Старовинна зброя, посуд, музичні інструменти, монети та ще багато давніх, цікавих і рідкісних речей колекціонує мешканець села Камінне Івано-Франківського району Василь Бенюк. У кожного експоната – своя історія. Усі ці речі чоловік збирав роками, подорожуючи Україною. Те, що одні вважають непотребом, для колекціонера – цінна річ, інформує РАІ. Більшість речей датовані ХХ століттям, хоча є Докладніше >>
Маски, книги, футбольні шарфи, наперстки і навіть крихітні будиночки – яких тільки сувенірів люди не привозять з інших країн! У багатьох вдома вже назбиралися величезні колекції, для яких купили аж цілі шафи. Будиночки Коли вдома цілий світ, то, мабуть, можна вже і не мандрувати. Як-от в Олександра Поліщука. За десять років чоловік назбирав аж три Докладніше >>
Чоловік оцінив його вартість приблизно в 2,5 мільйона доларів Докладніше >>
Колекціонери – доволі дивні та загадкові люди, як вони самі ж і стверджують. А їх на Івано-Франківщині немало. Пропонуємо дізнатися про найцікавіших. Докладніше >>
Іванофранківець Володимир Шеремета є затятим «газетярем». Аж дві кімнати його дому зайняті колекцією преси, яка виходила на Прикарпатті з часів незалежності України. І лише 350 найменувань різної періодики наразі упорядковані. А ще скільки газет і журналів, не лише з України, але й з цілого світу, чекають своєї черги! Найдавніша датується 1888 роком – «Вісник Станиславівської єпархії». Володимиру Шереметі все бракує часу довести до пуття свої друковані знахідки. А тут є чимало цікавого. Докладніше >>
Удома в івано-франківського колекціонера Юрія Гудчака є сотні найрізноманітніших цікавих і раритетних речей, які він ретельно вишукував протягом життя. Усе почалося ще в шестилітньому віці з подарованої батьком німецької монети. Потім у хлопців виміняв довоєнні монети. Азарт у нумізматиці лише наростав. Збирав усе підряд. З часом юнак уже міг похизуватися монетами аж з 53 держав. Докладніше >>
На Гуцульщині живе колекціонер Богдан Петричук. Він з 15 років колекціонує старий гуцульський одяг і речі. Докладніше >>
Палій Юлія
Я недостатньо роблю. Хтось робить більше, ніж я. Та що я там допомагаю, це мало. Мій чоловік не воює і я відчуваю себе винною. Те, що я роблю – це ніщо в порівнянні з тим, що роблять інші. Скільки таких та схожих фраз мені доводиться чути й читати від людей, які допомагають військовим. Та коли
Деркачова Ольга
Здається, до Івано-Франківська поволі наближається відчуття Різдва. Бо ходиш між отими вогниками, штучними гілками, величезними псевдопряничними чоловічками і не розумієш, чому оте все має викликати у тебе відчуття радости та магії Різдва. У часи війни воно все швидше викликає роздратування і нерозуміння: нащо? Але добре, що є митці, які знають і відчувають, що справжнє Різдво
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного