«Гірка» і «Ревера»

  Пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського про старий Станиславів, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010).   Якщо довоєнний Станиславів і був поділений, то хіба що під одним кутом зору: спортивним. На «Гірку» і «Реверу». Так називалися дві футбольні команди, які затято боролися за звання найкращої не тільки в місті, але Докладніше >>

Агроном зі Сталінської області – перший «донецький» на Тлумаччині

Офіційна радянська історіографія завжди наголошувала на випадках колабораціонізму / співпраці з ворогом у Західній Україні. Однак партійно-радянські кадри, що прибули в Галичину в 1939 р. з «першими совітами», замість жорсткої боротьби за ідеали комунізму часто самі переходили на бік гітлерівської Німеччини в 1941 р. Докладніше >>

У Франківську презентували історію Голокосту євреїв на Прикарпатті

Сьогодні, 28 січня, в громадському ресторані “Urban Space 100” відбулась презентація проекту наукового дослідження «Голокост євреїв Прикарпаття в роки Другої світової війни як складова етнодемографічної катастрофи Східної Галичини». Докладніше >>

Дві батьківщини поневолі

Михайло Синютка, якому незабаром виповниться 87 років, народився в курортному селищі Романів-Живець (Підкарпаття) на Лемківщині у родині свідомого українця. Тепер чоловік живе вдвох із незрячою дружиною у с. Дзвинячі поблизу Снятина. Докладніше >>

Про лісничих, радянських партизанів і німців у лісах Надвірнянщини

Серед українців побутує анекдот про бій між радянськими партизанами і німцями, який тривав доти, поки в ліс не прийшов лісничий і не вигнав з лісу і тих, і тих. На подібну ситуацію вдалося натрапити, гортаючи матеріали кримінальної справи Панівника Миколи Івановича, 1905 р.н., уродженця с. Білі Ослави Надвірнянського району. Докладніше >>

Кому дістануться бідони історії?

В останній день минулого року до рук науковців потрапив бідон з документами Калуського окружного проводу ОУН. Це вже не перша знахідка архівів українського підпілля часів визвольної боротьби середини ХХ століття. Аналогічні реліквії знаходили і продовжують знаходити на Івано-Франківщині, Львівщині, Тернопільщині. Та, як не прикро, їхнім пошуком здебільшого займаються люди, які потім продають знайдене на аукціонах та чорному ринку за великі гроші. Докладніше >>

Через СУМ – до збройної боротьби за незалежність України

Шляхи, якими йшли галичани до усвідомлення необхідності збройного опору радянській владі і боротьби за незалежну Україну, були різними. Для Івана Антоновича Дзьоби, що народився 1927 року в селі Петрилів Тлумацького району в селянській сім’ї, цей шлях проходив через вишколи Спілки Української Молоді (СУМ). Докладніше >>

Олекса РІЗНИКІВ: «Українцям шкодить їхня м’якотілість»

12 січня в Україні відзначали День українського політв’язня. Якщо раніше можна було сподіватися, що цей термін стосуватиметься тільки радянських часів, то тепер все більше переконуємося, що, на жаль, він буде актуальний, допоки живе людство. Докладніше >>

Старий Станиславів: Край Яворських

Від фабрики машин і ливарні заліза Яворських не залишилося й сліду. І все-таки Яворські навіть сьогодні присутні в Івано-Франківську. Ходячи вулицями, досить дивитися під ноги. На залізних відкидних каналізаційних люках, а також на решітках для стічних вод є видний напис: JAWORSKI. Також на чавунних підніжках лавок у давніх парках Станиславова. Докладніше >>

Підвищення явки виборців по-більшовицьки

Під час місцевих виборів 2015 р. явка виборців загалом по Україні склала 46,6%, а по Івано-Франківській області вона була не набагато більшою – 52, 9%. Це не тільки серйозно підірвало легітимність новобраних депутатів місцевих рад та очільників населених пунктів, а й засвідчило недостатній рівень роботи політичних сил з мобілізації власного електорату. Докладніше >>

Степан Бандера — людина-прапор

Те, що Степан Бандера посів трете місце в десятці «Великих українців», зовсім не означає, що його життя й суспільно-політичні погляди є знайомими та близькими широкому загалу. Бандера залишається для багатьох містичним прапором національно–визвольного руху, аніж реальною людиною. Докладніше >>

Початкова школа і перекази про Потоцьких

Продовжуємо публікувати вперше перекладені українською спогади польського публіциста й журналіста Тадеуша Ольшанського про його рідний Станиславів (із книги “Креси Кресів”, 2008). Докладніше >>

Сучасна польська спільнота Івано-Франківська

Синусоїда історії дуже часто змінює звичні, здавалося б, уклади до невпізнання. Ще якихось 90 років тому Станиславів і загалом Західна Україна входили до складу Другої Речі Посполитої, поляки, які і євреї, становили левову частку мешканців нашого міста (майже 22 тис.), в той час, як українців у Станиславові налічувалося всього 8,5 тис. Упродовж 70 наступних років у горнилі історії – війни, репатріації і комуністичного режиму – все докорінно змінилося. Докладніше >>

Мер Хованець

Напередодні другого туру виборів мера Івано-Франківська доречно згадати найкращих бурмістрів Станиславова. Тож пропонуємо вашій увазі спогади Тадеуша Ольшанського, які вперше публікуються українською (із книги “Станиславів однак живе”, 2010). Докладніше >>