Вулиця Пелеша

Вулиця Пелеша (нині Гнатюка – ред.) є, але її нема. Як і Станиславова. Є, бо збереглися всі будиночки і кам’янички з довоєнних років, увесь старий Станиславів, от тільки в значно гіршому стані. Ліворуч, якщо іти від вулиці Камінського (нині Франка – ред.), вздовж хідника тягнувся ряд одноповерхових будиночків, дбайливо побілених, з фіраночками й заслінками на вікнах, щоб ніхто не заглядав. За кожним із цих будиночків був садочок із грядками квітів, кущами аґрусу і порічок. Докладніше >>

Вахтери-енкаведисти

Інколи злочини під час «визвольної» діяльності радянських каральних загонів були настільки кричущими, що більшовицька репресивна машина не могла їх проігнорувати і заслужено карала найбільш дискредитованих представників тоталітарного режиму. Докладніше >>

Життя в підпіллі

Стефанії Костюк з Івано-Франківська минуло 90 років. В юності вона була кур’єром для спецзавдань при крайовому проводі ОУН-УПА, розвідницею, зв’язковою, мала псевдо Марта. Як наслідок, зазнала переслідувань, отримала важке поранення, 9 років провела у таборах. Пані Стефа нині пише спогади про підпілля, хоче зібрати їх у книгу, щоб молоде покоління знало правду про ті страшні часи. Дещо зі свого минулого вона розповіла і нам. Докладніше >>

Перекотиполе

Друга світова війна потоптала і переламала долі мільйонів людей. У військових лихоліттях кожен намагався вижити, як міг. У цьому контексті показовою є доля людини з унікальною на той час спеціальністю техніка звукового кіно – Завадського Бориса Івановича, який народився в 1915 р. в с. Федосіївка Іркутської області. Так далеко на схід родина Завадських потрапила у результаті покарання батька Бориса за участь у революції 1905 р. Докладніше >>

Знищене село Посіч і доля вояка УПА

У лютому 1950 р. війська НКВС оточили село Посіч, що поруч із Чорним лісом, і повністю його знищили. Селян вивезли у Сибір та на Одещину, а на місці зруйнованого поселення обладнали полігон. Докладніше >>

«Гірка» і «Ревера»

  Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010).   Якщо довоєнний Станиславів і був поділений, то хіба що під одним кутом зору: спортивним. На «Гірку» і «Реверу». Так називалися дві футбольні команди, які затято боролися за звання найкращої не тільки в місті, але Докладніше >>

Агроном зі Сталінської області – перший «донецький» на Тлумаччині

Офіційна радянська історіографія завжди наголошувала на випадках колабораціонізму / співпраці з ворогом у Західній Україні. Однак партійно-радянські кадри, що прибули в Галичину в 1939 р. з «першими совітами», замість жорсткої боротьби за ідеали комунізму часто самі переходили на бік гітлерівської Німеччини в 1941 р. Докладніше >>

У Франківську презентували історію Голокосту євреїв на Прикарпатті

Сьогодні, 28 січня, в громадському ресторані “Urban Space 100” відбулась презентація проекту наукового дослідження «Голокост євреїв Прикарпаття в роки Другої світової війни як складова етнодемографічної катастрофи Східної Галичини». Докладніше >>

Дві батьківщини поневолі

Михайло Синютка, якому незабаром виповниться 87 років, народився в курортному селищі Романів-Живець (Підкарпаття) на Лемківщині у родині свідомого українця. Тепер чоловік живе вдвох із незрячою дружиною у с. Дзвинячі поблизу Снятина. Докладніше >>

Про лісничих, радянських партизанів і німців у лісах Надвірнянщини

Серед українців побутує анекдот про бій між радянськими партизанами і німцями, який тривав доти, поки в ліс не прийшов лісничий і не вигнав з лісу і тих, і тих. На подібну ситуацію вдалося натрапити, гортаючи матеріали кримінальної справи Панівника Миколи Івановича, 1905 р.н., уродженця с. Білі Ослави Надвірнянського району. Докладніше >>