Двічі дезертир Червоної армії з Княжолуки

Військові мобілізації, основною метою яких зазвичай є поповнення діючої армії живою силою, у сталінській імперії використовувалися як своєрідна форма помсти українському населенню, що залишилося на окупованій вермахтом території, а також як метод боротьби режиму з повстанським рухом у Західній Україні. Докладніше >>

Відгук на “Упівське кохання”

Мене звати Галина Степанівна Когут (дівоче прізвище – Федорко). Недавно випадково прочитала ваш нарис «Упівське кохання» в «Галицькому кореспонденті». Сколихнуло спогадами (приємними і не дуже). Так, це правда, мої батьки, Федорко Степан Іванович та Когут Ольга Харитонівна, побралися в те лихоліття та прожили разом до смерті… Докладніше >>

Фіаско радянських партизанів на Богородчанщині

Завдяки кримінальній справі Дмитра Івановича Тимчука, 1922 р.н., уродженця с. Манява, який був засуджений до 25 років виправно-трудових таборів, ми дізнаємося про провал операцій радянських спецслужб у Богородчанському районі в 1944 р. Докладніше >>

Останні «німецькі диверсанти» з Прикарпаття

Під кінець Другої світової війни нацистська Німеччина гостро відчувала нестачу людських ресурсів. Задля утримання хоч якогось балансу з військами союзників німці активно залучали в мілітарні структури населення окупованих територій. Докладніше >>

Як комсомольці прибирали в церкві в с. Рибне у період безвладдя 1941 р.

У період безвладдя влітку 1941 р., коли радянська влада вже втекла, а німецька окупаційна адміністрація ще не сформувалася, українці на місцях формували власні органи самоуправління. Як діяли такі структури в с. Рибне Косівського району, дізнаємося з кримінальної справи тодішнього керівника Української поліції Івана Кануновича Погребенюка, 1895 р.н., уродженця с. Рибне. Докладніше >>

Упівське кохання серед війни

Незважаючи на всі злигодні військового побуту, українські повстанці у важкі часи боротьби за самостійну Україну не відверталися від кохання. Їх симпатії, як правило, теж були активними помічниками ОУН-УПА і гідно витримували тягар військових лихоліть. У повстанській пропаганді жінок поділяли на дві групи: активні учасниці визвольної боротьби та її прихильниці. Перша і друга категорії мали нести на своїх плечах тягар війни й водночас бути опорою чоловікові-повстанцю. Докладніше >>

П’яничка-вбивця з райвідділу МДБ

Серед тих, хто приїхав у числі «визволителів» встановлювати радянську владу в Західній Україні в 40-х рр. ХХ ст., були також відверті злочинці, які швидко показали місцевому населенню справжнє обличчя радянської законності. Згідно з дослідженнями А.Жив’юка, навіть серед керівництва УНКГБ та УНКВД переважали люди з застоєм у розвитку особистості та низькою освітою. Докладніше >>

Іван Дутчак – фотограф УПА, збройовий майстер і гостинний господар

Іван Миколайович Дутчак народився в 1920 р. в с. Кривопілля Верховинського району. Його доля склалася так, що він не зміг зі зброєю в руках захищати самостійну Україну (перед війною переніс дві складні операції на горло), але й без того його допомога УПА була дуже значимою. Докладніше >>

Між УПА і яструбками: від поклику душі до інстинкту самозбереження

Винищувальні батальйони почали створюватися ще в перші дні німецько-радянської війни відповідно до постанови Ради народних комісарів СРСР від 24 червня 1941 р. «Про заходи щодо боротьби з парашутними десантами і диверсантами противника у прифронтовій зоні». Відновлені в 1944 р. батальйони, за задумом влади, мали перетворитися на «масовий народний рух проти оунівського бандитизму». Докладніше >>

Прокуратура Івано-Франківської області склала висновок про реабілітацію Ярослава Курляка

У реалізації проекту «Нереабілітована пам’ять» є гарна новина. Про це повідомляє депутат Івано-Франківської обласної ради Сергій Адамович. Докладніше >>

Написав донос на донощика

У 30-40-х рр. ХХ ст. Західна Україна опинилася під ярмом двох тоталітарних держав – більшовицького СРСР і нацистської Німеччини. Обидва політичні режими задля утримання влади на окупованих територіях активно застосовували репресивні заходи і формували масштабну агентурну мережу. В умовах окупації люди змушені були писати один на одного доноси, але рано чи пізно їх недобра діяльність ставала відомою і відповідним чином оцінювалася. Докладніше >>

Бої «Березівської» сотні в 1945 році: на захисті Космацької республіки

У радянській історичній літературі всіляко наголошувалося на тому, що вояки УПА боролися лише з просовітською частиною населення і боялися відкритих сутичок з регулярними військовими частинами. Це пропагандистське кліше спростовують бойові дії упівців в районі с. Космач у січні 1945 р. Докладніше >>

Неважка робота: організовувати вбивства беззахисних людей?

Вир війни жорстокий, випробування важкі. Хтось воював, хтось виживав, хтось пристосувався. Так, 13 липня 1945 р. у Берліні відділом СМЕРШ[*] за зраду Батьківщині був заарештований Ярослав Федорович Харун, уродженець села Вікторів Галицького району, який під час затримання видавав себе за поляка Яніслава Хаме. Ярослав народився 1920 р. в селянській родині, здобув шестирічну освіту. Докладніше >>

Бо хліба вам ніхто не дасть…

Нацистська Німеччина у протистоянні з СРСР та Західними державами активно експлуатувала людські і матеріальні ресурси окупованих територій. Так, в умовах масової мобілізації німців у військо нацисти гостро відчували нестачу трудових ресурсів, які поповнювалися в тому числі і за рахунок примусового вивезення українців на роботу в Німеччину. Докладніше >>

Упівські записники як зброя у протистоянні з радянською карально-репресивною системою

За участь в УПА 18 червня 1947 р. на 15 років каторжних робіт з поразкою в правах на 5 років та конфіскацією майна був засуджений Богдан Петрович Савчинський, 1928 р.н., уродженець с. Поточище Чернелицького (нині – Городенківського) району. З грудня 1944 р. по квітень 1945 р. повстанець під псевдо Гордий перебував в сотні Орлика, брав участь у чотирьох боях у січні та квітні 1945 р. в районі с. Шепіт та Ключів Яблунівського району, а з квітня 1945 р. збирав для упівців продукти харчування в селах Брустурів, Космач і Зелена. Докладніше >>

Упівець – колекціонер радянських військових нагород

У результаті чекістсько-військової операції 8 лютого 1947 р. в схроні були затримані Іван Степанович Шпільчак (псевдо Мурза), 1922 р.н., уродженець с. Ямниця, та його односельчанин Василь Антонович Іваночко, 1928 р.н. (псевдо Хміль). Зі схрону було також вилучено 2 кулемети, 2 пістолети, 2 гранати, а також багато радянських орденів і медалей. Докладніше >>

…І мертвих підхопила і понесла ріка Черемош

З приходом нацистів на територію Прикарпаття у 1941 р. розпочалися гоніння на єврейське населення краю, і уже до кінця березня 1942 р., за даними Л.Соловки, в області було знищено біля 40 тис. євреїв. Подібна ситуація склалася і в с. Ферескул (тепер с. Черемошна) Жаб’євського району, де за вказівкою нацистів було знищено 20 євреїв. Докладніше >>

Оунівці з Микитинців: від бофонів до підстригання дівчат

Під час руху опору ОУН-УПА радянській карально-репресивній системі осередок ОУН був сформований і в селі Рінь (нині частина села Микитинці Івано-Франківської міськради). Ліквідаційно-терористична група ОУН у селі працювала під керівництвом районного провідника Шрама. У м. Станиславові загалом були три пункти зв’язку, за допомогою яких здійснювалася вся робота ОУН в місті (на Гірці, на вул. Радянській і вул. Галицькій). Докладніше >>

«Нікого не видала і маю чисту совість»

У селі Уніж Городенківського району живе Ганна Дмитрівна Гнидюк. Жінка пам’ятає, як в селі був польський пан, як він помер від серцевого нападу, а його син на власному скакуні поїхав захищати Річ Посполиту від нацистів (він приїжджав у село вже після війни, але то була вже не його земля). Докладніше >>