У світі існує безліч способів попрощатися з померлими. Так у селі Пістинь Косівського району небіжчика у труні в останній шлях відправляють на канатній дорозі. Проте, це лише вимушений крок, пише “Галицький кореспондент” з посиланням на “2+2“. Річ у тому, що більшість осель знаходяться на одному березі річки Пістинька, а церква і цвинтар – на іншому. Докладніше >>
Сьогодні, 12 січня , поблизу села Волосянка, Сколівського району на горі Захар Беркут сталася зупинка крісельного підйомника канатної дороги, на якій перебувало 14 осіб. Про це повідомляє ДСНС України. Згодом всіх людей з крісельного підйомника зняли. Ніхто не постраждав. До слова, раніше у Славському зупинилась канатна дорога, на якій перебували діти та вагітні жінки Докладніше >>
Сьогодні, 1 січня, у селі Славське, Сколівського району внаслідок поломки трансформаторної підстанції, сталася зупинка крісельного підйомника. Про це повідомляє державна служба України з надзвичайних ситуацій. На підйомнику перебували 74 людини, з них – 13 дітей та троє вагітних жінок. Згодом рятувальники зняли усіх людей із канатної дороги. До слова, у Карпатах травмувався турист, йому допомогли Докладніше >>
У смт. Ворохті розпочали роботи із відновлення канатно-крісельної дороги. Про це сьогодні, 17 вересня, повідомили в пресслужбі селищної ради: “Зусиллями НСБ “Україна” на даний час виконуються бетонні роботи із зміцнення основ опор канатної дороги”, – йдеться у повідомленні. Також зазначається, що вже виконаний значний об’єм робіт щодо формування дорожнього полотна, влаштування водовідведення та вирівнювання піщано-гравійною Докладніше >>
Влада Яремче вирішила перекрити роботу чотирьох канатно-трасових переправ. Канатні шляхи перевіряли після трагедії у Ворохті. «У нас працювала комісія після трагічного факту у Ворохті. Перевірки тривають, бо йдеться про безпеку людей. Якщо немає дозволів і відповідних рішень міського комітету, канатки забороняємо. Під заборону потрапили вже чотири такі атракції», – сказав Василь Онутчак, міський голова Яремче Укрінформу. Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного