Перша світова та українсько-польська війни катастрофічно вплинули на життя Станиславова (нині Івано-Франківськ). Багато активних членів українських культурно-просвітницьких організацій, педагогів були мобілізовані до австро-угорської армії, більшість з них стали вояками і старшинами Леґіону Українських січових стрільців (УСС), пізніше – Української Галицької Армії (УГА). Значну їх частину становили саме вчителі, студенти й учні старших класів середніх шкіл. Докладніше >>
Сьогодні, 1 листопада в Івано-Франківську для студентів університету літнього віку провели лекцію з історії. Сьогоднішнє заняття стало тематичним, адже розмовляли зі студентами про події Листопадового зриву 1918 року, та проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Нагадаємо, цими днями Івано-Франківськ відзначає 100-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки, з цієї нагоди у місті відбувається велика кількість подій, зокрема у центрі Франківська провели Докладніше >>
Першого листопада виповнюється рівно 100 років від взяття українцями влади в свої руки на своїх прадідівських землях, що з 1772 р. по 1918 р. належали до монархії Габсбургів. Після програшу у тривалій Першій світовій війні на уламках «клаптикової» мультиетнічної Австро-Угорської імперії почали творитися нові молоді держави. Проголосили свою незалежність також і українці, яким одразу довелося із зброєю в руках її відстоювати. Станиславову судилося відіграти свою важливу роль у цих подіях. Докладніше >>
За селом Суходіл Рожнятівського району місцеві збудували дерев’яну капличку. Місце, яке для неї обрали, можна назвати «секретним», адже 75 років тому тут діяла повстанська школа УНС «Трембіта», про яку на той час знали лише одиниці. Повстанці залишили на згадку про себе лише одне слово, викарбуване на камені. Нині це місце знайти також непросто, але, потрапивши сюди, кажуть місцеві, можна з полонини півсвіту побачити. «Галицький кореспондент» вирушив на пошуки. Докладніше >>
Археологи знайшли на дні Чорного моря корабель, який, на їхню думку, пролежав під водою понад 2400 років. Дослідники з Британії та Болгарії вважають, що знайдений корабель завдовжки 23 метри – це давньогрецьке торговельне судно, передає ВВС. Його щогла, штурвал та інші частини чудово збереглися на глибині трохи більш ніж 2 км. Цьому сприяла нестача кисню Докладніше >>
Жіночі сторінки історії… Таких сторінок немає в підручниках. Історія людства від давнини до сьогодення залишається історією чоловіків. Століттями суспільство замовчує ту роль, яку дійсно відігравала жінка, відводячи для неї сімейно-побутові та обслуговуючі сфери життєдіяльності. Скільки імен залишилися невідомими лише тому, що вони жіночі… Докладніше >>
Мало кому з сучасників, окрім вузького кола мистецтвознавців, відомо про існування фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові (сучасна назва с. Підлісся Тисменицького району), вироби якої у першій половині ХХ ст. мали велику популярність та були відомі у цілій Європі. Ми з вами зітремо порох забуття з цієї сторінки нашої історії та помандруємо у світ фаянсових виробів, розкриємо особливості технологічного процесу та виробничої діяльності фабрики фаянсу і порцеляни у Пацикові. Докладніше >>
Внаслідок Листопадового зриву 1 листопада 1918 року влада у Східній Галичині перейшла до Української Національної Ради, яка проголосила відновлення Української державності на етнічних українських землях, що входили до складу колишньої Австро-Угорської монархії. Відразу ж розпочалися бої за Львів, столицю майбутньої держави, які переросли в українсько-польську війну за Східну Галичину. Докладніше >>
11 листопада минає 100 років від завершення Першої світової, або, як тоді казали, «великої» війни. У її жорнах загинуло понад 10 мільйонів солдатів та офіцерів, від 7 до 12 мільйонів мирних мешканців, а голод та епідемії, спричинені нею, забрали ще понад 12 мільйонів осіб. Поранень у війні зазнало понад 10 мільйонів людей. Докладніше >>
У видавництві «Місто НВ» побачила світ нова книга відомого прикарпатського краєзнавця, письменника-публіциста Василя Романюка «Пластунам, що не зламали своїх присяг». Вона присвячена історії розвитку національної скаутської організації «Пласт» на західноукраїнських землях та в еміграції. Розглядаються її організаційно-ідеологічні засади, а також підпільна діяльність. В. Романюк розповідає про культурно-освітню, виховну та видавничу діяльність українського «Пласту», висвітлює особливості виникнення скаутського руху на основі організацій молоді та національної традиції виховання в Галичині. Докладніше >>
Координатор програми турецької агенції зі співробітництва та координації ТІКА – Хаджи Байрам Болат завітав з робочим візитом на Рогатинщину. Докладніше >>
У різні періоди історії завжди є люди, які виділяються на тлі епохи розумом, мудрістю, талантом, впливом та наслідками своєї діяльності. Саме до таких належить і Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський Андрей Шептицький, якого небезпідставно нарекли «українським Мойсеєм». Докладніше >>
Історія сучасних українських марок розпочалася 1 березня 1992 року. З 1994 року українські поштові марки виготовляються на ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» з виготовлення цінних паперів». Марки друкують на машинах німецького концерну КBA, яких на комбінаті – дві. Техніка відносно нова (2005 та 2008 рр.), продуктивність – до 9 тис. аркушів на годину (!) або 720 Докладніше >>
Довший час Станиславів програвав Коломиї як місту, яке було давнішим, більшим і відомішим. Та історія не стоїть на місці, приходять нові люди: енергійніші, завзятіші, більш відкриті до нового та до змін. Так і прихід до влади бургомістра, поляка Ігнація Камінського теж багато чого змінив – Станиславів почав поступово доганяти і навіть переганяти Коломию! Докладніше >>
Сьогодні, 7 вересня, в Івано-Франківську розповіли про проект з реставрації старовинних вивісок. Ідею втілюють в життя за підтримки платформи “Тепле місто”. Реставратори взялись за будинок #74 по вулиці Шевченка – на його фасаді є кілька вивісок старих магазинів, українською та польською мовами. Мешканці та орендарі будинку позитивно оцінили таку ініціативу. Роман Черепій – власник майстерні Докладніше >>
У нашій попередній статті ми проаналізували особливості прийняття та обговорення проекту генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Через десять років після завершення Другої світової війни було відновлено пошкоджену міську інфраструктуру та житло. Станіслав набув обрисів соціалістичного міста, яким його хотіли бачити нові господарі. Планова економіка вимагала подальших змін міста над Бистрицями. Докладніше >>
Захоплення Польщею в результаті польсько-української війни 1918-1919 рр. західноукраїнських земель, дискримінаційні та полонізаційні заходи проти українців у Польській державі в міжвоєнний період, пацифікація 1930 р., брутальне знищення українських церков на Холмщині в 1938 р. підготували ґрунт для опору українців агресивній польській імперській політиці. Докладніше >>
Колишня вулиця Сапіжинська (нині Незалежності) є рекордсменкою серед зображень на старих поштівках Станиславова (нині Івано-Франківськ). Однак більшість карток презентують початок вулиці, до перехрестя з теперішньою Шашкевича (колись Св. Йосифа). Найбагатшу ж історію має двоповерховий наріжний будинок біля перетину вулиць Шашкевича, 7 і Незалежності, 23. Докладніше >>
У наш час, коли кожний клаптик міської землі є потенційною зоною житлової забудови, коли з карти міста один за одним зникають промислові підприємства, читачам було б цікаво довідатися, а як розвивалося місто після Другої світової війни, яким його бачили тодішні нові господарі. У Державному архіві Івано-Франківської області ми віднайшли документи, які розкривають особливості прийняття та обговорення генерального плану розвитку Станіслава у повоєнний період. Докладніше >>
11 серпня об 11:00 в Івано-Франківську, на території Палацу Потоцьких розпочнеться квест “Місто-зірка”. Це – новий інтерактивний туристичний маршрут. Його особливість – в QR-кодах, розміщених на будинках, або біля пам’ятників. Зчитуючи коди за допомогою планшетів або мобільних телефонів з вбудованим сканером, ви потрапите на інтернет-ресурс з історичною довідкою про об’єкт, цікавими завданнями та шляхом до наступної локації. В програмі: інтерактивний Докладніше >>
Деркачова Ольга
Коли ви востаннє дивилися на небо? А на землю? А на гори? А так, щоб усе це бачити одночасно? Іноді думаю, що нам дуже пощастило, що у нас є мистецтво, яке може легко спинити прекрасну мить і дати можливість споглядати водночас небо та землю, торкатися одночасно весни та літа, мандрувати поміж засніженими горами
Палій Юлія
Я намагаюся інколи відволікатися від новин та подій на фронті, щоб не з’їхати з глузду. Але чим далі триває це пекло, тим коротшим стає період абстрагування від фронту. Війна вже не просто стала частиною життя. Вона вросла в кожну клітину тіла. Мого. Його. Тепер вона з нами назавжди. Потрібні лише для фронту? Коли Вова приїжджає
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного