантових коштів на блогерів Маршрут об’єднує близько 15 Докладніше >>
У музеї «Гуцульщина», що на Верховинщині, зберігається понад тисячу експонатів. Серед них: давні столярні інструменти, верстати для виготовлення одягу та навіть мініатюрні макети гуцульської хати-ґражди. Музей “Гуцульщина” розмістився у трьох просторих кімнатах Яблуницького народного дому. З любов’ю до давнього розповідає про унікальність експонатів завідувачка музею Валентина Кубайчук. Вона запевняє: тут можна відчути подих давнини. Унікальними є Докладніше >>
Жителів і гостей м. Яремче на День міста, 24-25 липня, чекає безліч розваг, а головною подією стане Гуцульський карнавал. У минулому році через карантинні обмеження святкування не було, тому в цьому році свято пройде з розмахом, розповів керівник відділу туризму та інвестиційної політики Яремчанської міської ради Петро Бабчук, пише Матриця Свободи. «Ми два роки через Докладніше >>
Вчора, 3 травня, померла відома жителька Космача Дарія Садов’як-Боб’як. Про це повідомив Дмитро Пожоджук – колишній селищний голоса Космача, відомий митець та етнограф. “Космач попрощався з Дарією Садов’як-Боб’як. Це була славна гуцулка в Космачі, співала в церковному хорі, обиралася депутатом сільської ради, членом виконкому, брала активну участь в громадському житті села, сотням старших людей робила Докладніше >>
Вогники, кукуци, хапанки або живники – це назва однієї гуцульської традиції, яка має столітню основу. Щорічно дітвора в селах Косівщини у чистий четвер, напередодні Великодня, ходить від хати до хати. Там їх обдаровують різноманітними смаколиками, пише НТК. Дитина заходить до оселі зі словами – “Вогники прийшли”, а господар простягає подарунок зі словами – “Най Бог Докладніше >>
Волонтери з Верховинщини, що на Прикарпатті, будують на Донбасі каплички у гуцульському стилі. 20-го квітня молитовні встановлюють у селищах Воронове і Біловодськ, що на Луганщині. Про це Суспільному Карпати повідомив журналіст, редактор журналу “Гуцульщина” Роман Клим. За його словами, волонтери — із гірського села Криворівня. “Село Криворівня – це осередок духовності та збереження традицій. Церква тут не Докладніше >>
З вікна його майстерні весь Космач, як на долоні. У такій атмосфері творити завжди хочеться. «Коли годен, тоді і працюю», – сміється 76-літній Юрій Поляк. Але насправді він цілими днями тут. Найкраще працюється взимку, бо коли хати менше всякої роботи. Вже багато років чоловік шиє гуцульський одяг: кептарі, сардаки, крисані, холошні, постоли… Таких майстрів в Докладніше >>
Сім з половиною тисяч гуцульських діалектних слів, майже 20 років досліджень, тисячі опрацьованих творів, численні експедиції у гори до гуцулів… Недавно науковці ПНУ ім. В. Стефаника презентували другий том унікального словника, який не має аналогів ні в Україні, ні у слов’янському світі загалом. Бабздеря, джемора, гунцвот, гаріга, фрашки, презус, сокотити, прилипачко, фаріон, фудульний… Аж Докладніше >>
Карпатське село Прокурава неподалік Косова — центр гуцульського ложкарства, одного з найдавніших ремесел і частини обрядової культури гуцулів. Покоління місцевих майстрів здавна робили дерев’яні ложки і з того жили. У роду ложкаря Романа Гуцуляка майстрів не було, втім він, аби продовжити місцеву традицію, опанував ремесло самотужки. Відтоді Роман відмовився від поїздок на заробітки за кордон. Докладніше >>
Гуцульська коляда Верховинщини стане нематеріальним надбанням культурної спадщини ЮНЕСКО. Про це розповів настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України, що в Криворівні на Івано-Франківщині, отець Іван Рибарук, пише “Суспільне.Карпати”. “Зараз стоїть питання, щоб внести її до всесвітнього надбання ЮНЕСКО. Бо минулого року таким надбанням стала косівська кераміка. Тому це вже говорить про себе. Я Докладніше >>
Приїхати до Верховини уже 5 років поспіль приваблює туристів музей гуцульської магії. У дерев’яній хатині під лісом зібрали наймістичніші атрибути карпатських мольфарів. Тамтешні переконують, що скарби гуцульської культури справді мають магічну силу. “Музей ми відкрили п’ять років тому, і щодня його відвідують сотні туристів. Ідея виникла дуже давно, і багато років збиралися документи та експонати. Докладніше >>
Бойову техніку “Хорс” із танцювальними елементами та гуцульським топірцем започаткували у Верховині. Засновник Руслан Трач впродовж двадцяти років вивчає культуру Гуцульщини, інформує НТК. У новому виді боїв вирішив використати прийоми опришків. Під час навчання техніки зустрічався з різними майстрами бойових мистецтв. “В дорослому віці, коли я після навчання повернувся у Верховину і почав працювати в Докладніше >>
Сьогодні, 14 липня, жителі Верховинського району з трембітами та в гуцульських одностроях відкрили виїзну сесію Верховинської районної ради. Відбулася вона в Києві, під стінами ВРУ. Таким чином гуцули провели своєрідну акцію протесту проти знищення Верховинського району. “Верховинський район хоче бути окремою адміністративною одиницею. Люди переживають, кажуть, що їхати до Косова їм далеко, оскільки гірські райони Докладніше >>
14 липня 2020 року о 10:00 год в Києві на площі біля Верховної Ради України Верховинська районна рада спільно з громадськістю проведе виїзну сесію, на якій буде розглянуто питання щодо збереження Верховинського району як окремої адміністративно-територіальної одиниці. Про це повідомив у соцемережі голова Верховинської районної ради Іван Шкіндюк. Верховинці проведуть мирну акцію, всі учасники будуть одягнуті Докладніше >>
Деркачова Ольга
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Палій Юлія
Коли Вові в роті охорони сказали, що їх будуть забирати в Черкаси для формування нового батальйону, то я попросила, щоб він навчив мене працювати мотокосою та бензопилою. Ми завжди все робили разом Кілька років тому ми вирішили зайнятися господарством. Розвели кролів, нутрій, качок-шипунів. Ну, й звісно, свині, кури. Це шалений обсяг роботи, але нас то
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного