Поліція встановлює місцезнаходження неповнолітніх мешканців Івано-Франківська.
Відділ ювенальної превенції розшукує хлопців, які 31 березня близько 19:00 вийшли з дому й досі їхнє місце перебування невідоме, інформують у пресслужбі.
Зниклий – Дмитрів Олег Ігорович, 2008 року народження, житель Івано-Франківська. Прикмети розшукуваного: зріст 180 см, худорлявої тілобудови, волосся чорне, довге, кучеряве. Одягнений в одяг чорного кольору.
Інший зниклий - Бугеря Олександр Іванович, 2009 року народження, житель Івано-Франківська. Прикмети: зріст 170 см, худорлявої тілобудови, волосся чорне, стрижка каре. Одягнений в сірий спортивний костюм та кросівки чорного кольору.
Правоохоронці звертаються до громадян та представників ЗМІ, які зможуть допомогти встановити місцезнаходження неповнолітніх Олега Дмитріва та Олександра Бугеря, або надати іншу корисну інформацію.
"Просимо негайно телефонувати на лінію «102» або інформувати відділ ювенальної превенції УПД ГУНП в Івано-Франківській області за телефонами: (0342) 79-03-23, 0674971787, 0979832132", - йдеться в дописі.
Оновлено: Співробітники ювенальної превенції поліції Прикарпаття встановили місцеперебування двох неповнолітніх хлопців. Жодні протиправні дії щодо підлітків не вчинялись. Їхньому життю на здоров’ю нічого не загрожує.
«Хоч у гріб зійшов Ти, Безсмертний, та адову зруйнував ти силу, і воскрес єси як переможець, Христе Боже, жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся, і Твоїм апостолам мир даруєш, падшим подаєш воскресіння». Саме цей великодній кондак пригадався мені, коли з
Глибина… Мабуть, це перше слово, з яким асоціюється виставка, присвячена 65-річчю від дня народження Володимира Луканя, художника, мистецтвознавця, вчителя, що відкрилася у виставковій залі Карпатського національного університету імені Василя Стефаника на
Я зараз багато чую про безособовий парламент. Про те, що всі проблеми в тому, що люди без розбору віддали голоси конкретній людині й не розбиралися у списках. І настільки це часто звучить, що хочеться виговоритися. Бо справа не лише у безособовості (це бу
Історія виставки Олега Чуйка «Перехід» для мене почалася на іншому переході – тому, який треба було перейти, щоб потрапити до виставкової зали Спілки художників. Поки я стояла і чекала на своє світло, подумалося, що ось ця зебра на дорозі теж своєрідний п