Укриття, яке є в закладі, використовується як склад для продуктів харчування. Про це повідомляє офіс Омбудсмена. Нещодавно співробітники Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини спільно з представниками громадських організацій та лікарем-психіатром відвідали Залучанський дитячий будинок-інтернат. Заклад розрахований на перебування 160 осіб. У день відвідування у закладі перебувало 136 вихованців (64 дівчат та 72 Докладніше >>
Олександр Корнелюк має інвалідність, пересувається на кріслі колісному. Хлопець із Залучанського дитячого будинку-інтернату передав франківським волонтерам 10 000 гривень на маскувальні сітки для ЗСУ. Донат для Гуманітарного Штабу УМГ, де виготовляють маскування, Сашко Корнелюк зібрав зі своєї пенсії, повідомляє Курс. «Сашко Корнелюк із Залучанського дитячого будинку передав нам гроші на два рулони тканини для маскувальних Докладніше >>
Минулого року на Прикарпатті розгорівся скандал довкола вихованця Залучанського інтернату Андрія, який у 15 років важив заледве 13 кілограмів. Хлопця забрали до Польщі на реабілітацію, з того часу минув рік. Андрій підріс, набрав ваги, змужнів, і родичі забрали його додому, хлопець повернувся в рідну сім’ю. З-за кордону Андрій приїхав у серпні. Докладніше >>
В закладі проведено ремонт Докладніше >>
Кажуть – щоб особисто ознайомитись з ситуацією Докладніше >>
Деркачова Ольга
Ню – чи не найдавніший мистецький жанр. До оголеної натури зверталися митці в усі часи та епохи, трансформуючи теми і сюжети, намагаючись вийти поза межі тілесного, щоб у ню було не лише ню, а щось глибше. На оголеному тілі гарно світиться світло, на оголене тіло гарно лягають сутінкові тіні, мовою тіла можна розказати і сказати
Соболик Тетяна
«А чи потрібна їм правда?» – це питання лектор поставив організаторам перед тим, як почати розповідати про «Моніторинг наративів у мережі, дезінформацію». Ми говорили про Польщу, але він кілька разів повторив, що ці тенденції є й в інших європейських країнах. Хтось, як буває, нічого не зрозумів. І я теж перед тим, як писати цей пост,
Палій Юлія
Ми дуже рідко раніше говорили про смерть. Майже ніколи. Лиш тоді, коли безпосередньо стикалися з нею. Зараз такі розмови почастішали. На жаль. Жити доводиться в часи, коли вона постійно дихає в спину. Страх, про який ми мовчали Не те щоб я вдягала рожеві окуляри щодо безсмертя, ні. Але завжди старанно відганяла від себе думки про
Рязанцева Яна
В 2022 році моє місто знаходилось в 100 кілометрах від лінії бойового зткнення — глибокий тил на заході Донецької області. Покровськ, Добропілля, Білицьке, Білозерське і сусідні містечка й села стали прихистком для тисяч вимушених переселенців зі зруйнованих та окупованих населених пунктів. Звісно, близькість фронту відчувалась в усьому — літаки в небі, важка техніка транзитом, пікапи