Мало кому з сучасників, окрім вузького кола мистецтвознавців, відомо про існування фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові (сучасна назва с. Підлісся Тисменицького району), вироби якої у першій половині ХХ ст. мали велику популярність та були відомі у цілій Європі. Ми з вами зітремо порох забуття з цієї сторінки нашої історії та помандруємо у світ фаянсових виробів, розкриємо особливості технологічного процесу та виробничої діяльності фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові. Докладніше >>
Внаслідок Листопадового зриву 1 листопада 1918 року влада у Східній Галичині перейшла до Української Національної Ради, яка проголосила відновлення Української державності на етнічних українських землях, що входили до складу колишньої Австро-Угорської монархії. Відразу ж розпочалися бої за Львів, столицю майбутньої держави, які переросли в українсько-польську війну за Східну Галичину. Докладніше >>
11 листопада минає 100 років від завершення Першої світової, або, як тоді казали, «великої» війни. У її жорнах загинуло понад 10 мільйонів солдатів та офіцерів, від 7 до 12 мільйонів мирних мешканців, а голод та епідемії, спричинені нею, забрали ще понад 12 мільйонів осіб. Поранень у війні зазнало понад 10 мільйонів людей. Докладніше >>
У видавництві «Місто НВ» побачила світ нова книга відомого прикарпатського краєзнавця, письменника-публіциста Василя Романюка «Пластунам, що не зламали своїх присяг». Вона присвячена історії розвитку національної скаутської організації «Пласт» на західноукраїнських землях та в еміграції. Розглядаються її організаційно-ідеологічні засади, а також підпільна діяльність. В. Романюк розповідає про культурно-освітню, виховну та видавничу діяльність українського «Пласту», висвітлює особливості виникнення скаутського руху на основі організацій молоді та національної традиції виховання в Галичині. Докладніше >>
Координатор програми турецької агенції зі співробітництва та координації ТІКА – Хаджи Байрам Болат завітав з робочим візитом на Рогатинщину. Докладніше >>
У різні періоди історії завжди є люди, які виділяються на тлі епохи розумом, мудрістю, талантом, впливом та наслідками своєї діяльності. Саме до таких належить і Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський Андрей Шептицький, якого небезпідставно нарекли «українським Мойсеєм». Докладніше >>
Історія сучасних українських марок розпочалася 1 березня 1992 року. З 1994 року українські поштові марки виготовляються на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів». Марки друкують на машинах німецького концерну КBA, яких на комбінаті – дві. Техніка відносно нова (2005 та 2008 рр.), продуктивність – до 9 тис. аркушів на годину (!) або 720 Докладніше >>
Довший час Станиславів програвав Коломиї як місту, яке було давнішим, більшим і відомішим. Та історія не стоїть на місці, приходять нові люди: енергійніші, завзятіші, більш відкриті до нового та до змін. Так і прихід до влади бургомістра, поляка Ігнація Камінського теж багато чого змінив – Станиславів почав поступово доганяти і навіть переганяти Коломию! Докладніше >>
Сьогодні, 7 вересня, в Івано-Франківську розповіли про проект з реставрації старовинних вивісок. Ідею втілюють в життя за підтримки платформи “Тепле місто”. Реставратори взялись за будинок #74 по вулиці Шевченка – на його фасаді є кілька вивісок старих магазинів, українською та польською мовами. Мешканці та орендарі будинку позитивно оцінили таку ініціативу. Роман Черепій – власник майстерні Докладніше >>
У нашій попередній статті ми проаналізували особливості прийняття та обговорення проекту генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Через десять років після завершення Другої світової війни було відновлено пошкоджену міську інфраструктуру та житло. Станіслав набув обрисів соціалістичного міста, яким його хотіли бачити нові господарі. Планова економіка вимагала подальших змін міста над Бистрицями. Докладніше >>
Захоплення Польщею в результаті польсько-української війни 1918-1919 рр. західноукраїнських земель, дискримінаційні та полонізаційні заходи проти українців у Польській державі в міжвоєнний період, пацифікація 1930 р., брутальне знищення українських церков на Холмщині в 1938 р. підготували ґрунт для опору українців агресивній польській імперській політиці. Докладніше >>
