Мирослав Васильович помер в січні 2023-го у віці ста років. На мапі Запоріжжя вперше з’явилася вулиця на честь бійця УПА. Про це написав на своїй сторінці запорізький краєзнавець Роман Акбаш. Вчора, 29 листопада, вулицю Лізи Чайкіної депутати Запорізької міськради перейменували на вулицю Мирослава Симчича. До слова, Ліза Чайкіна не мала жодного відношення Докладніше >>
Мирослав Симчич – український військовий та громадський діяч, сотенний УПА, незламний політв’язень. Кавалер орденів «Свободи» та «За заслуги». Як зазначила голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук, легендарний воїн УПА провів в ув’язненні понад тридцять років за те, що не хотів покаятися перед радянською владою. Вийшов на волю у 1985 році. Реабілітований лише у 2017 році. 14 Докладніше >>
Президент України своїм Указом присвоїв звання Героя України з врученням ордена “Золота Зірка” коломиянину Мирославу Симчичу. Про це йдеться на сайті Президента. “За героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні Української державності, багаторічну плідну громадську діяльність постановляю: Присвоїти звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» СИМЧИЧУ Мирославу Васильовичу – Докладніше >>
Останньому сотенному УПА Мирославу Симчичу привезли з передової синьо-жовтий прапор. Легендарний командир “Кривоніс”, політв’язень, який понад 30 років свого життя провів у радянських тюрмах та таборах, 5 січня 2023 року буде відзначати 100-річчя, пише «Галицький кореспондент» з посиланням на Михайла Ухмана. «Ми заходимо в кімнату, де лежить сотенний УПА Мирослав Симчич “Кривоніс”. Він у вишиванці, Докладніше >>
Коломийська міська рада підтримала звернення до Президента України з проханням надати звання Героя України Мирославу Симчичу. Аналогічне рішення прийняв виконавчий комітет 19 жовтня, пише «Галицький кореспондент» із посиланням на міського голову Коломиї Богдана Станіславського. «Легендарний сотенний УПА боровся за незалежність України у Другій світовій війні, а сьогодні він є прикладом, який надихає воїнів у боротьбі Докладніше >>
Палій Юлія
Кожного з нас змінить ця війна. Чуючи такі слова ще у 2022, я не уявляла, як саме це торкнеться мене самої та моєї сім’ї, та як я відреагую на це. Розуміння того, що внутрішні трансформації невідворотні, прийшло потім, пізніше. І той факт, що ми вже не будемо такими, як до початку повномасштабного вторгнення, треба визнати
Деркачова Ольга
«Ми були звичайною родиною, яка жила в любові, інколи в дрібних побутових сварках…» – ні, це не початок любовного роману. «Щастя було в усьому, планів на життя було так багато…» – це також не початок мелодрами про нещасливе кохання. «Мій тато дуже любив збирати гриби та гуляти в лісі…» – це не початок шкільного твору
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи
Магда Євген
Останні тижні переконливо продемонстрували, що Путін не лише погано знає історію, але і як менеджер дуже слабенький. Він намагається застосувати методи неефективного впливу, брати кількістю, а не якістю там, де потрібно діяти раціонально та точно. Міф про «велич Росії» руйнується не лише діями ЗСУ, але і протестами мобілізованих росіян. Варто нагадати, що на старті широкомасштабного