Поліція встановлює місцезнаходження неповнолітніх мешканців Івано-Франківська.
Відділ ювенальної превенції розшукує хлопців, які 31 березня близько 19:00 вийшли з дому й досі їхнє місце перебування невідоме, інформують у пресслужбі.
Зниклий – Дмитрів Олег Ігорович, 2008 року народження, житель Івано-Франківська. Прикмети розшукуваного: зріст 180 см, худорлявої тілобудови, волосся чорне, довге, кучеряве. Одягнений в одяг чорного кольору.
Інший зниклий - Бугеря Олександр Іванович, 2009 року народження, житель Івано-Франківська. Прикмети: зріст 170 см, худорлявої тілобудови, волосся чорне, стрижка каре. Одягнений в сірий спортивний костюм та кросівки чорного кольору.
Правоохоронці звертаються до громадян та представників ЗМІ, які зможуть допомогти встановити місцезнаходження неповнолітніх Олега Дмитріва та Олександра Бугеря, або надати іншу корисну інформацію.
"Просимо негайно телефонувати на лінію «102» або інформувати відділ ювенальної превенції УПД ГУНП в Івано-Франківській області за телефонами: (0342) 79-03-23, 0674971787, 0979832132", - йдеться в дописі.
Оновлено: Співробітники ювенальної превенції поліції Прикарпаття встановили місцеперебування двох неповнолітніх хлопців. Жодні протиправні дії щодо підлітків не вчинялись. Їхньому життю на здоров’ю нічого не загрожує.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні