29 грудня 1946 р. у селі Дубовиця Войнилівського району енкаведистами були затримані Іван Омелянович Новицький (1925 р.н.), Омелян Васильович Новицький (1928 р.н.) та Степан Олексійович Куйбіда (1927 р.н.). У касаційній скарзі Степан Куйбіда писав: «Я дізнався, що у моєї тітки в Дубовиці украли свиню, і підозрювали, що її украв боєць «Нечай». Докладніше >>
Розвідниця під псевдо «Вірна»
Українська жінка – не тільки берегиня, мати, дружина, вона ще й воїн, якого криваве ХХ століття змусило освоїти усі військові професії. Серед учасників національно-визвольних змагань 1940-1950-х рр. ХХ ст. було багато жінок, які на рівні з чоловіками самовіддано присвячували своє життя боротьбі за незалежність України. Докладніше >>
Хриплинські залізничники в УПА
11 січня 1947 р. у с. Хриплин енкаведистами був затриманий у бункері Микола Ількович Яковишин, 1922 р. н., уродженець с. Хриплин Лисецького району. Правоохоронні органи інкримінували затриманому роботу в німецькій поліції (охороняв залізничний міст в м. Ходорові Львівської області), а також спротив радянській владі у складі сотні УПА «Хмари». Докладніше >>
Два рази втікали, а третій…
В умовах війни, що розгорнулася між УПА і радянською каральною системою в 40-х рр. ХХ ст., упівці намагалися вижити навіть тоді, коли потрапляли в катівні НКВС-МДБ. І деколи їм вдавалося навіть втікати з в’язниць. Подібною була доля Василя Михайловича Чуревича, 1929 р. н., уродженця с. Чорний Потік Печеніжинського району. Докладніше >>
Загинули у в’язниці без суду…
Частина вояків УПА, які потрапляли у в’язниці НКВС, там і загинули. Повстанці не дочекалися суду, але це не перешкодило чекістам засудити їх вже після смерті. Зокрема, в Головному державному архіві СБУ в Івано-Франківській області зберігається кримінальна справа Ярослава Якимовича Курляка, 1914 р. н., уродженця с. Бовшів Більшівецького району. Він був затриманий 30 травня 1947 р. під час нападу чекістів на бункер у с. Бовшеві. Докладніше >>
Стоматолог у нацистських штурмовиках
З приходом гітлерівців у 1941 р. на теренах Прикарпаття з’явилася специфічна категорія людей – фольксдойчі. Нацисти зараховували до цієї категорії осіб, які мали німецьке етнічне походження. Цим самим вони сподівалися на окупованих територіях отримати опертя і людський елемент для подальшої колонізації земель. Звичайно, фольксдойчами часто ставали ті, які хотіли скористатися з тодішньої політичної ситуації. Серед Докладніше >>
Від знущань над людьми – до підриву гранатою племінного бика
Радянські «визволителі» на західноукраїнських землях для упокорення місцевого населення не гребували ніякими методами. Однак тих, які відверто дискредитували владу, інколи карали самі радянські правоохоронні органи. Серед такого роду кримінальних справ є справа Олексія Миколайовича Струннікова, 1924 р.н., уродженця села «15 років ВЛКСМ» Горьковської області. Докладніше >>
Вахтери-енкаведисти
Інколи злочини під час «визвольної» діяльності радянських каральних загонів були настільки кричущими, що більшовицька репресивна машина не могла їх проігнорувати і заслужено карала найбільш дискредитованих представників тоталітарного режиму. Докладніше >>
Перекотиполе
Друга світова війна потоптала і переламала долі мільйонів людей. У військових лихоліттях кожен намагався вижити, як міг. У цьому контексті показовою є доля людини з унікальною на той час спеціальністю техніка звукового кіно – Завадського Бориса Івановича, який народився в 1915 р. в с. Федосіївка Іркутської області. Так далеко на схід родина Завадських потрапила у результаті покарання батька Бориса за участь у революції 1905 р. Докладніше >>
Про лісничих, радянських партизанів і німців у лісах Надвірнянщини
Серед українців побутує анекдот про бій між радянськими партизанами і німцями, який тривав доти, поки в ліс не прийшов лісничий і не вигнав з лісу і тих, і тих. На подібну ситуацію вдалося натрапити, гортаючи матеріали кримінальної справи Панівника Миколи Івановича, 1905 р.н., уродженця с. Білі Ослави Надвірнянського району. Докладніше >>
Через СУМ – до збройної боротьби за незалежність України
Шляхи, якими йшли галичани до усвідомлення необхідності збройного опору радянській владі і боротьби за незалежну Україну, були різними. Для Івана Антоновича Дзьоби, що народився 1927 року в селі Петрилів Тлумацького району в селянській сім’ї, цей шлях проходив через вишколи Спілки Української Молоді (СУМ). Докладніше >>