Колишня вулиця Сапіжинська (нині Незалежності) є рекордсменкою серед зображень на старих поштівках Станиславова (нині Івано-Франківськ). Однак більшість карток презентують початок вулиці, до перехрестя з теперішньою Шашкевича (колись Св. Йосифа). Найбагатшу ж історію має двоповерховий наріжний будинок біля перетину вулиць Шашкевича, 7 і Незалежності, 23. Докладніше >>
У наш час, коли кожний клаптик міської землі є потенційною зоною житлової забудови, коли з карти міста один за одним зникають промислові підприємства, читачам було б цікаво довідатися, а як розвивалося місто після Другої світової війни, яким його бачили тодішні нові господарі. У Державному архіві Івано-Франківської області ми віднайшли документи, які розкривають особливості прийняття та обговорення генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Докладніше >>
11 серпня об 11:00 в Івано-Франківську, на території Палацу Потоцьких розпочнеться квест “Місто-зірка”. Це – новий інтерактивний туристичний маршрут. Його особливість – в QR-кодах, розміщених на будинках, або біля пам’ятників. Зчитуючи коди за допомогою планшетів або мобільних телефонів з вбудованим сканером, ви потрапите на інтернет-ресурс з історичною довідкою про об’єкт, цікавими завданнями та шляхом до наступної локації. В програмі: інтерактивний Докладніше >>
Сьогодні, 6 серпня, в центрі Івано-Франківська по вулиці Лесі Українки невідомі кинули петарду на місце археологічних розкопок Тисменицької брами. Про це на своїй сторінці у соцмережі помідомила Марія Козакевич, авторка ініціативи “Франківськ, який треба берегти”. “Пів години тому хтось кинув на місце археологічних розкопок петарду… На щастя, вона не долетіла в саму яму на місце Докладніше >>
5 серпня, після завершення урочистої Архієрейської Літургії перед Галицькою чудотворною іконою Матері Божої у Крилосі, в Музеї «Митрополичі плати», пройшла прес-конференція Глави і Отця УГКЦ Патріарха Святослава. Тема заходу присвячена «Древньому Галицькому (Крилоському) Євангелію». Патріарх Святослав повідомив про повернення копії Галицького Євангелія 1144 р. до Крилоського музею «Митрополичі палати», наголосивши на тому, що дана подія ввійде в Докладніше >>
Ще одна в’язниця НКВС розкриває таємниці під час експедиції працівників КП “Пам’ять” та членів Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” (голова Євген Луців) у Надвірній. Про це на своїм сторінці у соцмережі повідомив Василь Тимків. “Дане приміщення побудоване ще на початку ХХ ст. для потреб суду. Другий корпус використовувався для утримання в’язнів ще за Австрії, згодом Польщі, Докладніше >>
Цього разу розповімо про видатну постать в українській історії, громадсько-політичного і державного діяча Євгена Петрушевича. Йому довелося жити та працювати в непростий час здобуття українцями свого місця серед європейських народів, активної боротьби в несприятливій міжнародній ситуації та пошуку візії майбутнього рідного народу. Також поговоримо і про малознані факти біографії цієї людини в контексті нашої непростої української історії по обох берегах Збруча. Докладніше >>
У 2018 році в Україні будуть святкувати 1030 років з моменту Хрещення Русі. Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави. З 2008 року ця подія відзначається щорічно на державному рівні 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Чому Докладніше >>
Історична спадщина – прикметна окраса кожного поважного міста. Саме вона зазвичай приваблює до себе туристів та мандрівників. На жаль, у гонитві за благами технічного прогресу зараз пам’яткам історії не надають потрібної уваги. Недбале ставлення призводить до пошкодження або навіть повного руйнування об’єктів минувшини. Докладніше >>
Палій Юлія
Часто, коли мені доводиться їхати до Вови, я думаю, що я погана мама. Бо ж залишаю дітей та їду в місця, з яких завжди є ризик не повернутися. Жовтень 2022 Як же я ненавиджу все, що пов’язане з московією. Знайшла свій шкільний зошит із записами перших віршів. Російською. Спалила. Кілька книг, теж російською, віддала в
Деркачова Ольга
Якщо ви хоча би раз були у нашому Івано-Франківському драмтеатрі, то можете сміливо сказати, що знаєте цього митця, бо ж бачили його роботи. Маю на увазі керамічний рельєф усередині, повз який не можна просто пройти і забути. До речі, якщо уважно придивитися до плитки з трьома гуцулами, які сидять і грають на сопілках, то
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного