Кожного з них засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
В Івано-Франківську до 15 років ув’язанення засудили ще трьох бойовиків окупаційних угрупувань, які воювали на східному фронті, йдеться у пресслужбі прокуратури Івано-Франківської області.
За публічного обвинувачення прокурорів Івано-Франківської обласної прокуратури трьох громадян України визнано винними у державній зраді та колабораційній діяльності (ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1КК України).
В суді прокурори довели, що двоє жителів Луганщини та мешканець Донеччини добровільно перейшли на бік ворога ще до початку повномасштабного вторгнення. Вони воювали проти Сил оброни на східному фронті.
Один із них був кулеметником у складі так званого «4-го мотострілкового батальйону 1-ї слов’янської армії народної міліції ДНР». Він був учасником стрілецьких боїв та оборонно-наступальних дій, після обстрілів українських позицій ракетами та артилерією.
Інший засуджений - кулеметником у так званій «2-й окремій мотострілецькій бригаді 2-го батальйону 4-ї роти 2-го взводу народної міліції ЛНР». Окрім участі в боях, він також забезпечував безпеку контрольних пропускних пунктів, перевіряв документи місцевих мешканців для виявлення військовослужбовців ЗСУ.
Третій бойовик воював як «стрілець» у складі так званої «7-ї окремої мотострілецької бригади 1-го окремого мотострілецького батальйону 1-ї роти «ЛНР».
Українські захисники затримали їх під час бойових зіткнень на околицях Мар’їнки Донецької області та під Попасною на Луганщині.
Хто б міг подумати, що навіть така тема, як створення Українського національного пантеону, може викликати дискусію: треба чи ні? Головні учасники дискусії — боти та хайпожери штибу жінки, яка називає себе психологинею Наталією Холоденко.
Погодьтеся, що в останні роки наше розуміння, ставлення до незалежності значно змінилося. Тепер це не про урочисті святкування, не коли багато жовтого і синього, а про тих, хто віддав найцінніше за те, щоб слово «незалежність» було не тільки у тлумачному словнику. Незалежність – це коли усе, що ти робиш, має тепер інший сенс, але
Якщо вам здається, що театральної награності у житті надто багато, то хочу вам сказати, що її занадто багато не лише у житті, а й у театрі. Коли сенсами напічкують постановку до too much так, що без пояснень не розберешся. Тож пояснювати беруться багато і
Я вразлива до того, як люди бачать журналістів. Так, я змирилася з тим, що люди зустрічаються з нами не так часто, як із таксистами чи лікарями, тому в них і немає нагод розвіяти стереотипи. Але мені все одно важко боротися з упередженнями, які сьогодні